2.1.Методологічні аспекти вивчення особистістної рефлексії у підлітків.

Дані методики були використані для визначення особистісної рефлексії молодших підлітків на групі дітей підліткового віку Переяслав-Хмельницький ЦПТУ.

Мета: виявити рівень особистісної рефлексії у молодших підлітків.

Завдання:

1. Підібрати ряд методик для виявлення особистісної рефлексії у молодших підлітків.

2. Провести методики.

3. Зробити кількісний аналіз результатів.

Методика № 1. Шкала самооцінки і рівня домагань Т. Дембо і С.Я. Рубінштейн – модифікація А.М. Прихожан (Додаток А).

Опис: нижче описана методика є варіантом відомої методики Дембо-Рубінштейн, що відрізняється від загальноприйнятих, перш за все, введенням додаткового параметра рівня домагань. А.М. Прихожан в своїй модифікації методу пропонує наступні шкали: здоров'я, здібності, характер, авторитет у однолітків, уміння багато що робити своїми руками, зовнішність, упевненість в собі. Введений також ряд додаткових параметрів для обробки результатів. Наголошується, що відмінностей між учнями різних паралелей, а також між хлопцями і дівчатами по цій методиці не виявлено.

Тамара Дембо (Dembo), співробітниця Курта Левіна, запропонувала використовувати цю методику для дослідження уявлення про щастя [Блейхер В.М. Клінічна патопсихологія. – Ташкент, 1976. – С. 140-142.]. Сусанна Яківна Рубінштейн, класик вітчизняної патопсихології, модифікувала методику Дембо для дослідження самооцінки. У 70-му році був виданий її підручник по експериментальних методах патопсихології і досвіді їх вживання в клініці з коротким описом цієї психодіагностичної процедури.

Процедура проведення: випробовуваному видається бланк, на якому намальовано сім ліній, висота кожної – 100 мм, з вказівкою верхньої та нижньої крапок і середини шкали. При цьому верхня і нижня крапки наводяться помітними межами, середина – ледве помітною крапкою. Шкала має два полюси і середину. С.Я. Рубінштейн рекомендує чотири обов'язкові шкали: «здоров'я», «розум», «характер» і «щастя». Вони відображають чотири основні сегменти людської реальності (Я – концепції, самооцінки), які є у кожної людини.

Полюси – це цінності: те, що людина декларує як бажаний або небажаний результат. На верхніх полюсах знаходяться позитивні цінності (до цього випробовуваний прагне). Внизу знаходяться негативні цінності – те, чого людина прагне (або, принаймні, вірить, що старається) уникнути.

Методика може проводитися як фронтально – з цілим класом (або групою), так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен випробовуваний заповнив першу шкалу. Треба переконатися, чи правильно застосовуються запропоновані значки, відповісти на питання. Після цього випробовуваний працює самостійно. Час, що відводиться на заповнення шкали разом з читанням інструкції, – 10-12 мин.

Обробка проводиться по шести шкалах (перша, тренувальна — «здоров'я» – не враховується). Кожна відповідь виражається в балах. Довжина кожної шкали 100 мм, відповідно до цього відповіді отримують кількісну характеристику (наприклад, 54 мм відповідає 54 балам). 1. По кожній з шести шкал визначити: – рівень домагань – відстань в мм від нижньої точки шкали («0») до знаку «х»; – висоту самооцінки – від «о» до знаку «-»; – значення розбіжності між рівнем домагань і самооцінкою – відстань від знаку «х» до знаку «-», якщо рівень домагань нижче самооцінки, він виражається негативним числом. 2. Розрахувати середню величину кожного показника рівня домагань і самооцінки по всіх шести шкалах.

Результати: