96. Розкрийте цільове призначення, переваги та недоліки різних видів опитування.

1) анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Використовуючи роздаткову, пошто¬ву чи надруковану у пресі анкету, дослідник з мінімальною технічною допомогою за короткий час може зібрати первинну інформацію від сотень респондентів. Забезпечуючи повну анонімність, метод анкетування дає змогу ефективніше досліджувати морально-етичні проблеми.

Структурним елементом анкети є контактні запитання. їх мета — зацікавити респондента, полегшити йому входження у проблему. Тому вони повинні бути простими за формулюванням, передбачати достатньо легкі відповіді на них. Сутнісну інформацію містять основні запитання, зміст яких повністю визначається цілями і завданнями дослідження. Після основних вміщують запитання для з'ясування соціально-демографічних характеристик респондентів. Наприкінці дають декілька запитань, які повинні зняти психологічне напруження в опитуваних, допомогти  їм  усвідомити  необхідність  і  значущість здійсненої ними роботи.

2) метод інтерв'ю використовують рідше, ніж анкетування. Це зумовлено передусім дефіцитом спеціально підготовлених інтерв'ю ерів.

Соціологічне інтерв'ю — метод збору соціальної інформації, що грунтується на вербальній соціально-психологічній взаємо¬дії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання да¬них, які цікавлять дослідника. Інтерв'ю має певні переваги і недоліки порівняно з опитуванням. Головна відмінність між ними полягає у формі контакту дослідника та опитуваного. За анкетування їх спілкування опосередковується текстом; питання, вміщені в анкеті, респондент інтерпретує самостійно, фіксуючи відповіді в анкеті. Під час інтерв'ю контакт між дослідником і рес¬пондентом здійснюється за допомогою інтерв'юера, який ставить запитання, передбачені дослідженням, організовує і спрямовує бесіду з кожною окремою лю¬диною, фіксує одержані відповіді згідно з інструкцією. Для одержання одного й того самого обсягу інфор¬мації при використанні методу інтерв'ю дослідник витрачає більше часу і засобів, ніж при анкетуванні. Додаткових витрат вимагають підбір і навчання інтер¬в'юерів, контроль за якістю їх роботи. Водночас роз¬ширюються можливості щодо підвищення надійності зібраних даних за рахунок зменшення кількості тих, що уникли опитування, скорочення різноманітних технічних помилок. Участь інтерв'юера дає змогу максимально пристосовувати запитання бланка-інтерв'ю до можливостей респондента. Інтерв'юер може завжди тактовно допомогти респондентові, якщо якесь із за¬питань видасться незрозумілим.

Якість одержаної під час інтерв'ю інформації зале¬жить від особливостей основних компонентів процесу спілкування: питальника, інтерв'юера, респондента, обставин інтерв'ю.

В останні роки інтенсивно використовують теле¬фонне інтерв'ю, яке дає змогу оперативно зібрати ін¬формацію про певний процес. Воно може бути тільки короткотривалим і тільки щодо осіб, які мають теле¬фон, тому не вважається репрезентативним.

Метод інтерв'ю дає змогу одержати глибинну інфор¬мацію про думки, погляди, мотиви, уявлення респон¬дентів. Суттєвою його особливістю є здебільшого заці¬кавленість респондента опитуванням, яка забезпечуєть¬ся особистим контактом учасників інтерв'ю.

Однак    організація    і    проведення    інтерв'ю    на¬штовхуються на певні труднощі, пов'язані з пошуком психологічного контакту з респондентом; значними мате-ріальними й часовими затратами; трудомісткістю підго¬товки інтерв'юерів; забезпеченням анонімності інтерв'ю. Особливості інтерв'ю зумовили його широке вико¬ристання в проблемних дослідженнях,- при вивченні громадської думки, телефонних, контрольних, вибір.

3) метод експертних оцінок. Під час масових опитувань (анкетування, інтерв'ю, поштове  опитування,  телефонне інтерв'ю)  джерелом соціальної інформації про певні аспекти об'єкта дослі-дження є представники цього самого об'єкта. Однак на практиці буває важко або взагалі неможливо встано¬вити носія проблеми і відповідно використати його як джерело інформації. Найчастіше такі ситуації пов'яза¬ні зі спробами прогнозування зміни соціального яви¬ща, процесу, об'єктивного оцінювання таких аспектів діяльності й особистісних рис людей, щодо яких їх са¬мооцінка може бути неадекватною. Така інформація може надходити тільки від компетентних осіб. В експертних опитуваннях анонімність, як прави¬ло, втрачає будь-який смисл, оскільки експерт є активним учасником наукового дослідження. Спроба приховати від нього мету дослідження, перетворивши його на пасивне джерело інформації, може призвести до втрати його довіри до організаторів дослідження.

Під час вироблення управлінських рішень за допо¬могою соціологічних досліджень іноді постає проблема достовірності результатів масового опитування, право¬мірності сформульованих на їх основі висновків.