- •Об’єкт і предмет соціології
- •Основні закони та категорії соціології
- •Місце соціології у системі суспільствознавства
- •4. Структура соціологічних знань
- •Загальна соціологічна теорія;
- •Спеціальні соціологічні теорії або теорії середнього рівня;
- •5. Функції:
- •7.Зародження античної соціологічної думки.
- •8.Європейський утопізм
- •9.Протосоціологічні погляди
- •10. Позитивізм Огюста Конта
- •14. Структурний функціоналізм
- •16.Теорії соціального конфлікту
- •Структурний функціоналізм полягає в:
- •21.Суспільство і теорії його походження.
- •22.Традиційне, індустріальне і постіндустріальне суспільство.
- •23Дуалістичне суспільство
- •24Модернізація у пострадянських країнах
- •25 Соціальна структура суспільства: загальне та характерне
- •26Соціальна структура суспільства
- •28.Соціальна мобільність і маргінальність
- •31. Чинники та параметри соц. Стратифікації
- •30.Нові диференціюючи фактори в Україні
- •35Типологія соц.Відносин
- •36. Види та елементи соціального контролю Види
- •37. Поняття, причини та види соціальних змін.
- •40. Соціальні процеси та їх класифікація
- •41 Соціальні рухи та їх типи
- •36 Функції та дисфункції соціальних інститутів
- •40 Структура соціальних організацій
- •41 Соціологічні підходи до дослідження особистості
- •42 Соціальна структура особистості
- •67. Визначте можливі напрями управління конфліктами.
- •69.Висвітліть інструментальний підхід в етносоціології.
- •70. Висвітліть конструктивістську парадигму у вивченні етнічності.
- •72.Проаналізуйте класифікацію релігії та її структуру.
- •73.Розкрийте сучасні форми релігійної поведінки та її значення у житті соціальних спільнот.
- •76.Висвітліть освіту як чинник соціальної стратифікації.
- •77.Охарактеризуйте освіту як соціальний інститут і соціальну організацію.
- •78.Соціологія екогології як спеціальна соціологічна теорія ,її предмет та об’єкт , етапи інституціалізації.
- •79.Проаналізуйте основні поняття та категорії соціології екогології.
- •80. Розкрийте екологічні проблеми сучасності та роль соціології в їх пізнанні.
- •82. Висвітліть урбанізацію як соціальний процес та її особливості в Україні
- •83 Розкрийте поняття соціології села: основні категорії, проблематика, підходи.
- •85. Висвітліть загальну характеристику основних етапів розвитку вітчизняної соціології молоді, дослідження молодіжних проблем у дореволюційний період у 20-30 рр.
- •86. Охарактеризуйте напрями досліджень наукових соціологічних шкіл у галузі молодіжної проблематики у 60-90 роки
- •87. Охарактеризуйте внесок у формування і розвиток соціології молоді сучасних українських соціологів
- •88. Висвітліть сутність і основні категорії гендерної соціології
- •89. Визначте основні положення гендерної соціології
- •90. Розкрийте сутність , етапи, напрями розвитку фемінізму
- •91. Визначте поняття, етапи, види та функції соціологічних досліджень
- •92 Проаналізуйте види соціологічних досліджень
- •3. За масштабом дослідження:
- •93. Розкрийте програму соціологічного дослідження : поняття, призначення, компоненти
- •94. Розкрийте роль вибірки у соціологічному дослідженні.
- •95. Охарактеризуйте місце опитування серед інших методів соціологічного дослідження, різновиди опитування.
- •96. Розкрийте цільове призначення, переваги та недоліки різних видів опитування.
- •97. Охарактеризуйте анкетування та специфіку його використання в соціологічному опитуванні.
- •98. Розкрийте особливості інтерв’ю як метод збору соціологічної інформації.
- •99. Розкрийте поняття, можливості, напрями використання аналізу документів у соціології.
- •100. Проаналізуйте поняття, загальну характеристику, процедури, особливості застосування у соціологічному дослідженні різних видів аналізу документів.
- •101. Охарактеризуйте поняття, загальну характеристику, переваги та недоліки соціологічного спостереження.
- •102. Охарактеризуйте види соціологічного спостереження.
- •1) За ступенем формалізації виділяють структуроване і неструктуроване спостереження.
- •2) За місцем проведення виділяють польове та лабораторне спостереження.
- •3) За ступенем участі спостерігача в досліджуваній ситуації розрізняють невключене і включене спостере¬ження.
- •4) За регулярністю виділяють систематизовані й несистематизовані спостереження.
- •103. Охарактеризуйте техніку та процедури підготовчого етапу обробки соціальної інформації.
- •104. Охарактеризуйте переваги, недоліки та шляхи оптимізації ручної та машинної оброби даних соціологічних досліджень.
- •106. Розкрийте метологічні основи передбачення майбутнього.
- •107. Розкрийте методи соціального прогнозування.
- •108. Охарактеризуйте логіку складання соціального прогнозу.
35Типологія соц.Відносин
Соціальні відносини — це відносно стійкі зв'язки між індивідами і соціальними групами, обумовлені їх неоднаковим положенням в суспільстві та роллю в суспільному житті.
Поняття "соціальні відносини" досить часто вживають як синонім суспільних відносин. Однак подібне ототожнення не завжди правомірне. Соціальні відносини це особливий вид суспільних відносин, що виникають між індивідами як членами спільноті виступають одним із способів вияву, трансформації та реалізації соціальності у суспільстві.
Суспільні відносини це завжди відносини з приводу того чи іншого матеріального чи духовного об'єкту. Вони складаються між соціальними суб'єктами в процесі їх спільної життєдіяльності на основі і з приводу задоволення спільних інтересів і потреб. Саме соціальні потреби і інтереси обумовлюють існування соціальних зв'язків між людьми, саму людську діяльність.
Таким чином суспільні відносини, з одного боку, завжди є соціальними, з іншого — конкретними, відносно самостійними відносинами — політичними, економічними, культурними тощо.
На думку більшості соціологів, суто соціальні відносини завжди відображають положення людей і соціальних груп в суспільстві, бо це завжди відносини рівності і нерівності.
Суб'єктами соціальних відносин виступають різноманітні соціальні спільноти й окремі індивіди. На думку О. Айзиковича, за суб'єктом всі соціальні відносини можна розділити на три структурних рівні:
1 – соціальні відносини соціально-історичних спільнот (між суспільствами, класами, націями, соціальними групами, містом і селом);
2 – соціальні відносини між суспільними організаціями, установами і трудовими колективами;
3 – соціальні відносини в формі міжособистісної взаємодії і спілкування всередині трудових колективів.
Виокремлюють різні види соціальних відносин:
• за обсягом владних повноважень: відносини по горизонталі і відносини по вертикалі;
• за ступенем регламентування: формальні (офіційно оформлені) та неформальні;
• за способом спілкування індивідів: безособові або опосередковані, міжособові або безпосередні;
• за суб'єктами діяльності: між організаційні, внутріорганізаційні;
36. Види та елементи соціального контролю Види
Формальний контроль (заснований на засудженні або схваленні з боку офіційних органів влади або адміністрації. Він глобальний, здійснюють його люди, наділені повноваженнями - агенти формального контролю: працівники правоохоронних органів, адміністративні та інші уповноважені особи):
Неформальний контроль (заснований на схваленні або засудженні з боку родичів, друзів, колег, знайомих, громадської думки. Для прикладу: традиційна місцева громада і до сьогоднішнього дня контролює всі аспекти життя своїх членів. В єдину систему соціального контролю органічно впліталася і релігія (суворе дотримання ритуалів та церемоній, пов'язаних із святами та ритуалами). Існує система контролю та неформальних відносин між членами злочинного угруповання або спільнот тюремного ув'язнення).
Громадська думка — це сукупність уявлень, оцінок, припущень, суджень здорового глузду, які поділяє більшість населення. Вона існує і у виробничому колективі, і в невеличкому поселенні.
Самоконтроль називають ще і внутрішнім контролем, який виявляється через свідомість та совість, і формується в процесі соціалізації.
Елементи
Норми - правила - це основні соціальні механізми, що регулюють суспільне життя і скріплюють своїм дією життя суспільства, норми права, порушення яких, тягне за собою застосування заходів впливу. Така норма виступає, з одного боку, як міра поведінки, зразок певних відносин, яких порушувати не можна, а з іншого боку - як засіб оцінки того чи іншого вчинку в якості правомірного чи неправомірного, основа для притягнення правопорушника до юридичної відповідальності.
Соціальні санкції - це розгалужена система винагород за виконання норм, за згоду з ними, і покарань за відхилення від них, тобто за девіантність.
Виділяють чотири типи санкцій: позитивні та негативні, формальні і неформальні.
Формальні позитивні санкції - це публічне схвалення з боку офіційних організацій: урядові нагороди, державні премії та стипендії, подаровані титули, вручення почесних грамот, допуск до високих посад і почесним функціям, спорудження пам'ятника і т.д.
Неформальні позитивні санкції - це публічне схвалення, не виходить від офіційних організацій: дружня похвала, компліменти, доброзичливе розташування, оплески, пошана, схвальні відгуки, посмішка і т.д.