26Соціальна структура суспільства

Більшість сучасних соціологів у структурі суспільства виділяє ряд окремих підструктур, які і є основними складовими елементами суспільства. Проте ці підструктури є лише відносно незалежними між собою, оскільки як і всі соціальні елементи — складові суспільства - пов'язані між собою відносно стабільними соціальними зв'язками. Підструктури суспільства ґрунтуються на основних формах соціальних спільнот, що діють в суспільстві, і це також наштовхує на думку, що провідними складовими елементами соціальної структури суспільства є саме соціальні спільноти.

Отже, основними підструктурами (елементами) суспільства є:

• соціально-етнічна структура;

• соціально-демографічна структура;

• соціально-професійна структура;

• соціально-класова структура;

• соціально-територіальна структура.

Кожна із названих підструктур характеризується найперше тим, що включає до свого складу відповідні спільності. З іншого боку, кожна підструктура має усі ті самі складові частини, ознаки і характеристики, що й соціальна структура суспільства загалом.

Тобто, усі елементи в соціальних підструктурах так само пов'язані між собою стабільно діючими соціальними зв'язками і відносинами.

28.Соціальна мобільність і маргінальність

Соціальна мобільність- між групова або просторова рухливість н-ння , його здатність до соціальних переміщень.

Маргінальність (від лат. Margo — край) — це “прикордонність”, проміжне положення індивіда або соціальної групи в соціальній структурі суспільства. Індивідуальна маргінальність характеризується неповним входженням індивіда в групу, яка його повністю не сприймає, і його відчуженням від групи походження, яка його відторгає як відступ- ника. Індивід виявляється “культурним гібридом”

Маргінальна поведінка завжди роглядалась як небажана у зв’язку з її нестійким характером і великою вірогідністю її перетворення на протиправну поведінку

 Проте маргінальні елементи роблять спроби повторного вбудовування в соціальну систему. Це може призвести до дуже інтенсивної масової мобільності (перевороти і революції, повстання і війни), а може привести до формування нових суспільних груп, що борються з іншими групами за місце в соціальному просторі. Так, розквіт етнічного підприємництва пояснюється саме маргінальним положенням етнічних меншин, для яких звичайні шляхи досягнення високих статусів (через спадкоємство, державну і військову службу і т.п.)

Наприклад, при переїзді з села в місто, зміні професії, включенні в управлінську діяльність, переїзді до іншої країни людина зазнає труднощі пристосовування в новому соціокультурному середовищі, напруженість в стресових ситуаціях. В умовах переходу до нових соціальних умов, до ринкових відносин, маргінальним може бути і все суспільство, оскільки руйнуються його засади, традиції, але ще продовжують діяти старі стереотипи, норми поведінки, цінності

31. Чинники та параметри соц. Стратифікації

Теорія соціальної стратифікації-це поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви( страти) які мають різний престиж, власність, владу, освіту, тощо.

1. Розташування суспілтсва за доступом до влади, освіти

2. Формується на основі розподілу багатства

Теорії Соціальної Стратифікації

• Американська- соціальна градація в теорії Маркса Вебера 1) клас. 2 ) соц. статус (престиж у суспільній думці) 3) влада

• Теорія класів і класової боротьби Карла Маркса

Експлуататори(власники засобів виробництва)/експлуатовані).

• Теорія середнього класу Ральфа Дарендорфа основана на соц.. стратифікації скл. Авторитет поділяється на керівники(власники, бюрократи) і на середній клас ( сфера обслуговування) а також керовані(робітники)