1. Об’єкт і предмет соціології

Об'єктом соціологічного знання є суспільство, його зв'язки і відносини, які прийнято називати соціальними.

Слід відрізняти об'єкт і предмет соціології. Коли ми говоримо про об'єкт пізнання, то мова йде про те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а коли — про предмет, то це означає, що завдяки даній науці ми вивчаємо якусь специфічну сторону об'єкта.

Загалом, об'єктом соціології є:

суспільство (глобальне світове співтовариство, національне співтовариство);

соціальні спільноти — сукупності індивідів.

соціальні інститути — сталі форми організації спільної діяльності людей.

Суспільство як об'єкт вивчається рядом наук, проте економіка вивчає те, що стосується економічної сфери життя, право — юридичної, історія — ще іншої і т. д. Соціологія ж вивчає, як суспільство сприймає, наприклад, ті чи інші економічні реформи, соціальні наслідки їх впровадження, те ж саме можна сказати про правові норми, вивчає суспільство, його взаємодію зі світом та людьми, досліджує їх реакцію на вплив певних подій.

Сьогодні багато говорять і пишуть про екологічну кризу. Щоб якось послабити екологічні проблеми, не допустити остаточної загибелі всього живого на Землі, люди об'єднуються в різного роду природоохоронні організації, виступають з протестами проти забруднення водних басейнів, землі, атмосфери відходами виробництва, висловлюють свої думки стосовно причин порушення зв'язків у системі "суспільство — природа", дають рекомендації щодо ліквідації негативних наслідків антропогенного впливу на довкілля.

Предметом кожної науки є система понять, які описують ту частину об'єктивної реальності, на яку націлені методи вивчення цієї науки.

Предмет соціології — це сукупність основних теоретичних понять, за допомогою яких вчені описують реальні факти, пояснюють і практично вирішують соціальні проблеми. Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об'єкта дослідження.

Серед основних понять соціології можна виділити такі як: статус, роль, соціальна структура, соціальна група, соціальна взаємодія.

Загалом існує більш як 100 варіацій тлумачень терміну «соціологія».

Класик соціологічної науки німецький вчений Макс Вебер вважає, що соціологія — це наука про соціальну поведінку.

2. Основні закони та категорії соціології

Категорії:

1. соціальна дія (пояснює дії індивіда, що орієнтовані на інших людей);

2. соціальна взаємодія (поведінка інд. або групи, яка виражає характер та зміст відносин між людьми);

3. соціальні відносини (певна система зв’язків між індивідами, яка скл. В процесі їхньої взаємодії);

4. соціальна система (елементи утворюють одне ціле, за рахунок взаємодії, наприклад суспільство)

5. соціальна цілісність (сукупність людей , яка має форму людського співжиття).

Закони:

За О. Контом:

Закони соц. статистики	Закони соц. динаміки
Відтворюють функціонування соц. системи і її елементів	Пояснюють соц. розвиток та соц. зміни

Закони бувають загальні (протягом історії) та специфічні (на певних етапах)

Групи законів:

1. закони, що констатують співіснування соц. явищ

2. закони, що встановлюють тенденції вірогідного зв’язку

3. закони, що встановлюють зв’язки між елементами соц. об’єктів

4. закони, що стверджують можливі або вірогідні зв’язки між соц. явищами

5. закони, що фіксують причинний зв’язок між соц. явищами.

   Соціальний закон — об´єктивний і повторюваний причинний зв´язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.    Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляючись в їх діяльності. Це — відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними і соціально-професійними групами, містом і селом, суспільством і соціальною організацією, суспільством і трудовим колективом, суспільством і родиною, суспільством та особистістю.

За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на загальні й специфічні. Загальні закони діють в усіх суспільних системах (наприклад, закон товарно-грошових відносин). Дія специфічних законів обмежена однією чи кількома суспільними системами (наприклад, закони, пов´язані з переходом від одного типу суспільства до іншого; закон первинного нагромадження капіталу).

За ступенем спільності соціальні закони або характеризують розвиток соціальної сфери в цілому, або визначають розвиток окремих її елементів — класів, груп, націй тощо.

За способом вияву соціальні закони поділяють на динамічні й статичні (стохастичні). Динамічні визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують жорсткий, однозначний зв´язок між послідовністю подій у конкретних умовах.