Розділ ііі. Умови праці при використанні комп’ютерної та копіювальної техніки.

Сучасний комп’ютер є електротехнічним пристроєм загального користування, не є засобом підвищеної небезпеки, а ремонт його внутрішнього електронного обладнання можливий тільки у сервісних центрах за наявності спеціального обладнання.

До нормативно-правових актів, пов’язаних з організацією експлуатації комп’ютерної техніки, належать:

• Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 26 березня 2010 р. № 65 (НПАОП 0.00-1.28-10, далі — Правила № 65);

• Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти (НПАОП 80.0-1.12-04);

• Правила охорони праці при роботі щодо установлення, ремонту, технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури (НПАОП 52.72-1.09-97);

• Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2-007-98);

• Улаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах (ДСанПіН 5.5.5-009-98).

Правила № 65 не містять вимоги щодо проходження медичного огляду осіб, залучених до роботи з комп’ютерною технікою. Але роботи, пов’язані з необхідністю фіксації зору на сліпучих об’єктах розрізнення (екрани дисплеїв) протягом 6 годин, відносять до класу 3.1, а протягом 8 годин — до класу 3.2 за умовами праці (п. 4.8.4 Гігієнічної класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. № 528).

Таким чином, особа, яка залучається до роботи з екраном дисплея протягом 6 годин і більше, підлягає медичному огляду щодо спроможності такого зорового навантаження.

Відповідно до п. 6.2.3 Додатка 4 Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246, зорово-напружені роботи, пов’язані з безперервним стеженням за екраном відеотерміналів (дисплеїв), передбачають щорічний медичний огляд офтальмологом та невропатологом. Враховуючи зазначене, за межу безперервного стеження за екраном відеотерміналів (дисплеїв) можна прийняти 6 годин.

Загальновідомий факт, що тривала і інтенсивна робота на комп'ютері може стати джерелом важких професійних захворювань, таких як травма повторюваних навантажень (ТПН), що представляє собою нездужання, які поступово накопичуються і переходять у захворювання нервів, м'язів і сухожилля руки. До професійних захворювань, пов'язаних з ТПН, відносяться:

• тендовагініт - запалення сухожилля кисті, зап'ястя, плеча;

• тендосиновіт - запалення синовіальної оболонки сухожилля;

• синдром зап'ястного каналу (СЗК), який викликається утиском серединного нерву в зап'ястному каналі.

Ці захворювання зазвичай настають в результаті безперервної роботи на неправильно організованому робочому місці. Механізм порушень, що відбуваються в організмі під впливом електромагнітних полів, обумовлений їх нетепловою і тепловою дією. Специфічний вплив ЕМП відображає біохімічні зміни, що відбуваються в клітинах і тканинах. Найбільш чутливими є центральна і серцево-судинна системи. Можливі відхилення з боку ендокринної системи. У початковому періоді впливу може підвищуватися збудливість нервової системи, що виявляється дратівливістю, порушенням сну, емоційною нестійкістю. У подальшому розвиваються астенічні стани, тобто фізична і нервово-психічна слабкість. Тому для хронічного впливу ЕМП характерні: головний біль, стомлюваність, погіршення самопочуття, гіпотонія (зниження артеріального тиску), брадикардія (уражень пульсу), болі в серці. Зазначені симптоми можуть бути виражені в різному ступені. Тепловий вплив ЕМП характеризується підвищенням температури тіла, локальним виборчим нагріванням клітин, тканин і органів внаслідок переходу ЕМП в теплову енергію. Інтенсивність нагрівання залежить від кількості поглиненої енергії і швидкості відтоку тепла від опромінюваних ділянок тіла. Відтік тепла утруднений в органах і тканинах з поганим кровопостачанням. До них в першу чергу відноситься кришталик ока, внаслідок чого можливий розвиток катаракти. Теплового впливу ЕМП піддаються також паренхіматозні органи (печінка, підшлункова залоза) і порожнисті органи, які містять рідину (сечовий міхур, шлунок). Нагрівання їх може викликати загострення хронічних захворювань. Для зменшення рівня електромагнітного поля від персонального комп'ютера рекомендується включати в одну розетку не більше двох комп'ютерів, зробити захисне заземлення, підключати комп'ютер до розетки через нейтралізатор електричного поля. До засобів індивідуального захисту при роботі на комп'ютері відносять спектральні комп'ютерні окуляри для поліпшення якості зображення, захисту від надлишкових енергетичних потоків видимого світла і для профілактики «комп'ютерного зорового синдрому».

Окуляри зменшують стомлюваність очей на 25-30%. Їх рекомендується застосовувати всім операторам при роботі більше 2 год на день, а при порушенні зору на 2 діоптрії і більше - незалежно від тривалості роботи. Приміщення повинні мати природне і штучне освітлення. Природне освітлення забезпечується через віконні отвори з коефіцієнтом природного освітлення (КПО) не нижче 1,2% у зонах зі стійким сніговим покривом і не нижче 1,5% на решті території. Світловий потік з віконного прорізу повинен падати на робоче місце оператора з лівого боку. Штучне освітлення в приміщеннях експлуатації комп'ютерів повинно здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення документа повинна бути 300-500 лк, коефіцієнт пульсації 5%. Допускається встановлення світильників місцевого освітлення для підсвічування документів. Місцеве освітлення не повинно створювати відблисків на поверхні екрану і збільшувати освітленість екрана більш 100 лк. Прямий блиск від джерел освітлення слід обмежити. Яскравість поверхонь (вікна, світильники), що знаходяться в полі зору, повинна бути не більше 200 кд / м 2 . Відбитий блиск на робочих поверхнях обмежується за рахунок правильного вибору світильника і розташування робочих місць по відношенню до природного джерела світла. Яскравість відблисків на екрані монітора не повинна перевищувати 40 кд / м 2

Розташування робочих місць за моніторами в підвальних приміщеннях не допускається. Площа на одне робоче місце з комп'ютером повинна складати не менше 6 м 2 або 4,5 м 2 при роботах нетривалий час, а об'єм - не менше 20 м 3 . Приміщення з комп'ютерами повинні обладнуватися системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Поверхня підлоги в приміщеннях експлуатації комп'ютерів повинна бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості. У приміщенні повинні знаходитися аптечка першої медичної допомоги, вуглекислотний вогнегасник для гасіння пожежі.

Схеми розміщення робочих місць з персональними комп'ютерами повинні враховувати відстані між робочими столами з моніторами: відстань між бічними поверхнями моніторів не менше 1,2 м, а відстань між екраном монітора і тильною частиною іншого монітора не менше 2,0 м. Робочий стіл може бути будь-якої конструкції, що відповідає сучасним вимогам ергономіки і дозволяє зручно розмістити на робочій поверхні обладнання з урахуванням його кількості, розмірів і характеру виконуваної роботи. Доцільно застосування столів, які мають окрему від основної стільниці спеціальну робочу поверхню для розміщення клавіатури. Використовуються робочі столи з регульованою і нерегульованою висотою робочої поверхні. За відсутності регулювання висота столу повинна бути в межах від 680 до 800 мм. Глибина робочої поверхні столу повинна складати 800 мм (що допускається не менше 600 мм), ширина - відповідно 1600 мм і 1200 мм. Робоча поверхня стола не повинна мати гострих кутів і країв, повинна мати матову або напівматову фактуру. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною на рівні колін - не менше 450 мм і на рівні витягнутих ніг - не менше 650 мм. Швидке і точне зчитування інформації забезпечується при розташуванні площині екрану нижче рівня очей користувача, переважно перпендикулярно до нормальної лінії погляду (нормальна лінія погляду 15 ° вниз від горизонталі). Клавіатура повинна розташовуватися на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до користувача. Для зручності зчитування інформації з документів застосовуються рухомі підставки (пюпітри), розміри яких по довжині і ширині відповідають розмірам встановлюваних на них документів. Пюпітр розміщується в одній площині і на одній висоті з екраном. Для забезпечення фізіологічно раціональної робочої пози, створення умов для її зміни протягом робочого дня застосовуються підйомно-поворотні робочі стільці з сидінням і спинкою, регульованими по висоті і кутам нахилу, а також відстані спинки від переднього краю сидіння.

Взагалі, робота на комп’ютерній техніці загального призначення не відноситься до робіт підвищеної небезпеки, робоче місце користувача цією технікою є стаціонарним (як правило, незмінним), а виконання вимог Правил № 65 щодо організації робочого місця є обов’язком роботодавця, а не працівника. Ознайомлення працівника з організацією робочого місця користувача комп’ютерної техніки доцільне під час інформування працівника під розписку «про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору» та проведення вступного інструктажу з питань охорони праці, з включенням цих питань до програми проведення вступного інструктажу, яка затверджується керівником підприємства (п. 6.3 НПАОП 0.00-4.12-05).

Відповідно до форми Інструкції з охорони праці (Додаток 4 до НПАОП 0.00-4.15-98), інструкція розробляється керівником підрозділу, але дублювати розроблення Інструкції з охорони праці для користувача комп’ютерної техніки загального призначення керівниками різних підрозділів не є прийнятним, що також мотивує внесення цих питань до програми проведення вступного інструктажу.

Що ж до питання безпеки при користуванні копіювально-множильною технікою, то необхідно знати, що на персонал, який обслуговує цю техніку, діє комплекс шкідливих і небезпечних виробничих факторів і фактори важкості та напруженості трудового процесу.

Небезпечні і шкідливі фактори:

• мікрокліматичні параметри;

• статична електрика, що утворюється в результаті тертя рухомої паперу з робочими механізмами, а також при неякісному заземленні апарату;

• ультрафіолетова радіація, що утворюється при електрографічному способі копіювання спеціальними лампами з УФ-спектром випромінювання;

• ЕМІ, що утворюється при роботі відеодисплейного терміналу, що входить в комплект копіювального комплексу;

• шум на робочому місці, обумовлений конструкцією апарату;

• хімічні речовини, що виділяються при роботі і ремонті копіювальних апаратів - озон, азоту оксид, аміак, стирол (вінілбензол), ацетон, селенистий водень (гідроселенід), епіхлоргідрін, кислоти, бензин, етилену оксид;

• фізичні перевантаження (вимушена поза, тривала статичне навантаження, перенесення важких речей);

• перенапруження зорового аналізатора.

Розміщення копіювально-розмножувальних ділянок у підвальних приміщеннях будь-яких типів будинків не допускається. Не допускається розміщення копіювально-розмножувальної техніки в житлових будівлях, за винятком апаратів настільного типу. У складі копіювально-розмножувальних виробництв передбачається не менше трьох приміщень: виробниче, приміщення прийому-видачі, реєстрації замовлень, оформлення документації і складське приміщення для зберігання допоміжних матеріалів.

СанПиН РФ 2.2.2.1332-03 «Гигиенические требования к организации работы на копировально-множительной технике» нормують вимоги безпеки при роботі на ксероксах. У них встановлено, що від стань від стіни до краю копіювального апарату повинна складати неменше 0,6 м, а зі сторони зони обслуговування – не менше 1,0 м. Площа і кубатура приміщення на одного працівника має бути не менше 6 м.кв., при кубатурі – не менше 15 м.кв.

Приміщення, де встановлений ксерокс, устатковують системами опалення, вентиляції та кондиціювання повітря. Рекомендується використовувати покриття підлоги з антистатичними властивостями. Для зменшення впливу електростатичного поля, що утворюється при роботі копіювально-множильного устаткування, - відносна вологість повітря у приміщенні підтримується на рівні верхньої межі величин оптимального діапазону (55 – 60%). Не допускається розміщення ксероксу з постійним робочим місцем в приміщеннях без природного освітлення. Слід здійснювати постійний контроль за правильною експлуатацією освітлювальних установок, утриманням світильників у справному стані, своєчасною заміною ламп та дотриманням графіка очищення світильників. Працівникам, які виконують ксеро-копіювальні роботи, треба дотримуватись таких елементарних правил:

– не слід заправляти ксерокс у приміщеннях, де є протяги; після закінчення заправлення витирають вологою ганчіркою залишки тонера і провітрюють приміщення;

– перед заправленням ксерокса одягають респіратор з урахуванням його фільтрувальних можливостей;

– під час заправлення ксерокса проявляють особливу обережність та акуратність – тонер з ємності не попадає у повітря, якщо його випадково не розсипати;

– якщо тонер потрапив на шкіру чи одяг, то його слід спочатку пропилососити, а потім змити холодною водою з милом. Якщо ж тонер потрапив на слизові оболонки (очі, порожнину рота і т.д.) – змити великою кількістю холодної води, а при алергійних реакціях звернутись до лікаря.

Майже всі пилососи підходять для втягування тонера, але за умови надійного фільтра. Для тонера підходять тільки мішки класу High Efficiency Particular Air filter (НЕРА) –від Н-10 до Н-14 відповідно Євронорми 1822. Після одноразового використання їх бажано викинути або зберігати поза пилососом до наступного заправлення (максимально 2-3 рази). Фільтри цього класу фільтрують 99,97% частинок розміром 0,1-0,3 мкм.

Тож, дотримання правил безпеки та гігієни праці при користуванні комп’ютерною та ксеро-копіювальною технікою сприятиме збереженню здоров’я працівників та унеможливить розвиток професійних захворювань чи отруєнь на виробництві.