
- •Зародження та розвиток методики викладання математики у 18-19 століттях.
- •28. . Перспективи подальшого вдосконалення методики викладання математики в національній школі України.
- •29. Новітні технології та системи навчання математики у початковій школі.
- •34. Тмо вивчення чисел 21-100(2 клас).
- •50.Теоретико-методичні основи вивчення особливих випадків множення і ділення з числами 0, 1, 10
- •52.Формування уявлень про дію ділення з остачею.
34. Тмо вивчення чисел 21-100(2 клас).
Система уроків з вивчення усної нумерації чисел 21 - 100:
Утворення і назва чисел 21-39.
Утворення і назва чисел 40-89.
Утворення і назва чисел 90-100.
4.Вводення круглих чисел (лічба десятками).
Система уроків з вивчення письмової нумерації чисел 21 - 100:
Читання чисел, які записані в нумераційну таблицю.
Запис чисел в нумераційну таблицю.
Запис і читання чисел без нумераційної таблиці.
Одноцифрові та двоцифрові числа
Система вправ та завдань при вивченні 21-100 така сама як і при 11-20, тільки інші числа.
35. ТМО вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел в концентрі “Тисяча”.
Система уроків під час вивчення усної нумерації трицифрових чисел:
Лічба в межах 199.
Утворення числа 200 і назви чисел третього розряду.
Утворення трицифрових чисел із сотень, десятків і одиниць.
36Система уроків під час вивчення письмової нумерації трицифрових чисел:
Читання чисел, які записані в нумераційну таблицю.
Запис чисел у нумераційну таблицю.
Запис і читання трицифрових чисел.
Визначення числа сотень, десятків і одиниць у трицифрових числах.
Система вправ і завдань при вивченні цілих невід’ємних трицифрових чисел така сама як і в попередньому концентрі. Нове може бути:
1.Запишіть будь-які трицифрові числа.
2. В числі 123 всього: одиниць - 123
десятків – 12
сотень – 1
3.Порозрядний аналіз числа 205:
5 одиниць 5 одиниць І розряду
0 десятків 0 одиниць ІІ розряду
2сотні 2 одиниці ІІІ розряду
4.Розклад числа на суму розрядних доданків:
205=200+5, доданків два, бо 0од. II розряду або 0 дес
50.Теоретико-методичні основи вивчення особливих випадків множення і ділення з числами 0, 1, 10
Аналіз методичної літератури дозволяє зробити висновок про те, що випадки множення і ділення з числами 0, 1, 10 називаються по-різному. Деякі методисти називають їх особливими випадкам множення і ділення, а інші відносять до позатабличних випадків множення і ділення. Випадки множення чисел 0, 1 і 10 розкриваються на основі конкретного смислу дії множення як додавання однакових доданків
При множенні одиниці на будь-яке число у добутку дістаємо число, на яке множили одиницю |
1 а = а |
При множенні нуля на будь-яке число у добутку дістаємо нуль |
0 а = 0 |
Ці правила діти повинні поступово засвоїти у процесі виконання обчислень.
Випадки множення числа на 1 і числа на 0 не можна подати так само як і попередні випадки, бо – по-перше, не можна використати конкретного смислу дії множення як додавання однакових доданків, бо довелося б тлумачити розуміння суми з одним доданком (41=4+ ???); по-друге, ще не можна використати переставної властивості додавання, бо вона у новій числовій множині “Тисяча” ще не розглядалася. Саме тому випадки множення на 1 і на 0 зразу ж подають у вигляді правила, яке узагальнюється у символічній формі:
-
При множенні будь-якого числа на одиницю у добутку маємо те саме число
а 1 = а
При множенні будь-якого числа на нуль у добутку дістаємо нуль
а 0 = 0
Випадки ділення на 1 і випадки ділення рівних чисел вводяться на індуктивній основі з використанням зв'язку між діями множення і ділення. Пропонуємо учням з прикладу на множення 17=7 скласти два приклади на ділення.
17=7 1а=а
7:1=7 а:1=а
7:7=1 а:а=1
Розглянувши аналогічно кілька таких самих прикладів, пропонуємо учням сформулювати загальне правило: при діленні будь-якого числа на одиницю дістанемо це саме число. Це правило узагальнюється у вигляді символічного запису а : 1 = а. Аналогічно одержується правило і символічний запис а : а = 1. Так само вводиться правило ділення нуля на будь-яке число та відповідний символічний запис 0 : а = а.
Ознайомлюючи дітей з правилами ділення на 1, ділення рівних чисел та ділення нуля, ми використовували зв’язок між діями множення і ділення.Отже, будемо користуватися правилом: ділити на нуль не можна.
Випадки множення числа 10 вводяться:
1) використовуючи конкретний смисл дії множення. Наприклад.103=10+10+10=30(по 10 взяли 3 рази);
2) переставну властивість множення. Наприклад.103=310=3+3+3+3+3+3+3+3+3+3=30
3) звести ці випадки до особливих випадків множення.
Наприклад.103=30 1дес. 3=3дес.
Випадки множення на 10 вводять на основі правила: щоб помножити число на 10, треба до нього справа приписати один нуль.
Випадки ділення на 10 вводяться на індуктивній основі з використанням зв'язку між діями множення і ділення, завершується формулюванням такого правила: щоб поділити кругле число на 10, треба в ньому відкинути справа один нуль.
16:5=3(ост.1)
Числа при діленні з остачею називаються: 16 –ділене, 5 – дільник, 3 – частка, 1 – остача.
27:6=
Зразок міркування: нехай треба поділити 27 на 6. Знайдемо найбільше з чисел від1 до 27, яке ділиться на 6. Це 24; 24:6=4. Знайдемо остачу: 27-24=3. Отже, 27:6=4(ост.3).