
- •1. Предмет і структура політології як науки.
- •2. Основні методи політологічних досліджень.
- •3. Основні категорії і функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Політична думка Стародавнього Сходу.
- •6. Політичні вчення античності.
- •7. Європейська політична думка Середньовіччя.
- •8. Політичні вчення епохи Відродження і Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї н.Макіавеллі та сучасність.
- •10. Політичні вчення в країнах Західної Європи в період революцій XVII ст.
- •11. Політичні вчення у Франції XVIII ст.
- •12. Політичні ідеї в концепціях представників німецької класичної філософії.
- •13. Становлення і розвиток марксистської концепції політики.
- •14. Політичні ідеї Київської Русі
- •15. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
- •16. Консервативний напрям в історії політичної думки України.
- •17. Радикально-націоналістичний напрям в історії політичної думки України
- •18. Концепції еліт в українській політичній думці
- •19. Соціалістичний напрям в українській політичній думці.
- •20. Політичні ідеї засновників унр
- •21. Консервативний напрям в російській політичній думці
- •22. Становлення і розвиток лібералізму в Росії
- •23. Ліворадикальний напрям у російській політичній думці
- •24. Особливості розвитку політичної науки Заходу у XX ст.
- •25. М. Вебер як дослідник політики.
- •26. Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •27. Основні концепції політики.
- •28. Специфіка та структура політичної діяльності.
- •29.Політичне рішення в структурі політичної діяльності.
- •30.Суб'єкти політики: поняття і класифікація.
- •31. Влада як інструмент політики.
- •32. Основні політологічні концепції влади.
- •34. Легітимність політичної влади
- •35. Соціальні відносини як відносини політичні.
- •36. Соціальна стратифікація і політика.
- •37. Соціальна політика і соц.Справедливість.
- •38. Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •39. Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •40. Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •41. Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •42. Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •43. Основні політологічні концепції демократії.
- •44. Політичні принципи демократії
- •45. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •46. Поняття та структура політичної системи.
- •47.Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- •48. Політична система України.
- •49. Держава, її основні ознаки та функції.
- •50. Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •51. Держава і громадянське суспільство.
- •52. Форми державного правління.
- •53. Форми державного устрою.
- •54. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •55. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •56. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •57. Основні ознаки і функції політичних партій.
- •58. Типологія політичних партій.
- •59. Сучасні партійні системи.
- •60. Становлення багатопартійності в Україні.
- •61. Групи інтересів і політика.
- •62. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •63. Особливості трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії.
- •64. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •65. Сутність і структура політичної свідомості.
- •66. Політична ідеологія та її функції.
- •67. Політика і мораль.
- •68. Політика і релігія.
- •70. Політична культура сучасного українського суспільства
- •71. Політична поведінка особи.
- •72. Політична соціалізація.
- •73. Роль змі у політичному житті суспільства
- •74. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •75. Елітаризм і демократія.
- •76. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •77. Бюрократія і демократія
- •78. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •79. Типологія політичного лідерства.
- •80. Вимоги до сучасного політичного лідера
- •81. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •82.Сутність і основні концепції зовнішньої політики.
- •83. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньох політики держави.
- •84. Зовнішня політика України в сучасний умовах.
- •85. Генезис та основні риси консерватизму як ідейно-політичної течії сучасності.
- •86. Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •87. Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- •88. Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- •89. Сутність та різновиди політичної символіки
- •90. Специфіка мови як одного із засобів політики
- •91. Основні методи політичного прогнозування.
- •92. Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •93. Особливості політичного маркетингу та менеджменту.
- •94. Сутність та різновиди політичного іміджу.
- •95.Політичне маніпулювання та технології його здійснення.
- •96.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •98.Політична кампанія та її планування й проведення.
- •99.Сутність та функції політичних міфів.
- •100. Реклама, пропаганда та агітація в сучасному політичному житті.
38. Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
До етнонац. спільнот належать етнос, етнічна група, народність, нація.
Етнос - найдавніші людс. спільноти, котрі виникають задовго до появи класів і держав. Етнос склався в результаті природного розвитку на основі специф. стереотипів свідо¬мості й поведінки.
Етнічна група - спільнота людей, споріднених за історичним походженням, етногенезом, мовою, нинішньою або минулою територією проживання, рисами культури, звичаями.
Народність - це іст. сформована мовна, терит., ек. і культ. спільність людей, яка пере¬дує нації. Відрізняється від нації нижчим рівнем ек. й соц. розвитку, а також меншою чисельністю.
Нація (Сталін) – іст. сформована стійка спільність людей на основі спільності території, ек. життя, мови, особливості пси¬х. складу і культури, (відсутність хоча б однієї з них при¬зводить до втрати нацією свого статусу).
Для визначення поняття нація використовують три головних підходи
1. духовно-психологічний: об’єднує, визначає націю «націонал. дух», психологічна спільність, 2. пол.: нація як обєднання всіх громадян певної держави; 3. істор.- визначає націю на підставі залучення широкої групи соц.факторів, де головним є народження усталених ек., торг. тісних зв'язків.
Етнонац. спільноти є Sми політики, коли вони чітко виражають і реалізують свої інтереси. Вони є Оми, коли їхні інтереси реалізуються іншими Sми, або коли вони не здатні реалізувати свої інтереси. На до національних етапах розвитку спільноти є більш Оми політики. Чим вища стадія розвитку, тим більше спільнота прагне бути S.
Нація є головним соціальним S державотворення. Кожна нація прагне до самовизначення та утворення власної державності.
39. Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
Україна належить до багатонац. країн. 22,2 % населення складають не українці.Укр. держава будується як дер¬жава укр. нації, де нація розглядається як співдружність людей різних національностей в одній державі. Ко¬рінна (титульна), нація опікає кількісно невеликі етнічні групи, беручи їх під свій захист.
1.11.1991 р. Дек¬ларація прав національностей України. Виходячи з Декларації про державний суверенітет України, Акта про незалежність України, керуючись Загальною декларацією прав людини та ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості, Українська держава гарантує всім етніч¬ним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні пол., ек., соц. та культ. права.
Конституція України ( ст. 11 гарантує державне сприяння розвиткові етн., культ., мовної та рел. самобутності всіх корінних народів і нац. меншин України; ст. 24 не може бути у громадян привілеїв чи обмежень за ознаками етн. Походження; ст. 53 га¬рантує „громадянам, які належать до національних меншин”, право на навчання рідною мовою ).
До завдань, які реалізуються у сфері етнополітики, належать:
1. неприпустимість виникнення відцентрових тенденцій народів України, всебічний розвиток етносів, з її території;
2. збереження цілісності України як динамічної багатонац.держави;
3. відтворення і забезпечення умов для нормального розвитку нац. меншин;
4. неухильне і безумовне забезпечення прав кожної людини незалежно від національності;
5. розвиток культ. традицій та інтересів усіх етнонац. груп населення, які проживають в Україні.
Важливим здобутком етнополітики в Україні є організація добровільного повернення кримськотатарського народу та пред¬ставників інших етнічних груп, яких було незаконно депорто¬вано.