3. Основні категорії і функції політології.

Категорії - загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв'язки й відносини реальної дійсності та пізнання. Повинні перебувати у лог. взаємозв'язку й розташ. в певній послідовності.

У політології базовою є категорія «пол..влада».

Влада — це вольові відносини, за яких одні люди здатні і мають можливість нав'язувати свою волю іншим.

Засобом здійснення політичної влади є політика - заснована на владі сусп. дія-ть реалізується у просторових рамках пол..сис-ми.

Пол. сис-ма сус-ва є центр. категорією політології, з'єднує в сис-му решту категорій цієї науки.

Пол. інститути (держава, пол..партії, групи інтересів), пол.. відносини належать до осн. категорій політології.

Пол. сис-ма також охоплює пол..культуру і такі її складові, як пол..свідомість, пол..поведінка, пол..цінності, пол..норми, пол..соціалізація, які також є категоріями політології.

Формою функціонування пол.. сис-ми сус-ва є пол.. процес — одна з осн. категорій політології. Це відносно однорідні серії пол..явищ, пов'язаних між собою причинними залежностями.

Пол.явище як одна з найбільш заг. категорій політології є сук-тю усіх чинників і явищ, пов'яз. із здійсненням політики.

Основні функції політології:

1. Теоретична, або концептуально-описова, гносеологічна, пізнавальна, функція - розроблення різних теорій, концепцій, гіпотез, ідей, категорій, понять, формулюванні закономірностей.

2. Методологічна - категорії й поняття цієї науки, а також формульовані нею закономірності використовуються іншими науками як теорем. інструментарій у дослідженні пол..явищ і процесів.

3. Практична, або прикладна - вирішення конкр. практ. пол.. завдань і проблем. Найповніше проявляється у прикладній політології (розроблення різних пол..технологій).

4. Виховна - впливає на формування світогляду індивіда, даючи йому знання про пол..сферу сусп.життя. Відіграє вирішальну роль у пол..соціалізації як процесі засвоєння індивідом певної сис-ми пол..знань, норм і цінностей, впливає на формування навиків пол..поведінки.

5. Прогностична - передбачати, прогнозувати перспективи розвитку пол..процесів, найближчі й віддалені наслідки прийняття і виконання пол..рішень. Реалізація цієї функції передбачає моделювання пол..процесів і відносин, завчасне проведення наук.експертиз найвагоміших пол..рішень на предмет реальності очікуваного від них ефекту.

4. Місце політології в системі наук про суспільство.

Політологія — це наука про політику. Політику також досліджують інші науки

Розуміння політології як міждисциплінарної науки. Такий підхід ґрунтується на ототожненні політології як науки і будь-яких наук. знань про політику. Цей підхід: відмовляє іншим наукам у праві на самост.дос-ня політики, веде до необґрунтованого розширення предмета політології, ототожнення його з її О, розчиняє політологію в ін. науках. Немає підстав називати політологією всю сукупність наук. знань про політику.

Пол. сфера сусп. життя, політико-владні відносини, або політика, є О-м дос-ня багатьох наук про сус-во.

Пол. філософія з’ясовує значення пол..явищ для життя людини й сус-ва, оцінює їх під кутом зору заг. блага, принципів справедливості, свободи, рівності тощо. Нормативно-ціннісний підхід політичної філософії орієнтований на розробку ідеалу пол..устрою та шляхів його практичного втілення. Філософія політики -це світоглядно-методологічноа основа досліджень політики.

Заг. історія є передусім історією політики — вона вивчає гол. чином процеси виникнення, розвитку й занепаду держав, відносини між ними, війни, революції тощо і в цій іпостасі виступає як політична історія. Політологія — це теорія політики, а не її історія. Ще один аспект співвідношення політології та історії стосується історії пол..учень - невід'ємна складова політології як історія виникнення, становлення і розвитку цієї науки.

Соціологія, зокрема пол..соціологія: тривалий час політологія розвивалась у складі соціології. Соціологія є наукою не про всю сук-ть сусп. відносин, а лише про соц. відносини - ті, які складаються між історично та об'єктивно сформованими спільностями людей. Соц.відносини складаються з приводу різних О-ів: вир-ва, власності, пол..влади, цінностей культури і виступають, відповідно, як соц.-екон., соц.-пол., соц.-культ. та ін. відносини => соц. вивчає не всю багатоманітність виявів пол..життя сус-ва, а лише ті з них, S-ми яких є соц.спільності. Досліджуючи соц. аспект пол..сфери сусп. життя, соціологія виступає як пол..соціологія. Використовуючи притаманні їй методи й засоби дослідження — анкетування, інтерв'ю тощо, вона виступає як соціологія політики. Політологія традиційно вивчає в основному інституціональний аспект політики, передусім орг-цію та дія-сть держави, весь механізм пол.. влади.

Правознавство. Політологія й теорія держави і права мають спільний гол. О досл-ня — державу. Політологія на відміну від теорії держави і права, не обмежується державою, а досліджує всю багатоманітність S-ів і виявів пол..відносин. З усіх галузей і норм права політологію цікавлять лише ті, які регулюють пол..відносини - норми конституц.права.

О-ом конституційного права є державнопол. відносини - ті, S-ом яких виступає держава. Політологія досліджує також ін.форми й види пол..відносин.

Пол. психологія досліджує роль орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій, сприйняття у пол.. поведінці людей, що особливо важливо при вивченні громадс.думки, пол.. конфліктів, електор.поведінки тощо.

Пол. економія розробляє методи, прийоми, засоби держ. політики стосовно функціонування екон. сис-ми сусп-ва в цілому.

Пол. антропологія досліджує зв'язок політики з біосоц. рисами людини, її пріоритетним напрямом є виведення хар-них рис пол.. культури того чи ін. народу з особливостей його нац.культури.

Пол.географія вивчає залежність пол..процесів від їх просторового розташування, обумовленість політики розмірами, економіко-географічними, кліматичними та іншими природними чинниками.