128

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2

ВСТУП 9

РОЗДІЛ 1 15

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТОСУТНКІВ УКРАЇНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ 15

1.1. Стан наукового опрацювання проблематики 15

Тодоров І. Я. Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти: Монография / І. Я. Тодоров. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 268 с. 18

Угода про асоціацію між Україною та ЄС: перспективи підписання та можливості тимчасового застосування: Аналітична записка відділу зовнішньої політики ; Підготовлено за матеріалами 6-го засідання Робочої групи І Національного Конвенту України [Електронний ресурс] // Сайт інституту стратегічних досліджень при президентові України. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/911/ 19

Інший вітчизняний науковець І. Влялько особливо підкреслює те, що з огляду на прагнення вітчизняного керівництва інтенсифікувати економічну та політичну співпрацю з Європейським Союзом, особливої уваги потребують правові засади функціонування майбутньої зони вільної торгівлі, що містяться у проекті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На його думку, Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом є ключовим результатом політико-юридичної співпраці сторін протягом і належить до документів «нового покоління», положення котрих передбачають високий рівень економічної інтеграції суб’єктів. Завдяки тому, що Угодою регламентовано поетапне наближення законодавства України до acquis ЄС, вітчизняна правова система відчуватиме значний вплив з боку права Євросоюзу, зокрема у сферах торгівлі та суміжних із нею питань. Забезпечення взаємного доступу до ринків супроводжуватиметься інституційними реформами в Україні й формуванням ефективної ЗВТ на основі принципів, що діють у рамках ЄС, а також понять і визначень, які містяться в директивах та регламентах організації.. 24

У аналітичній записці Ю. Гарячої докладно розглядаються основні питання, які стосуються координаційного механізму адаптації законодавства України до acquis communautaire. Авторка визначила коло проблемних питань, які існують на законодавчому рівні і можуть стати перешкодою на шляху розгортання ефективної адаптації законодавства в процесі укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і особливо – після набуття нею чинності. Ю. Гаряча також аналізує досвід, який набула під час підписання і реалізації Угоди про асоціацію Польща, і розробила на його основі рекомендації для України. 24

Капітоненко М. Вигоди й ризики Угоди про асоціацію з ЄС [Електронний ресурс] / М. Капітоненко. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ POLITICS/vigodi_y_riziki_ugodi_pro_asotsiatsiyu_z_es.html; Марковська Р. Перспективи вступу України до Європейського Союзу: правовий аспект [Електронний ресурс] / Р. Марковська. – Режим доступу: pinchukfund.ru›storage/students/works/2007/197.doc; Сидоренко С. Неприємна асоціація / С. Сидоренко // Українська правда. – 2014. – 20 квітня. – С. 2; Угода про асоціацію Україна-ЄС: дороговказ реформ / О. Сушко, О. Зелінська, Р. Хорольський та ін. – К. : Інститут Євро-Атлантичного співробітництва, 2013. – 55 с.; Цирфа Ю. ЄС + україна ≠ Угода про асоціацію... Саміт «Східного партнерства» й подальша кооперація / Ю. Цирфа // Віче. – 2013. – № 23. – С. 12-14. 26

1.2.Методологія дослідження міжнародних відносин 28

Висновки до розділу 1 36

РОЗДІЛ 2 37

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС І НАСЛІДКИ ЇЇ ПІДПИСАННЯ ЧИ НЕПІДПИСАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ 37

2.1.Досвід укладання угод про асоціацію країнами, які стали членами ЄС 37

2.2.Основні положення Угоди про асоціацію і їх значення для розвитку відносин України з ЄС 50

Висновки до розділу 2 65

РОЗДІЛ 3 67

ОСНОВНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ПРОЦЕС ПІДПИСАННЯ АБО НЕ ПІДПИСАННЯ УКРАЇНОЮ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС 67

3.1.Підходи до підписання Угоди різних політичних сил України і їх основні аргументи 67

Підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС без перебільшення є кроком, який визначає цивілізаційний вибір держави, зумовлює напрям її подальшого розвитку на багато років вперед. Доцільність підписання Угоди про асоціацію активно обговорювали як прихильники європейської інтеграції України, так і її опоненти. Більшість політичних сил беззастережно виступали за цей крок. Насамперед йдеться про сили, які протягом 2010-2013 рр. були опозиційними до влади. 67

Навіщо Україні асоціація з ЄС. 13 переваг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostarbeiter.vn.ua/asociacia-z-es-13-perevag.html 67

Навіщо Україні асоціація з ЄС. 13 переваг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostarbeiter.vn.ua/asociacia-z-es-13-perevag.html 68

Переваги та недоліки Угоди про асоціацію України з ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://provse.te.ua/2013/11/perevahy-i-nedoliky-uhody-pro-asociaciju-ukrajiny-z-jes/ 69

Навіщо Україні асоціація з ЄС. 13 переваг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostarbeiter.vn.ua/asociacia-z-es-13-perevag.html 70

Питання європейської інтеграції – пріоритет зовнішньої політики України [Електронний ресурс] // Сайт Партії Регіонів. – Режим доступу: http://partyofregions.ua/ua/news/topic/511d16f53fcad0bb730000e6?print=1 71

Там само [Електронний ресурс] // Сайт Партії Регіонів. – Режим доступу: http://partyofregions.ua/ua/news/topic/511d16f53fcad0bb730000e6?print=1 71

Навіщо Україні асоціація з ЄС. 13 переваг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostarbeiter.vn.ua/asociacia-z-es-13-perevag.html 72

Янукович: Соглашение об ассоциации с ЕС для Украины "крайне опасно" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.regnum.ru/news/polit/ 1767290.html 72

Український Уряд також не бажав приймати умови щодо: підвищення тарифів на газ та опалення для населення приблизно на 40 %; зобов’язання заморожування базової заробітної плати, мінімальної заробітної плати, загальну заробітну плату на поточному рівні; істотне скорочення витрат на бюджетні цілі, зниження субсидій в енергетиці; поступове згортання звільнення від ПДВ для сільського господарства та інших галузей. Надалі влада дотримувалася саме такої позиції. 74

"Замораживание" ассоциации с ЕС произошло из-за жестких требований МВФ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vesti.ua/politika/26099-zamorazhivanie-associacii-s-es-proizoshlo-iz-za-zhestkih-trebovanij-mvf 74

Проте, влада наполягала на тому, що процес підписання Угоди про асоціацію з ЄС саме призупинено. В. Янукович, виступаючи перед учасниками пленарного засідання Вільнюського саміту 29 листопада 2013 р. заявив про те, що європейський вибір залишається для України стратегічним напрямом подальшого цивілізаційного розвитку, зміцнення місця й ролі країни в сучасному конкурентному світі. А вимушена пауза в процесі укладання угоди не означає припинення вкрай необхідних для неї євроінтеграційних реформ. 74

Але, говорячи про необхідність існування передумов, які забезпечать отримання максимальних результатів від імплементації документа, В. Янукович наголосив на важливості здійснення програми спільних заходів, спрямованих на адаптацію економіки України до нових реалій. Серед них він назвав спільну роботу над програмою економічної допомоги Україні, яка дасть їй змогу здійснити підготовку до підписання угоди; розблокування програм бюджетної секторальної підтримки ЄС; дієву допомогу міжнародних фінансових інституцій (зокрема, Міжнародного валютного фонду та Світового банку); необхідність перегляду Євросоюзом торговельних обмежень щодо окремих позицій українського експорту; активну участь ЄС та міжнародних фінансових інституцій у модернізації української газотранспортної системи як ключового елементу європейської енергетичної мережі, а також забезпечення всіма належними засобами та механізмами Європейського Союзу енергетичної незалежності України; розроблення узгодженого плану дій із метою усунення суперечностей та врегулювання проблем у рамках торговельно-­економічного співробітництва з Росією та іншими членами Митного союзу, що пов’язуються зі створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, на основі започаткування відповідної співпраці у форматі Україна – ЄС – Росія. 75

Янукович в. Виступ Президента України на пленарному засіданні Саміту Ініціативи «Східне партнерство» [Електронний ресурс]. / В. Янукович. – Режим доступу: http://www.partreg.sumy.ua/main/638-vistup-prezidenta-ukrayini-na-plenarnomu-zasdann-samtu-ncativi-shdne-partnerstvo.html 75

Отже, спільним у позиціях основних політичних сил України щодо підписання Угоди про асоціацію було розуміння того, що це стане дійсно моментом істини для всієї держави, визначить її цивілізаційний вибір, визначить вектор подальшого розвитку на десятиріччя наперед. Позиція опозиційних сил щодо підписання Угоди про асоціацію була послідовною, від самого початку переговорів і до Вільнюського саміту. Натомість провладні сили, зокрема, Партія Регіонів спочатку висловлювалася на підтримку цього кроку на шляху євро інтеграції, але напередодні підписання різко змінила свою позицію, робила заяви про неприпустимість підписання Угоди на тих умовах, які були намічені із самого початку. Головними аргументами проти підписання Угоди про асоціацію були посилання на економічну недоцільність такого кроку і особливо – на жорсткі вимоги МВФ. 76

3.2.Зовнішньополітичні чинники, які перешкоджають підписанню Угоди про асоціацію з ЄС 77

Гайдуцький П. Україна—ЄС: проблеми інтеграції [Електронний ресурс] / П. Гайдуцький. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/international/ukrayina-yes-problemi-integraciyi-_.html 77

Єврокомісари не братимуть участі у заходах, присвячених Євро-2012 в Україні / [Електронний ресурс] // УНІАН. – Режим доступу: pravda.com.ua›Новини›2012/05/3/6963869 78

3.3.Перспективи підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС 86

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки, завдання та перспективи : Аналітична записка відділу зовнішньої політики ; [Електронний ресурс] // Сайт інституту стратегічних досліджень при президентові України. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/ articles/files/asocyacya-8775f.pdf 87

Тимчасове скасування мит для України буде діяти з травня по листопад 2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/news/ economic/vremennaya-otmena-poshlin-dlya-ukrainy-budet-deystvovat-200320141 89

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки, завдання та перспективи : Аналітична записка відділу зовнішньої політики ; [Електронний ресурс] // Сайт інституту стратегічних досліджень при президентові України. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/ articles/files/asocyacya-8775f.pdf 92

Депутаты Рады предложили подать заявку на вступление Украины в Евросоюз [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://zn.ua/POLITICS/ deputaty-rady-predlozhili-podat-zayavku-na-vstuplenie-ukrainy-v-evrosoyuz-1414 06_.html 95

Інформаційний бюлетень з євроінтеграційних питань // Кабінет Міністрів України. – № 8 (жовтень) 2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/docs/Euro_bulletin-8.pdf 96

Висновки до розділу 3 96

Напередодні підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті у листопаді 2013 року позиціє основних політичних сил України були кардинально протилежними. Послідовними прихильниками підписання Угоди виступали опозиційні сили. Що стосується партії влади, президента і відповідно – уряду, позиція на підтримку підписання Угоди про асоціацію, хоча і не досить активна, яка підтримувалася протягом 2010-2013 років у жовтні 2013 року змінилася на протилежну. Провладні сили посилалися на недоцільність для України прийняти жорсткі вимоги МВФ, а також на економічні небезпеки, які може спричинити підписання економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС. 97

ВИСНОВКИ 105

Перспектива підписання Угоди про асоціацію з ЄС розділила політичні сили України на два табори, які особливо чітко оформилися у своїх позиціях напередодні Вільнюського саміту у листопаді 2013 року. Опозиційний табір досить послідовно виступав за підписання Угоди, не зауважував в ній недоліків, основна увага приділялася перспективам, які мали відкритися для країни після юридичного закріплення положень Угоди. Натомість провладні сили які спочатку стримано підтримували підписання Угоди і заявляли про необхідність цього кроку, напередодні підписання документу під політичним тиском Російської Федерації різко змінили свою позицію і відмовилися від підписання документу, заявивши про необхідність відстрочення цього кроку, з огляду на численні недоліки документу, і особливо – ускладнення, які, на їх думку, виникали для економіки держави після набрання угодою чинності. 110

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 117

19. Депутаты Рады предложили подать заявку на вступление Украины в Евросоюз [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zn.ua/POLITICS/deputaty-rady-predlozhili-podat-zayavku-na-vstuplenie-ukrainy-v-evrosoyuz-141406_.html 119

23. Єврокомісари не братимуть участі у заходах, присвячених Євро-2012 в Україні / [Електронний ресурс] // УНІАН. – Режим доступу: pravda.com.ua›Новини›2012/05/3/6963869 119

29. Замораживание ассоциации с ЕС произошло из-за жестких требований МВФ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vesti.ua/politika/ 26099-zamorazhivanie-associacii-s-es-proizoshlo-iz-za-zhestkih-trebovanij-mvf 120

31. Інформаційний бюлетень з євроінтеграційних питань // Кабінет Міністрів України. – № 8 (жовтень) 2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/docs/Euro_bulletin-8.pdf 120

32. Інформаційний бюлетень з євроінтеграційних питань. – 2013. – № 7 [Електронний ресурс]. – Ржим доступу: http://www.kmu.gov.ua/docs/ Euro_bulletin-7.pdf   120

34. Кайданович Н. Угода про асоціацію – економічна складова [Електронний ресурс]. / Н. Кайданович. – Режим доступу: http://eu.prostir.ua/library/259634.html 120

35. Капітоненко М. Вигоди й ризики Угоди про асоціацію з ЄС [Електронний ресурс] / М. Капітоненко. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ POLITICS/vigodi_y_riziki_ugodi_pro_asotsiatsiyu_z_es.html 120

44. Малик Я. Європейський Союз/ Я. Малик, О. Киричук, І. Залуцький–Львів, 2006 – 610 с. 121

54. Навіщо Україні асоціація з ЄС. 13 переваг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostarbeiter.vn.ua/asociacia-z-es-13-perevag.html 122

60. Переваги та недоліки Угоди про асоціацію України з ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://provse.te.ua/2013/11/perevahy-i-nedoliky-uhody-pro-asociaciju-ukrajiny-z-jes/ 123

61. Пироженко О. В. Європейська інтеграція України як проблема економічної діяльності [Електронний ресурс] О. В. Пироженко. – Режим доступу http://www.vkontexte.ru/ 123

62. Питання європейської інтеграції – пріоритет зовнішньої політики України [Електронний ресурс] // Сайт Партії Регіонів. – Режим доступу: http://partyofregions.ua/ua/news/topic/511d16f53fcad0bb730000e6?print=1 123

63. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки, завдання та перспективи : Аналітична записка відділу зовнішньої політики ; [Електронний ресурс] // Сайт інституту стратегічних досліджень при президентові України. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/asocyacya-8775f.pdf 123

68. Президент ЄНП вважає, що Євросоюз має застосувати конкретні заходи до української влади / [Електронний ресурс] // УНІАН. – Режим доступу: http://eunews.unian.ua/642295-prezident-enp-es-mae-vjiti-zahodiv-proti-kieva-situatsiyu-z-timoshenko.html 124

76. Сидоренко С. Неприємна асоціація / С. Сидоренко // Українська правда. – 2014. – 20 квітня. – С. 2. 125

81. Тимчасове скасування мит для України буде діяти з травня по листопад 2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/ news/economic/vremennaya-otmena-poshlin-dlya-ukrainy-budet-deystvovat-20 032014130300 125

83. Угода про асоціацію між Україною та ЄС: перспективи підписання та можливості тимчасового застосування : Аналітична записка відділу зовнішньої політики ; Підготовлено за матеріалами 6-го засідання Робочої групи І Національного Конвенту України [Електронний ресурс] // Сайт інституту стратегічних досліджень при президентові України. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/911/ 126

86. Україна – ЄС: проблеми інтеграції : аналітичне дослідження [Електронний ресурс] / Інститут стратегічних оцінок // Сайт Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна». – Режим доступу: http://www.kuchma.org.ua/ico/research/10958 126

89. Цирфа Ю. ЄС + україна ≠ Угода про асоціацію... Саміт «Східного партнерства» й подальша кооперація / Ю. Цирфа // Віче. – 2013. – № 23. – С. 12-14. 126

91. Чалий В. Перспективы евроинтеграции Украины / В. Чалий // Аргументы и факты – 2007 – № 25 – с.6-10 127

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС є подією, яка за своїм значенням може прирівнюватися до підписання Декларації про державний суверенітет України. Цей документ з одного боку виступає результатом, важливим здобутком довготривалих зусиль із наближення до європейської спільноти, а з іншого відкриває для України новий, вищий рівень співробітництва і перспективи європейської інтеграції на засадах асоціації з ЄС. Лише переговорний процес щодо підготовки даної Угоди зайняв період тривалістю у п’ять з половиною років. Угода про асоціацію України з ЄС є найбільш масштабним і найамбітнішим не лише для України, але й для іншої сторони-підписанта – ЄС міжнародним документом за всю історію розвитку двосторонніх відносин. Європейський Союз ще ніколи не надавав жодній із країн, що не мала статусу кандидата на вступ, такої широкої та документально зафіксованої перспективи, як це зроблено в Угоді про асоціацію України з ЄС.

Угода про асоціацію України з ЄС потребує докладного всестороннього аналізу, оскільки є унікальною за змістом і передбачає кардинальні за обсягом і змістом якісні перетворення в усіх сферах і державних інституціях України, які зроблять неможливим її повернення до тоталітарного минулого.

Але попри зазначений обсяг та зміст Угоди, а також закладені у ній взаємні та односторонні зобов’язання сторін, включно зі значним масивом зобов’язань України щодо наближення свого законодавства та практики його застосування до права Європейського Союзу та відповідних міжнародних стандартів, Угода про асоціацію України повинна сприйматися, насамперед, як ефективний інструментом доступу до можливостей, які ще слід, реалізувати та наповнити конкретними досягненнями і здобутками, таким чином, щоб вони стали відчутними для кожного українського громадянина.

Угода про асоціацію України охоплює такі аспекти співробітництва, як зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, а також посилена участь України в програмах Європейського Союзу; транскордонне співробітництво в галузі зовнішньої політики та політики безпеки, зокрема – у попередженні конфліктів та у військовій сфері; наближення України до європейських стандартів у галузі права та внутрішніх справ шляхом сприяння розвитку принципів правової держави, демократії та прав людини в Україні, а також підтримки боротьби з корупцією, налагодження ефективної роботи органів юстиції та поліпшення захисту даних; посилення співробітництва в галузі економіки шляхом створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС і Україною, налагодження секторальної співпраці в більше ніж 30 сферах, зокрема – у сільському господарстві, промисловості, енергозабезпеченні або в захисті прав споживачів; розбудова нових форматів співробітництва, фінансове сприяння, створення платформи громадянського суспільства.

Не всі політичні сили України, на жаль, адекватно сприймали і сприймають значення цього документу. Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС стало «спусковим гачком» для ситуації, яка у процесі розгортання загострилася і на теперішній час фактично спричинила глибоку суспільно-політичну кризу. Проте, події у державі стали не наслідком відмови української сторони підписувати Угоду про асоціацію України з ЄС на Вільнюському саміті 2013 року, і не наслідком підписання політичної частини Угоди у березні 2014 року, а результатом спекуляцій, які окремі політичні сили розгорнули навколо цієї ситуації у власних інтересах. Натомість Угода про асоціацію як особливий вид міжнародних угод (які ЄС укладає із третіми країнами, коли, як свідчить історичний досвід, має наміри розвивати міцні тривалі «особливі відносини», що ґрунтуються на взаємній довірі та повазі до спільних цінностей) перебуває у безпосередній сфері найважливіших національних інтересів народу України. Більше того, подібні Угоди у більшості випадків передували приєднанню країн до Європейського Союзу.

У контексті дослідження Угоди про асоціацію України з ЄС важливо враховувати і те, що її підписання має стратегічне значення не лише для нашої держави, але й для самого я Європейського Союзу, для міжнародної спільноти. З підписанням Угоди врешті, незважаючи на несприятливу міжнародну ситуацію, яка через дії Російської Федерації за останній час склалася на європейському континенті, все ж таки може створити умови для налагодження взаєморозуміння між Росією та Заходом, і зокрема ЄС. Хоча, як показали події 2013-початку 2014 років досягти змін у міжнародній ситуації буде вкрай складно. Російська Федерація серйозно занепокоєна тим, що з підписанням Угоди про асоціацію і початком імплементації її положень Україна почне виходити із зони впливу РФ, набуває все більшої самостійності, перестає бути слухняним виконавцем волі східного сусіда. Безперечно, сприятиме цьому і економічне зміцнення та поглиблення торговельно-економічних зв’язків між Україною та ЄС.

Тож, хоча Угоди про асоціацію з ЄС підписувалися всіма країнами-кандидатами на вступ, нинішня ситуація, яка склалася навколо Угоди про асоціацію України з ЄС своєрідною і тому потребує посиленої уваги. Однією з досить важливих обставин є те, що Україна на теперішній час фактично є набагато краще підготовленою до партнерства з ЄС, ніж більшість колишніх радянських республік, які отримали право на вступ до ЄС у 2004 році. В України, незважаючи на численні внутрішньополітичні перешкоди, сформувалося сильне і дієве громадянське суспільство, можна навіть казати про те, що воно найсильніше, ніж в будь-якій іншій колишній радянській республіці. Тож за умови дієвої підтримки з боку ЄС і світової спільноти загалом Україна з підписання Угоди отримує реальний шанс стати повноцінною демократичною правовою європейською державою. А ця обставина, безперечно є позитивною і для народу України, і для Європейського Союзу, і для всієї Європи загалом, і, нарешті, для всієї міжнародної спільноти. Адже міцна і розвинена держава – запорука стабільності і миру на континенті, а держава, яку роздирають проблеми, які загострюють суспільне протистояння – джерело посиленої небезпеки і навіть загрози.

З огляду на викладене, дослідження основних положень, які стосуються підготовки і підписання Угоди про асоціацію України з ЄС є актуальним, оскільки є внеском у процес осмислення природи і змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в усвідомлення її значення для нашого народу і держави, у визначення основних перспектив на цьому напрямку, і відповідно – завдань, виконання яких є необхідним для ефективного виконання Україною умов Угоди.

Об’єкт дослідження – процес європейської інтеграції України.

Предмет дослідження – основні перспективи і виклики для України у зв’язку із проблемою підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.

Мета дослідження – визначити роль Угоди про асоціацію України з ЄС для подальшого розгортання процесу європейської інтеграції, розвитку зовнішньополітичних відносин і зовнішньоекономічних відносин між Україною та ЄС, а також для оптимізації внутрішньополітичного і економічного розвитку України.

Завдання дослідження, які необхідно вирішити для досягнення зазначеної мети полягають в тому, щоб:

• здійснити огляд висвітлення проблеми європейської інтеграції України у науковій літературі;

• висвітлити основні методи дослідження міжнародних відносин;

• вивчити досвід укладання угод про асоціацію країнами, які стали членами ЄС;

• проаналізувати основні положення Угоди про асоціацію і їх значення для розвитку відносин України з ЄС;

• визначити підходи до підписання Угоди різних політичних сил України і дослідити їх основні аргументи;

• дослідити зовнішньополітичні чинники, які перешкоджають підписанню Угоди про асоціацію з ЄС;

• охарактеризувати основні перспективи підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

Методи дослідження. У ході розв’язання завдань, поставлених у роботі, використовувалися дослідницькі методи: загальнонаукові – аналітико-прогностичний, методи аналізу ситуацій, такі як спостереження, вивчення документів, порівняльний метод, використовувалися також системний, структурно-функціональний та синтетичний методи; загальнологічні – методи прогнозування та аналізу. Також у процесі дослідження використовувалися спеціальні джерелознавчі методи, зокрема метод текстологічного вивчення, критичний і евристичний. Основою дослідження виступає системний метод пізнання, який дає можливості для поглибленого комплексного аналізу проблеми процесу європейської інтеграції України у контексті підготовки і підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від укладання у 1994 році Угоди про партнерство і співробітництво України з ЄС до підписання Україною 21 березня 2014 року політичної частини Угоди про асоціацію України з ЄС.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ній вперше проведено комплексне дослідження процесу підготовки і підписання Угоди про асоціацію України з ЄС; узагальнено і систематизовано основні положення щодо чинників, особливостей розгортання цього процесу і перспектив для України у контексті підписання і реалізацій основних положень Угоди про асоціацію України з ЄС.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що зібрані матеріали і здійснені на їх основі узагальнення, можуть бути використані у практичній діяльності державних органів, які забезпечують процес європейської інтеграції України і зокрема виконання положень Угоди про асоціацію України з ЄС. Також матеріали роботи можуть бути використані у навчальному процесі для студентів освітнього напряму «міжнародні відносини» і «політологія» вищих навчальних закладів України – під час викладання курсів «Аналіз зовнішньої політики», «Міжнародні відносини та світова політика», «Країнознавство», «Актуальні проблеми міжнародних відносин» тощо.

Структура роботи складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, summary та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 121 сторінок. Основна частина має об’єм 109 сторінок, список використаних джерел займає 12 сторінок.

Розділ 1 теоретико-методологічні засади дослідження стосутнків україни з європейським союзом

1.1. Стан наукового опрацювання проблематики

Відносини України з ЄС на теперішній час є предметом посиленої уваги науковців. Вітчизняні дослідники розглядають широкий спектр проблем, серед яких основними є власне євроінтеграційний процес, проблеми і перспективи, які виникають на шляху нашої держави, основні чинники, які впливають на темпи і хід інтеграції, концентрують увагу на економічних, політичних і інших аспектах цього складного процесу.

Так, О. Г. Білорус підходить до визначення інтеграційних процесів, у які залучено Україну крізь призму глобальної інтеграції і економічної синергії. Вчений сформулював низку наукових рекомендацій щодо глобальної орієнтації національної стратегії розвитку України, її конкурентоспроможної інтеграції в європейські та євроатлантичні структури на основі виявлених об’єктивних закономірностей і законів світової глобалізації¹.

Загальний огляд становлення та розвитку європейського інтеграційного процесу здійснити П. Ю. Буряк та О. Г. Гупало. Дослідники визначили основні форми і організаційні засади інтеграції, охарактеризували провідні напрямки діяльності ЄС у процесі розширення і проаналізували хід, проблеми та перспективи співробітництва України з Європейським Союзом ².

Проблеми економічного і політичного аспекту процесу євроінтеграції України вивчають А. С. Філіпенко, В. С. Будкін та М. А. Дудченко. Важливо відзначити, що дослідники формулюють прогноз розгортання інтеграційного процесу для України, аналізують його можливі результати на підставі врахування основних положень міжнародної інтеграції як об’єктивного історичного процесу, на основі інституціональних теорій інтеграції та сучасних моделей розвитку інтеграційних процесів¹.

Автор монографії и «Європейський Союз: досвід розширення і Україна» В. В. Копійка розкриває концептуально-теоретичні засади дослідження європейської інтеграції і на їх основі аналізує феномен розширення в європейському інтеграційному процесі як форму розвитку ЄС, висвітлює етапи розширення ЄС у 1960-1990 рр., визначає передумови та значення розширення ЄС на Схід для України².

Актуальні проблеми реалізації Україною стратегічного курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію проаналізовано у науково-інформаційному збірнику Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України під редакцією В. П. Горбуліна. Також у цьому дослідженні розкрито міжнародні та геополітичні аспекти необхідності європейської інтеграції для України, визначено основні аспекти впливу, який мав вступ до Європейського Союзу держав Центральної і Східної Європи на розвиток і зміцнення демократичних цінностей³.

Досить широке коло проблем, пов’язаних зі здійсненням української євро інтеграції розробляється на сторінках фахової преси – у статтях і аналітичних оглядах. У розвідках О. Картунова, С. Лаптєва та Є. Рябініна здійснено ґрунтовне узагальнення досвіду теоретичного обгрунутвання інтеграційних процесів⁴. Ф.Барановський аналізує явище західноєвропейської інтеграції у світовій політиці та економіці, відзначає її вплив на вирішення проблеми усунення матеріальних основ військових конфліктів між європейськими державами і на створення сприятливих умови для інтернаціоналізації економічної діяльності в межах європейського континенту¹. К.Єлісєєв слушно наголошує на об’єктивній віддаленості для україни перспективи членства в ЄС і на необхідності спрямування державного ресурсу на реформування України зразками країн Центральної і Східної Європи, яким вдалося успішно завершити процес євро інтеграції².

Дослідження програми Східного партнерства, основні практичні аспекти участі України в цій ініціативі, а також проблеми, які виникають на цьому шляху і шляхи їх вирішення досліджено такими авторами: В. Кіріла, Л. Гарагняні, О. І. Шаповалова³.

У монографії І. Я. Тодорова «Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти» досліджується історичне та геополітичне підґрунтя європейського вибору України, особливості співробітництва України з Європейським Союзом та Організацією Північноатлантичного Договору в період 1991-2004 рр. На різноманітному фактичному матеріалі проаналізовано роботу центральних органів законодавчої, виконавчої й судової влади України в напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції, досліджено місце і роль українських регіонів, політичних партій та недержавних громадських організацій у реалізації європейського вибору держави¹.

Найбільш важливі для України результати реалізації нового формату політики ЄС на Сході стосовно України, Грузії, Білорусі, Азербайджану, Вірменії і Молдови узагальнено в аналітичній публікації Українського незалежного центру політичних досліджень І. Ф. Ґазізулліним, М. М. Гончаром, О. В. Коломієць, В. М. Мартинюком². Автори дослідження досить чітко і обгунтовано визначають можливості використання програми Східного партнерства для подальшого процесу європейської інтеграції України. У двосторонньому вимірі основну можливість вони вбачають у повній інтеграції до структур ЄС; у багатосторонньому вимірі у розвитку і посиленні регіонального співробітництва між усіма країнами Східного партнерства і ЄС.

З огляду на тему дослідження, найбільший інтерес становлять наукові розвідки, присвячені аналізу підготовки, процесу підписання і власне змісту Угоди про асоціацію України з ЄС. Так, у аналітичному дослідженні «Угода про асоціацію між Україною та ЄС: перспективи підписання та можливості тимчасового застосування», підготовленому Робочою групою І Національного Конвенту України розглянуто фактичний стан у сфері укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, політичні умови перебігу цього процесу, можливості тимчасового застосування Угоди про асоціацію. Автори дослідження дійшли цілком слушних висновків про те, що пріоритетна увага має приділятись саме процесу виконання Угоди/, необхідно розробити чіткий порядок імплементації зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію та забезпечити ефективну координацію політики європейської інтеграції, який має передбачати: створення Комітету з модернізації та європейської інтеграції на чолі з Президентом України; визначення або створення центрального органу виконавчої влади з питань європейської інтеграції. Нагальною необхідністю автори дослідження вважають посилення кадрового складу підрозділів центральних і місцевих органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання європейської інтеграції, та підпорядкування їх відповідному центральному органу виконавчої влади; забезпечення у державному бюджеті пріоритетного фінансування заходів у сфері європейської інтеграції; узгодження економічних реформ із положеннями Порядку денного асоціації Україна–ЄС, а надалі з Угодою про асоціацію та проведення публічного обговорення всіх документів у сфері європейської інтеграції та змісту реформ, а також залучення громадянського суспільства до моніторингу стану виконання договірно-правових зобов’язань, прийнятих Україною перед ЄС. Важливим є і висновк фахівців про те, що для України можливо і доцільно задіяти тимчасове застосування частини положень УА, мета якого – наблизити безпосереднє виконання торгівельної частини Угоди¹.

Дослідженням «Угода про асоціацію Україна-ЄС: дороговказ реформ», яке підготовлено вітчизняними експертами, представниками незалежних аналітичних центрів України, за координації Інституту Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС ) і під керівництвом наукового директора ІЄАС О. Сушко, охоплюється широке коло питань, зокрема: шлях від завершення переговорів і до набуття Угодою чинності; цілі та принципи асоціації. Також у цьому дослідженні здійснено огляд структури та змісту Угоди про асоціацію, розглянуто основні аспекти співпраці між Україною та ЄС, зокрема: співпраця з питань юстиції, свободи та безпеки; економічне та секторальне співробітництво, створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі; визначено основні інституційні аспекти забезпечення виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС; проаналізована роль зовнішньої допомоги ЄС Україні як каталізатора забезпечення виконання Угоди про асоціацію. Особлива увага приділяється визначенню ролі громадянського суспільства у реалізації положень Угоди про асоціацію¹.

Одним з важливих результатів цього дослідження є висновок про те, що Угода про асоціацію забезпечує створення зовнішнього – європейського каркасу для розвитку українського суспільства, сфери політики та економіки, фіксує зовнішні зобов’язання щодо життєво необхідних реформ. Така зовнішня мотивація є необхідною в умовах постійного дефіциту внутрішньої політичної волі та організаційної здатності до здійснення політики в інтересах суспільного блага, а не вибраних груп еліт. Також дослідники наголошують на ому, що Угода про асоціацію як міжнародно-зобов’язуючий документ створює кращі передумови для того, щоб постійно декларовані українською владою пріоритети щодо верховенства права, демократії та ринкової економіки дійсно реалізовувалися на практиці².

У аналітичній доповіді Центру Разумкова «Відносини ЄС-Україна-Росія: проблеми і перспективи» основний наголос робиться на геополітичному і економічному аспектах європейської інтеграції України. Під цим кутом зору проаналізовані політичні аспекти відносин у геополітичному трикутнику ЄС-Україна-Росія, визначено стан виконання плану дій з візової лібералізації. Докладно досліджено економічні відносини між Україною та ЄС, Україною та Росією, а також між ЄС та Росію, визначено їх взаємозв’язки і взаємовпливи. Особлива увага присвячена ситуації, яку дослідники вважають «енергетичним трикутником», до якого входять ЄС, Україна і РОСІЯ, розкрито основні взаємовідносини, які тут виникають, прокоментовано основні інтереси сторін і протиріччя, які виникають у ході їх реалізації. У дослідженні значна увага приділяється і такій важливій стороні, як без пекова, експерти визначили основні сучасні напрями і перспективи розвитку безпекових аспектів відносин між ЄС, Україною та РФ. Також у аналітичній записці окремо досліджено гуманітарні виміри відносин між Україною, ЄС та Росією¹.

Експерти Центру Разумкова обґрунтовують висновок про те, що відносини між Україною, ЄС і РФ є складним конгломератом партнерства, суперництва і конфліктів. Їх рівень і характер визначаються геополітичними інтересами сторін, їх вагою у світовій і регіональній політиці, а також специфікою двосторонніх контактів. У дослідженні показано, що основним проблемним фактором на теперішній час є геополітична конкуренція ЄС і РФ на пострадянському просторі, у яку залучена Україна. Підкреслюється, що інтеграційні проекти РФ і ЄС мають докорінно різні цілі і механізми співробітництва, оскільки грунтуються на різних цінностях. Україна ж опинилася у фокусі впливів цих проектів, перед складним, проте невідкладним цивілізаційним вибором².

Основна цінність подібних аналітичних досліджень в тому, що вони спираються на аналіз значного масиву фактичних даних, і як правило, містять докладний, глибокий і точний, науково обґрунтований аналіз проблеми підписання угоди про асоціацію України з ЄС. Важливою перевагою таких наукових узагальнень, яка на нашу думку є особливо важливою на даному етапі, є те, що в них сформульовані чіткі пропозиції і конкретні рекомендації, які було б дуже корисно брати для виконання вітчизняними органами влади, особливо тими, до кола повноважень яких входить реалізація євро інтеграційних намірів нашої держави.

Докладний аналіз проблем інтеграції України до ЄС у рамках Угоди про асоціацію України з ЄС здійснено і у дослідженні П. Гайдуцького. Автор докладно і аргументовано аналізує переваги і небезпеки для нашої держави вступу до Митного Союзу і перспективи та виклики, які очікують Україну на шляху підписання Угоди рол асоціацію з ЄС. На підставі докладного вивчення і порівняння всіх основних факторів, недоліків і переваг у діяльності обох інтеграційних об’єднань і вітчизняних реалій, автор робить висновок, що зовнішня торгівля України з ЄС поки що не є визначальною для євроінтеграції, а її ефективність – досить низька й незбалансована. В обох напрямах інтеграції України (європейському та євразійському) реальні економічні передумови дуже слабкі. В обох напрямах рішення щодо інтеграції містять цивілізаційні пріоритети. Але водночас у європейському напрямі цивілізаційні цінності для України мають набагато вищий пріоритет над економічними, ніж у євразійському. Критичний аналіз інтеграційного потенціалу ЄС, а також проблеми євроінтеграції України аж ніяк не дають підстав розглядати євразійську інтеграцію як альтернативний варіант вибору. До того ж, Європа, навіть попри всі свої нинішні негаразди, залишається взірцем успіху для країн світу. Євроінтеграційна політика України має зберегти свій пріоритетний статус, однак стати більш приземленою, прагматичною. Тому саме євроінтеграційна політика повинна стати потужним чинником мотивації для модернізації України. Нарешті, Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі автор розглядає як важливий етап руху України вперед. Ключовою ідеєю цього процесу є конвергенція України з нормами, стандартами та політикою ЄС. Це пішло б на користь і Україні, і ЄС¹.

Значна увага приділяється дослідниками розробці основних проблем, які виникають у процесі створення правового підґрунтя Угоди про асоціацію. Так, широке коло питань, пов’язаних із гармонізацією законодавства України з правом Євросоюзу досліджує В. І. Муравйов². Особливу увагу В. Муравйов концентрує на тому факті, що гармонізація вітчизняного законодавства, яка має проводитися задля проголошеної перспективи – поступового наближення законодавства України до законодавства ЄС як етапу на шляху створення ЗВТ. Тому, на його думку, відносини України з ЄС повинні орієнтуватися насамперед на економічні acquis communautaire («спільний доробок» Євросоюзу), зміст яких визначено в додатках до угоди. Адже вони окреслюють пріоритети в економічній сфері, передбачаючи створення належної інституційної інфраструктури, врахування характеру гармонізації та особливостей застосування способів здійснення цього процесу. Саме такий підхід дослідник вважає оптимальним з точки зору досягнення необхідного балансу між витратами на гармонізацію та очікуваним результатом³.

Інший вітчизняний науковець І. Влялько особливо підкреслює те, що з огляду на прагнення вітчизняного керівництва інтенсифікувати економічну та політичну співпрацю з Європейським Союзом, особливої уваги потребують правові засади функціонування майбутньої зони вільної торгівлі, що містяться у проекті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На його думку, Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом є ключовим результатом політико-юридичної співпраці сторін протягом і належить до документів «нового покоління», положення котрих передбачають високий рівень економічної інтеграції суб’єктів. Завдяки тому, що Угодою регламентовано поетапне наближення законодавства України до acquis ЄС, вітчизняна правова система відчуватиме значний вплив з боку права Євросоюзу, зокрема у сферах торгівлі та суміжних із нею питань. Забезпечення взаємного доступу до ринків супроводжуватиметься інституційними реформами в Україні й формуванням ефективної ЗВТ на основі принципів, що діють у рамках ЄС, а також понять і визначень, які містяться в директивах та регламентах організації.¹.

У аналітичній записці Ю. Гарячої докладно розглядаються основні питання, які стосуються координаційного механізму адаптації законодавства України до acquis communautaire. Авторка визначила коло проблемних питань, які існують на законодавчому рівні і можуть стати перешкодою на шляху розгортання ефективної адаптації законодавства в процесі укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і особливо – після набуття нею чинності. Ю. Гаряча також аналізує досвід, який набула під час підписання і реалізації Угоди про асоціацію Польща, і розробила на його основі рекомендації для України².

З точки зору економічної доцільності для України розглядає Угоду про асоціацію А. Зеленчук. При цьому підкреслює, що наявність позитивних моментів утворення ЗВТ із ЄС зумовлена тим, що, з огляду на оптимальні умови доступу на ринок та географічну близькість, торгівля між Україною та цією організацією може становити 60% від загального торговельного обороту. Крім того, аналіз, проведений авторитетними консалтинговими установками, залученими Єврокомісією, засвідчив, що створення ЗВТ матиме найпозитивніший вплив на легку промисловість, машинобудування й деякі підгалузі сільського господарства¹.

Особливу увагу у рамках економічного аналізу положень Угоди дослідники, зокрема М. Риженков, С. Галько, В. Мовчан та ін., приділяють аналізу Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС². Вітчизняними фахівцями здійснено і оцінку витрат та вигод від укладання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Показано, що з точки зору міжнародного співробітництва в сфері регулювання світогосподарських зв’язків, попри різні оцінки, регіональні торговельні угоди є одним з базових елементів світової багатосторонньої торговельної системи. Обґрунтовано положення про те, що глибока та всеохопна Угода про ЗВТ між ЄС і Україною є корисною в довгостроковій перспективі, стимулюючи зростання реального ВВП і підвищення добробуту домогосподарств. Особливу цінність ця доповідь становить з огляду на те, що дослідники оцінили витрати і вигоди різних рівнів інтеграції та зближення/гармонізації правових норм, які можуть бути реалізовані в рамках ЗВТ, зокрема, запровадженні основних нормативних принципів, встановлених у законодавстві (acquis) ЄС. І показано, що для того, щоб країна отримала усі вигоди від ЗВТ, увага повинна бути зміщена від тарифів до нетарифних питань, зокрема до технічних бар’єрів у торгівлі, питань спрощення процедур торгівлі, проблем прав інтелектуальної власності і т. ін.¹.

Багато наукових розвідок присвячені загальному огляду і аналізу основних положень Угоди про асоціацію².

У дослідженні М. Кузьо наголошується, що зміст Угоди однозначно свідчить про її інтеграційний характер, оскільки за результатами її імплементації Україна інтегрується у внутрішній ринок ЄС і зможе підійти до виконання Копенгагенських та Мадридських критеріїв членства в Євросоюзі. Також дослідник уточнює як важливу обставину те, що термін «політична асоціація» в контексті особливостей угод про асоціацію, описаних вище, означає досягнення особливих відносин, заснованих на спільних цінностях, цілях та завданнях, визначених, зокрема, в установчих договорах ЄС. Розшифровуючи термін «економічна інтеграція» він звертає увагу на те, що це – це поступова інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС. Разом з тим, дуже важливим, на його думку, є те, що політична асоціація і економічна інтеграція України з Європейським Союзом залежатимуть від прогресу в імплементації Угоди, а також від досягнень України в забезпеченні поваги до спільних цінностей і прогресу в наближенні з ЄС у політичній, економічній і правовій сферах¹.

Отже, на теперішній час науковою спільнотою здійснено величезний обсяг роботи з дослідження процесу євроінтеграції України. Умовно весь існуючий масив наукових доробків можна за об’єктом вивчення поділити на дослідження, присвячені обґрунтуванню і загальним питанням європейського вибору, і на роботи, у яких досліджуються конкретні етапи, умови і шляхи просування України на шляху до Європи: роботи, присвячені укладанню і реалізації положень конкретних документів – угод, програм співробітництва та ін..До цієї групи можна зарахувати і наукові розвідки, присвячені процесу підготовки і підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.