- •Відповіді на екзамен з педагогіки
- •1. Предмет і завдання історії педагогіки
- •4. Київська школа «книжного вчення» (х – хі ст.).
- •5. Культурно-освітня діяльність п. Русина.
- •7. Школи грамоти.
- •8. Просвітницькі ідеї о.В. Духновича.
- •9. Просвітницька діяльність і. Федорова, його перший буквар 1574 р.
- •10. Просвітницька і педагогічна діяльність г. Смотрицького.
- •11. Педагогічні ідеї т.Г. Шевченка.
- •12. Світогляд і. Франка, його просвітницька та освітньо-педагогічна діяльність.
- •13. Педагогічні ідеї Лесі Українки.
- •14. Діяльність Просвітницьких товариств в Україні в кінці хіх – на початку хх століття.
- •16. Педагогічні ідеї п. Куліша.
- •17. Життя та педагогічна діяльність к.Д. Ушинського.
- •18. Ідеї народності в педагогічній системі к.Д. Ушинського.
- •19. Педагогічні твори та підручники к.Д. Ушинського, їх значення.
- •20. К.Д. Ушинський про моральне виховання.
- •22. Просвітницька діяльність та педагогічні погляди м.П. Драгоманова.
- •23. Просвітницька діяльність та педагогічні погляди б.Д. Грінченка.
- •24. Особливості Спартанської системи виховання.
- •25. Особливості Афінської системи виховання.
- •26. Школа і педагогічна думка в епоху Відродження (Вітторіно де Фельтре, Еразм Роттердамський, Франсуа Рабле).
- •27. Виховання та школа в Стародавній Греції.
- •28. Теорія природного виховання, принципи природовідповідності виховання ж.Ж. Руссо.
- •29. Виховання у первіснообщинному ладі.
- •30. Теорія «громадянського виховання» й «трудової» школи. Погляди г. Кершенштейнера на мету і завдання виховання.
- •31. Вікова періодизація та зміст виховання ж.Ж. Руссо.
- •32. Педагогічні ідеї Платона.
- •34. Вимоги до вчителя в педагогічній спадщині ф.-а.В. Дістерверга.
- •35. Педагогічна теорія й-ф. Гербарна.
- •50. Й.Г. Гербарт про навчання й дидактичні принципи.
- •36. Організація шкільного навчання. Коасно-урочна система навчання (я.А. Коменський)
- •37. Дж. Локк про мету і зміст виховання.
- •38. Педагогічна думка в епоху Середньовіччя.
- •39. Педагогіка епохи Просвітництва.
- •40. Ідеї природовідповідності в педагогічній системі я.А. Коменського.
- •41. Принципи природовідповідності. Вікова періодизація за я.А. Коменським.
- •42. Й.Г. Песталоцці і його «Книга для матерів».
- •43. Основні положення «Методу м. Монтессорі».
- •44. Педагогічні ідеї Арістотеля.
- •45. Життя і педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці.
- •46. Й.Г. Песталоцці про моральне, фізичне, трудове виховання.
- •47. Середньовічні університети.
- •48. «Прагматична педагогіка» (Дж. Дьюї).
- •49. Педагогічні ідеї Сократа.
- •51. Просвітницька та педагогічна діяльність я. Чепіги.
- •52. Просвітницька та педагогічна діяльність т. Лубенця.
- •53. Відродження національної школи, системи виховання (1917 – 1919).
- •54. Зростання мережі початкових, середніх і вищих шкіл (1917 – 1919).
- •55. Школа і педагогіка України у 20 – 30 рр. Хх століття.
- •56. А.С. Макаренко про формування колективу, закони його розвитку.
- •57. Життя і педагогічна діяльність в.О. Сухомлинського.
- •58. «Школа радості» в.О. Сухомлинського.
- •59. Питання морального, трудового й естетичного виховання учнів у теорії й практиці в.О. Сухомлинського.
- •60. Особливості діяльності навчально-виховних закладів у роки Великої Вітчизняної війни.
- •61. Особливості організації навчально-виховного процесу у післявоєнний період.
- •62. Основні положення закону про школу 1958 року.
- •63. Реформа школи 1984 року.
- •64. Сутність і завдання національної школи, національного виховання.
- •65. Відродження діяльності різних типів навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, колежів тощо).
- •66. Створення нормативно-правового забезпечення освіти в незалежній Україні.
- •67. Пріоритетні напрями реформування освіти в незалежній Україні.
- •68. Стратегічні завдання реформування освіти на сучасному етапі.
12. Світогляд і. Франка, його просвітницька та освітньо-педагогічна діяльність.
Іван Якович Франка (1856 — 1916) — філософ, публіцист, поет, письменник, драматург, літературний критик, етнограф, перекладач, громадський діяч, представник передової педагогічної думки України кінця XIX — початку XX ст.
І.Я. Франко написав понад сотню наукових, художніх та публіцистичних творів, у яких торкнувся проблем педагогіки. У статтях " Освіта народу Галичини ", "Народні школи та їхні потреби ", він критикував політику уряду в галузі освіти. Боровся за створення нових шкіл, які були спрямовані на всебічний розвиток особистості. Важливим засобом виховання письменник вважав рідне слово, художню літературу, народну творчість. У праці "Чого хоче галицька робітнича громада?" консолідувався з вимогами робітничого руху за громадський характер навчання і виховання, освіту для всіх, відокремлення школи від церкви. І. Франко наполягав на необхідності реформи середніх і вищих навчальних закладів, щоб, вони враховували дійсні умови народного життя. І. Франко глибоко усвідомлював вирішальну роль вчителя у початковій, середній та вищій школах і вимагав негайних змін у стані освіти.
Метою виховання Іван Франко вважав всебічно розвинену особистість, для якої властиві готовність як до розумової, так і до фізичної праці, моральний. Боровся за створення шкіл, які були б тісно пов'язані з життям та інтересами народу. Важливим засобом виховання дітей є народна творчість і художня література.
13. Педагогічні ідеї Лесі Українки.
Косач-Квітка Лариса Петрівна (1871 — 1913) —видатна громадська діячка, талановита поетеса і драматург, прозаїк, перекладач і публіцист, літературний критик, фольклорист. Мати її — українська письменниця Олена Пчілка, сестра М. Драгоманова.
Ще в юності Леся написала для молодших сестричок підручник "Стародавня історія східних народів", уклала збірники "Дитячі ігри, пісні та казки Ковельського, Луцького та Новгород-Волинського повітів", "Народні мелодії". Велика поетеса наполягала на організації колективних читань для народу. З цією метою навіть склала каталог видань для таких читань. Вважала, що завдання батьків у ході сімейного виховання - формувати в дитини риси громадянина-борця. В питаннях освіти Лесю Українку турбував напрямок діяльності царських чиновників, що забороняли організацію шкіл для народу. Як і всі українські просвітителі-гуманісти, вона критикує систему освіти, яка не забезпечує навчання усіх дітей трудящих. Праця і трудове виховання молоді займають чільне місце в діяльності Лариси Петрівни. Вона була сама зразком невтомного трудівника. Долаючи хворобу, Леся Українка до останніх днів не припиняла творчу роботу й все її життя було безкінечною працею і боротьбою. Леся Українка також займалася питанням освіти дорослих, наполягаючи на організації колективних читань для народу. З цією метою нею був складений каталог видань для таких читань. Особливе місце тут відводилось популярним брошурам, які правдиво висвітлювали вітчизняну й світову історію, давали істинну уяву про найважливіші соціально-політичні проблеми.