63. Реформа школи 1984 року.

У першій половині 80-х знову узяла гору тенденція професіоналізації загальноосвітньої школи. У 1984 року було прийнято "основні напрями реформи загальноосвітньої та фахової школи".

У сфері трудового виховання молоді реформа ставила завдання "докорінно поліпшити постановку трудового виховання, навчання дітей і професійної орієнтації в загальноосвітньої

школі; посилити політехнічну, практичній спрямованості викладання; значно розширити підготовку кваліфікованих робочих кадрів у системі професійнотехнічної освіти; перейти на загальний професійної освіти молоді."

Відповідно до реформі, середня загальноосвітньою школою стає одинадцятирічної. Навчання дітей у школі передбачалося розпочинати з шестирічного віку.

Тривалість навчання у початковій школі поповнюється 1 рік: із першого по 4 класи. У процесі трудового виховання у початковій школі формуються елементарні трудові навичкиНеполная середня школа (5-9 класи) передбачає вивчення основ наук впродовж п'яти років. У плані трудового виховання ставляться завданняобщетрудовой підготовки, що у поєднані із заходами щодо професійної орієнтації школярів створювало умови для свідомого вибору напрямку майбутньої праці.

У середній загальноосвітній школі (10-11 класи) організується трудове навчання за найбільш масовим професій з урахуванням потреб у них цього регіону. Він повинен завершуватися заволодінням певної професією і здаванням кваліфікаційних іспитів.

Зміст трудового. навчання у початкових класах мало змінювалося. Воно як і будувалося з прикладу обробки папери, картону, тканин та іншихлегкообрабативаемих матеріалів, і навіть конструюванні моделей найпростіших об'єктів техніки.

У 5-9 класах у зміст трудового навчання школярів вводяться значних змін. Трудове навчання у 5-7 класах аналогічна тій, що було до цього часу 4-8 класах. Природно, які зменшений обсяг навчального матеріалу. Залишаються самі варіанти: технічний, сільськогосподарський та обслуговуючий працю; той самий диференціація навчання у міській і сільській школі, різний зміст навчання для хлопчиків й у дівчаток.

У 8-9 класах трудова підготовка школярів організується як професійного навчання дітей і вивчення курсу "Основи виробництва. Вибір фаху". Профільне навчання була вивчення школярами тієї чи іншої виду праці. Наприклад, школярі вивчали металообробку, деревообробку, обробку тканин та т.д. Вивчення виду (профілю) праці 8-9 класах передувало з того що в 10-11 класах учні, обравши від цього виду праці конкретну професію (спеціальність), будуть опановувати нею. Інакше кажучи, профільне навчання у 8-9 класах була нібиобщеподготовительним етапомпрофессиокального навчання, що у повною мірою триває в 10-11 класах. Курс "Основи виробництва. Вибір фаху" знайомив школярів із основними галузями народного господарства, із вмістом праці робочих різних професій.

Разом про те, цей курс давав уявлення вимоги різних видів праці до якостям особи і професійну підготовку працівників тій чи іншій професії. Головна мета зазначеного курсу було допомогти школярам у свідомому виборі майбутню професію.

Розроблена система трудового навчання школярів проіснувала недовго. Вже 1988 року було визнано необов'язковим проведення професійного навчання у 10-11 класах.Послелствие цього, зникла й потреба у профільному навчанні які у 8-9 класах. Поступово, спочатку скорочувалася, та був і припинялося викладання курсу "Основи виробництва. Вибір фаху".

У трудовому навчанні учнів школа стала повертатися до навчальних програм, що існували перед реформою 1984 року.