
- •7 І 9 Вимоги до форм-ня системи уп
- •40. Планування і формування персоналу
- •11. Еволюція концепцій упр-ня людс. Ресурсами
- •12. Сучасні концепції упр-ня людськими ресурсами в різних країнах
- •13. Тенденції розвитку мп в сша
- •14. Класифікація персоналу торговельного підприємства
- •17. Система кадрової роботи та її підсистема
- •18. Методологія менеджменту персоналу
- •19. Теорія управління організаційними змінними в контексті управління персоналом
- •26. Інформаційне забезпечення роботи персоналу
- •21. Помилки в стратегії перетворень та їх наслідки для персоналу п-ва
- •27. Оплата праці персоналу
- •39. Сучасні служби персоналу за кордоном
- •22.Підлеглі психотипи, типи акцентуації характеру, категорії, основні праваа та обовязки
- •28.Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •29. Соціальні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
- •30. Соціоніка в роботі менеджера: місце, напрями використання
- •31. Психоаналітичне пояснення мотивації лідерства
- •32. Психологічні методи менеджменту персоналу: суть та призначення
- •34. Мистецтво переконання: психологічні засади ділової полеміки
- •35. Кадрова служба. Кадрове діловодство
- •13. Тенденції розвитку мп в сша
- •36. Завдання кадрових служб підприємств в умовах реструктуризації
- •37. Першочергові заходи під час оперативної реструктуризації в сфері управління людськими ресурсами
- •38. Взаємозв’язок загальної стратегії підприємства та кадрової стратегії. Основні види стратегій
- •42. Методи внутрішньофірмового навчання та переміщення кадрів
- •41. Базові концепції стратегічного управління
- •23. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •24. Особливість персоналу як людських ресурсів підприємства
- •33. Психологічні закономірності трансформації трудового колективу в команду
- •19. Теорія управління організаційними змінами в контексті управління персоналом
- •20. Вплив видів трансформації підприємства на систему управління персоналом
- •68. Соціальне партнерство в орг-ї
- •66. Ефективність мп
- •46.Організація професійного навчання працівників
- •61.Мотиваційні теорії:змістовні та процесні
- •43. Сучасні методи якісного відбору працівників різних категорій
- •44. Розвиток персоналу організації: методи та принципи
- •45. Методи підвищення професійної майстерності керівників функціональних підрозділів
- •47. Форми розвитку персоналу функціонального підрозділу
- •48. Інноваційні форми підвищення кваліфікації управлінського персоналу
- •51. Переваги та недоліки реактивної та авантюристичної кадрової політики
- •52. Переваги та недоліки превентивної та активної кадрової політики
- •53. Рух персоналу організації: форми, позитивні та негативні аспекти
- •54. Способи та процедура вивільнення персоналу
- •55. Правові засади звільнення працівників
- •56. Заходи з підвищення якості трудового життя
- •57. Оцінювання персоналу різних категорій
- •58. Сучасні закордонні методики оцінювання персоналу
- •59. Мотивація та стимулювання персоналу: матеріальні та нематеріальні заходи
- •60. Методи контролю за використанням робочого часу різних категорій працівників
- •62. Заходи запобігання зниженню трудової активності персоналу
- •63. Комісія з трудових спорів на підприємстві: склад та функції
- •64. Система соціального забезпечення управлінського персоналу
- •65. Причини руйнації соціального партнерства в організації та їх усунення
- •67. Методи організації колективної творчості персоналу
- •69. Соціограма: суть та техніка побудови
- •70. Кар’єрограма та професіограма: суть та техніка побудови
- •25. Підлеглі психотипи стани рольова структура
- •Персонал орг-ції як обєкт менеджменту.Функціон аспекти мп
- •Мета, завдання та ф-ції уп
- •15. Зміст понять мп: «персонал», «кадри», «труд ресурси», «людські ресурси», «людський фактор»
- •16.Зміст понять мп: «роб сила», «труд потенціал прац», «людський фактор», людський к-л орг.-ції
- •5. Основні аксіоми та аспекти менеджменту персоналу.
20. Вплив видів трансформації підприємства на систему управління персоналом
Трансформація підприємства – це спосіб зняття протиріч між
вимогами ринку та застарілою логікою поведінки підприємства.
Від результатів трансформації національної економіки на мікроекономічному рівні значною мірою залежить реформування цілісної економічної системи.
Трансформація організаційної культури у відповідності до маркетингової стратегії управління потребує глибоких знань та гнучкості. Необхідно враховувати, по-перше, спрямованість впливу культури, її стримуючу або мобілізуючу силу під час реалізації поставлених цілей. Наприклад, на підприємствах з бюрократичною культурою нерідко здійснюється опір будь-якій спробі менеджерів порушити сталий порядок. По-друге, необхідно враховувати глибину і силу впливу.
Таким чином, удосконалення системи управління персоналом з урахуванням рівня розвитку України та її національних особливостей можливе у значній мірі через оновлення організаційної культури підприємств.
Переоцінка ідеології, зміна стилів управління і принципів мотивації також є важливими етапами удосконалення системи управління персоналом. Проте в даний час ці етапи суттєво ускладнюються боротьбою політичних партій і суспільних груп, відсутністю ідеології, яка була б визнана переважною частиною населення України. Тому при розробці концепцій управління українськими підприємствами перш за все доцільно орієнтуватися на дві спільні категорії: дисципліну і творчість [3, c. 188].
Для більшості підприємств розвинених країн проблеми дисципліни і елементарного порядку вже давно вирішені. Це відбулося в результаті цілеспрямованих зусиль за різними напрямками. Так, наприклад, можна вказати на відомі «п’ять С» японського досвіду організації праці: Сейрі (організованість), Сейтон (охайність), Сейсо (чистота), Сейкецу (чистоплотність), Сітсуке (дисципліна) [4, с. 11-12]. В Україні цих принципів дотримуються лише деякі підприємства, переважно з іноземними інвестиціями.
Як показує досвід ефективно працюючих підприємств, постійна турбота про підтримку дисципліни і порядку є основою всіх організаційних систем. Для оптимізації системи управління персоналом підприємств вимоги дисципліни і порядку відносять до системи обмежень, в рамках яких повинен діяти будь-який співробітник. Критерієм оптимальності при такому підході є максимізація використання творчих здібностей персоналу. З метою створення умов для прояву творчих здібностей всього персоналу необхідно в системі цінностей підприємств передбачити перехід від типового для України авторитарного стилю управління до партисипативного, при якому роль лідера полягає переважно в умінні використати творчий потенціал колективу.
Нова ідеологія управління персоналом підприємств повинна підкреслювати роль соціального партнерства, намагання до попередження конфліктів на основі пошуку компромісів.
Структури управління персоналом повинні змінюватися у відповідності до зміни системи цінностей і стилю управління підприємствами [5, с. 331].
Удосконалення системи управління персоналом підприємств необхідно здійснювати у розрізі її суб’єктів, процесів та об’єктів. Воно полягає у проведенні комплексу заходів щодо переходу від існуючого стану до цільового:
- у розрізі суб’єктів системи управління персоналом (керівників різних рівнів) – необхідно реалізувати програми навчання керівників з метою підвищення у них рівня сформованості управлінських навиків. В ході реалізації програми можна проводити тематичні семінари і тренінги з формування управлінських навиків;
- у розрізі процесів системи управління персоналом (технологій управління персоналом) – необхідно здійснювати впровадження розроблених технологій з управління персоналом: документаційне забезпечення управління персоналом; забезпечення підприємств персоналом; організація праці; система оцінки персоналу; система атестації персоналу; система стимулювання (мотивації) та оплати праці; система навчання і розвитку персоналу; моніторинг та корекція соціально-психологічного клімату; робота з кадровим резервом;
- у розрізі об’єктів системи управління персоналом (персоналу підприємств) – необхідно реалізувати програми з підвищення рівня задоволеності працею, лояльності до підприємств, формування в них мотивів для досягнення цілей підприємств.
Всі роботи із вдосконалення елементів системи управління персоналом підприємств повинні проводитись у чіткому взаємозв’язку між собою.
Таким чином, удосконалення системи управління персоналом має відображатися у трансформації організаційної культури підприємств, змінах в системі принципів, ідеології, стилів управління.