2. Організаційна структура комерційного банку

Створення нового банку регулюється загальним або спеціальним банківським законодавством, яке в більшості країн передбачає необхідність отримання спеціального дозволу (ліцензії) на відкриття банку. Ліцензування має за мету обмежити здійснення банківських операцій тільки тими юридичними особами, які мають дозвіл на їх проведення від уповноваженого органу.

Для отримання ліцензії кредитна установа, що подає заяву, має дотримуватися низки вимог, передусім відносно:

• мінімального розміру статутного капіталу;

• джерел формування статутного капіталу;

• складу засновників банку;

• кваліфікації, досвіду та репутації керівництва банку;

• кола операцій, що викопуватимуться банком, та стратегії його діяльності;

• правильності оцінки банківських активів за їх ринковою вартістю;

• заходів щодо створення резервів на випадок виникнення сумнів­них та безнадійних боргів і збитків від банківської діяльності.

Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з часу його реєстрації Національним банком України в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.

Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційного банку можуть бути українські та іноземні юридичні і фізичні особи, за винятком політичних і профспілкових організацій, спілок і пар­тій, громадських фондів, рад усіх рівнів, їх виконавчих органів.

Засновниками, акціонерами (учасниками) комерційних банків, а також засновниками засновників, акціонерів (учасників) комер­ційних банків не можуть бути юридичні особи, щодо яких не­можливо встановити їх власників та джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи здійснюють внески або сплачують акції комерційних банків.

Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" мінімальний розмір статутного капіталу банку встановлюється у сумі, еквівалентній 120 млн. грн.

Статутний капітал банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників (акціонерів) у грошовій формі в національній валюті та вільно конвертованій іноземній валюті. Частка будь-якого із засновників не повинна перевищувати 35% статутного капіталу комерційного банку.

Після прийняття Національним банком України відповідного рішення комерційному банку видається свідоцтво про реєстрацію.

Реєстрація комерційного банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ у місячний строк із дня одержання всіх передбачених документів.

Вищим органом управління комерційного банку є збори акціо­нерів (учасників) банку, які вирішують стратегічні завдання банку. Цей орган збирається, як правило, один раз на рік і здійс­нює загальне керівництво діяльністю (затверджує і вносить зміни до статуту банку; затверджує річний звіт про роботу банку; визна­чає основні напрямки його діяльності тощо).

Збори обирають раду банку та голову ради, а також призна­чають голову правління банку.

Виконавчим органом акціонерного банку є правління, а пайового — дирекція. Правління банку (дирекція) вирішують усі питання його поточної діяльності, які не належать до виключної компетенції зборів акціонерів (учасників). Роботою правління керує голова правління, а дирекції — генеральний директор, які обираються чи призначаються згідно зі статутом банку. Ні голова правління акціонерного банку, ні генеральний директор пайового банку не можуть бути одночасно головою загальних зборів акціо­нерів (учасників).

Контроль за діяльністю правління (дирекції) комерційного банку здійснює ревізійна комісія, склад якої затверджується загальними зборами акціонерів (учасників). Члени ревізійної комі­сії обираються зі складу акціонерів (учасників) за винятком поса­дових осіб. Головне завдання ревізійної комісії — контроль за дотриманням банком законодавчих та нормативних актів, що регулюють банківську діяльність.

Комерційні банки за рішенням зборів акціонерів (учасників) створюють спостережний орган з метою загального керівництва роботою банку і контролю за роботою правління та ревізійної комісії. Таким органом є рада акціонерного товариства (спосте­режна рада), яка захищає інтереси акціонерів у перерві між про­веденням загальних зборів. Рада вирішує стратегічні завдання управління та розвитку банку, керуючись чинним законодавством та нормативними актами НБУ.

Організаційна структура комерційного банку включає функціо­нальні служби та підрозділи, кожен з яких виконує певні опера­ції і має свої права та обов'язки. Основними критеріями організа­ційної побудови банку є економічний зміст та обсяг операцій, які він виконує. Департаменти, управління або відділи (залежно від обсягу операцій та масштабності самого банку) формуються від­повідно до класифікації окремих банківських операцій або їхніх груп за функціональним призначенням:

1. Управління прогнозування діяльності банку

2. Управління маркетингу і зв'язків із клієнтурою

3. Кредитне управління

4. Валютне управління

5. Управління депозитних операцій

6. Управління розрахунково-касового обслуговування

7. Управління посередницькими операціями

8. Управління філіями банку

9. Управління (відділ) аналізу і статистики.

Банки як юридичні особи мають у своїй структурі служби, що не виконують суто банківських операцій. Це — бухгалтерія, управління кадрами, юридичній відділ, адміністративно-госпо­дарський відділ, відділ аналізу та статистики, відділ експлуа­тації ЕОМ, Серед таких служб деякі створюються в обов'язко­вому порядку з ініціативи самого банку або за вказівкою НБУ. Так, створення підрозділу внутрішнього аудиту є однією з обо­в'язкових умов для отримання ліцензії на здійснення банківських операцій, а службу безпеки банки формують з власної ініціативи.