Лекція 17. Комерційні банки як основна ланка кредитної системи План:

1. Суть і функції комерційних банків. Типи комерційних банків

2. Організаційна структура комерційного банку

3. Операції комерційних банків

4. Показники діяльності комерційних банків

1. Суть і функції комерційних банків. Типи комерційних банків

Комерційні банки — багатопрофільні кредитні інститути, що здійснюють фінансові операції та послуги, пов'язані з об­слуговуванням клієнтів у всіх секторах економіки.

Основними функціями комерційних банків, що визначають їхню суть та роль у банківській системі, є: приймання депозитів від юридичних та фізичних осіб; кредитування підприємств і населення; розрахунково-касове обслуговування клієнтів; процес створення депозитних грошей (боргові зобов'язання банків).

Банківська система України сформувалася у 1991 р. і складається з двох рівнів: на І-му рівні НБУ (емісійний банк), на ІІ-му рівні – комерційні банки (неемісійні банки).

Комерційні банки — кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб.

Завдання комерційних банків:

• забезпечення безперервності й адекватності грошового обігу;

• здійснення контролю на макро- та мікроекономічному рівнях;

• проведення заходів щодо стабілізації національної грошової одиниці;

• сприяння підвищенню ефективності економіки України в цілому та виробничої сфери зокрема.

Основними функціями комерційних банків є:

1. приймання депозитів від юридичних та фізичних осіб;

2. кредитування підприємств та населення;

3. випуск кредитних знарядь обігу;

4. здійснення розрахунків між клієнтами.

На діяльність комерційних банків мають вплив зовнішні та внутрішні інструменти:

Зовнішні інструменти впливу	1. Вплив уряду і Верховної Ради України: - загальноекономічна законодавча база (закони, директиви, постанови); - банківська законодавча база (закони, директиви, постанови); 2. Вплив Національного банку України: - рекомендації; - положення; - інструкції;
Внутрішні інструменти впливу	1. Статут 2. Правила 3. Накази 4. Інструкції 5. Листи-розпорядження

Комерційним банкам в Україні забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування, їм забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.

Класифікація комерційних банків:

Ознака	Вид комерційного банку
І. За формою власності	Державні – це банк, 100% СК якого належить державі; Засновується за рішенням КМУ (Ексімбанк, Ощадбанк). Приватні – СК сформований за рахунок внесків приватних осіб; Змішаної форми власності – приватна + державна власність. Унітарні - мають одного власника в особі держави чи приватної особи. В Україні функціонують два унітарні комерційні банки з державною формою власності: Ощадбанк та Ексімбанк (статутні фонди цих банків створені за рахунок бюджетних коштів і коштів бюджетних установ); Колективні - це банки з колективною формою власності, тому що частка капіталу кожного із засновників законодавче обмежена 35 % статутного фонду банку, тобто кількість засновників банку не може бути меншою трьох юридичних чи фізичних осіб. Банки з колективною формою власності можуть бути: - акціонерними товариствами відритого чи закритого типу; - товариства з обмеженою відповідальністю - ТОВ (пайові банки).
II. За розміром активів	За розміром активів банки поділяють на 4 групи (розмір активів на 2010 рік) І група (найбільші) – активи більше 13 000 млн.грн; ІІ група (великі) - активи більше 4 000 млн.грн; ІІІ група (середні) – активи більше 1 500 млн.грн; ІV –(малі) активи менше1 500 млн.грн;
III. За наявністю філій	багатофілійні – нараховують від 500 до 20 000 одиниць філій (до них належать Ощадбанк, АКБ «Укрсоцбанк», «Аваль» та інші); малофілійні – до 500 філій; безфілійні.
IV. Залежно від діапазону операцій	універсальні банки – виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. В Україні більшість комерційних банків можна вважати універсальними; спеціалізовані банки – банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо понад 50% його активів є активами одного типу. Розрізняють СБ: - з галузевою спеціалізацією – обслуговують переважно юридичних та фізичних осіб у межах певної галузі господарства; - з функціональною спеціалізацією – комерційні банки виконують вузьке коло спеціалізованих операцій. Це інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та інші банки.
V. За належністю капіталу банку	українські; іноземні; спільні, за участю іноземного капіталу.
VI. За територією діяльності	регіональні – це банки, які діють в межах області; міжрегіональні – це банки, які діють на всій території України; міжнародні – це банки, які діють на території різних країн.

Іпотечний банк — спеціалізований комерційний банк, який у своїй діяльності в основному спирається на довгостроковому іпотечному кредитуванні та фінансуванні операцій з нерухо­містю.

Інноваційний банк — спеціалізований банк, який здійснює фінансування і кредитування інноваційної діяльності за циклом "наука-техніка-виробництво" з метою підтримки науково-технічного прогресу.

Інвестиційні банки (компанії) — кредитні установи, які займаються операціями з цінними паперами (емісія, розміщен­ня, продаж) на первинному ринку для фінансування інвестицій.

Ощадні банки — посередник фінансового ринку, який спеціалі­зується на залученні грошових заощаджень і вільних грошових коштів населення. В Україні створено (1991 р.) спеціалізований державний ощадний банк. Це єдина в Україні банківська установа, яка має закріплену законом дер­жавну гарантію повного збереження грошових коштів та інших цінностей громадян, довірених банку, та їх видачу на першу вимогу вкладників.

Кліринговий банк — банківська установа, що здійснює опе­рації виключно з розрахункового обслуговування угод, які були укладені на фінансових ринках, а також надає відповідні послуги, пов'язані з виконанням розрахунків за взаємними зобов'язаннями третіх сторін.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.