9. Поняття і сутність криміналістичної діагностики

З початку 70-х років XX ст. як окрема криміналістична теорія формується криміналістична діагностика. Діагностика (dia - між, надалі, після, через; gnosis - знання) є особливим проміжним видом пізнання, що знаходиться між науковим знанням загальної, внутрішньої, закономірної сутності й виокремленням одиничного, зовнішнього, випадкового, конкретного явища. Діагностика складається після і на основі наукового дослідження й елементарного пізнання явища. Але вона не тільки використовує їх методи й дані, але і розробляє власні способи та методи отримання, перероблення, зберігання й передачі інформації. Криміналістична діагностика(скригонюк) – це система знань про способи визначення обставин події злочину — час, місце, спосіб, сліди та інші обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Також, деякі вчені визначають її як дослідження з метою розпізнавання, розрізнення, визначення властивостей, якостей, стану, відносин, взаємозв'язків просторового і часового характеру об'єктів, явищ для розв'язання завдань кримінального судочинства. Криміналістичну діагностику можна розглядати як мету (завдання), процес і метод дослідження зазначеного. Поняттям криміналістичної діагностики охоплено розв'язання трьох груп завдань (за Ю. Г. Коруховим). Перша - визначення властивостей і стану об'єкта - спрямована на встановлення окремих якостей, властивостей, стану невідомого об'єкта, який залишив сліди-відображення, або наявного об'єкта. Отже, за слідами-відображеннями можна дійти висновку про особливості слідоутворюючого об'єкта (наприклад, професійні навички людини). Внаслідок діагностичних досліджень видається можливим установлення поточного і початкового стану об'єкта: придатності вогнепальної зброї до стрільби, початкового тексту документа тощо. Друга група - дослідження обставин дії, що уможливлює встановлення механізму злочинної події: способу дії, часу, кількості учасників тощо. Наприклад, із якої відстані здійснений постріл; що виконано раніше: підпис чи відбиток печатки. Третя група завдань - установлення причинового зв'язку між фактами - передбачає з'ясування наявності причинового зв'язку між дією (подією), що сталася, і результатами, які настали, визначення причини наслідків, установлення можливих результатів учиненої дії, можливості здійснення певних дій за визначених умов. Наприклад, установлюється, чи міг потерпілий завдати собі тілесних пошкоджень вогнепальною зброєю за тих обставин, про які він повідомляє, або про які повідомляє свідок. Шляхом діагностичних досліджень можливо розв'язувати завдання, котрі не мають самостійного значення, що передує встановленню групової належності та ідентифікації. Отримані результати сприяють розшуку перевіркових об'єктів. Так, за слідами босих ніг, виявленими на місці події, діагностичним дослідженням установлюють особливості ходи, побудови ступні невідомої особи, що сприяє розшуку відповідного суб'єкта, який надалі підлягає ідентифікації. Із застосуванням діагностичних досліджень також можна розв'язувати завдання, що мають самостійне значення, і в таких випадках передують установленню групової належності, або (частіше) ідентифікації, або ж чергуються з ними, чи здійснюються як самостійні. По-перше, це відбувається, якщо без розв'язання діагностичного завдання неможливі встановлення групової належності чи ідентифікація (зокрема, придатність сліду-відображення для ототожнення). По-друге, самостійне значення діагностичних завдань може бути зумовлене неможливістю встановлення групової належності та ідентифікації об'єкта з різних причин (обмежена інформативність сліду-відображення, суттєві зміни в стані ототожнюваного об'єкта, його відсутність і неможливість знайти). По-третє, як самостійні підлягають розв'язанню діагностичні завдання, якщо саме це необхідно для встановлення істини в кримінальних справах. Прикладами слугують: встановлення придатності пристрою для здійснення вибуху, місцеперебування потерпілого під час заподіяння йому тілесних ушкоджень, яким чином належало діяти конкретній особі у відповідній ситуації тощо. Предметом криміналістичної діагностики є пізнання змін, що відбулися в результаті вчинення злочину, причин і умов цих змін на основі вибіркового вивчення властивостей і стану взаємодіючих об'єктів із метою визначення механізму злочинної події загалом або окремих його фрагментів. Об'єктами криміналістичної діагностики є будь-які матеріальні тіла (об'єкти ідентифікації та об'єкти, стосовно яких можливе лише встановлення групової належності), а також явища, які існували в момент події, що сталася в минулому. Об'єкти діагностики за аналогією до криміналістичної ідентифікації класифікують на діагностовані та діагностуючі. Суб'єкти криміналістичної діагностики - ті посадові особи, учасники кримінального процесу, які здійснюють криміналістичну ідентифікацію, встановлення групової належності. Криміналістична діагностика має дві форми: процесуальну і непроцесуальну. Процес діагностичного дослідження складається із стадій, основними з яких є такі: 1) вивчення ознак об'єкта, явища; 2) зіставлення з типовими моделями, ситуаціями; 3) формулювання висновку відповідно до визначеного діагностичного завдання. Висновок може бути категоричним чи імовірним. Отже, криміналістична діагностика має певні риси, що споріднюють її з криміналістичною ідентифікацією та встановленням групової належності, - водночас вона відрізняється від них за метою, колом об'єктів, змістом дослідження, значенням результатів для кримінального судочинства. Типовими питаннями криміналістичної діагностики з інших обставин, що підлягають доведенню, є: які мотиви, мета вчинення обвинуваченим злочину, хто є співучасниками вчинення злочинного діяння, установлення суб'єктивної сторони злочину — умисел чи необережність, їх форма. Процес криміналістичного діагностичного дослідження є експертним дослідженням і має свої особливі стадії: підготовчу, аналітичну, узагальнюючу, фіксування результатів. Стадія порівняння при експертному діагностичному дослідженні, як правило, відсутня. Адже стадія порівняння є складовою методики криміналістичного ідентифікаційного дослідження, а завдання вказаного періоду експертного дослідження полягає в тому, щоб за комплексом ознак встановити збіг або розрізнення об'єктів.Таким чином, криміналістична діагностика є різновидом експертних досліджень, спрямованих на вивчення природи матеріального об'єкта, явища процесу, події, системи, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин.