23. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів транспортних засобів.

Сліди транспортних засобів в основному є видимими, а тому їх виявлення

здійснюється візуально і дає можливість висунути пев¬ні версії і спланувати розслідування. Усі ознаки слідів транспортних засобів необхідно виявити, виміряти та зафіксувати, застосу¬вавши метод лінійної

панорами, у тому числі окремо масштабним способом, фрагменти шляху, де більш-менш чітко відбилася фор¬ма протектора. Якщо слід протектора відбився на грунті так, що є об'ємним і має індивідуальні ознаки, його

можна вилучити, виго¬товивши гіпсову копію чи копію з полімернихматеріалів. Проблема з виявленням слабкови-димих поверхневих слідів. Виявляють їх у косому (під гострим кутом до поверхні) світлі.

Під час зіткнень рекомендовано оглядати обидва транспортні засоби чи об'єкти: бампер, оздоблення передньої частини автомобіля (трактора тощо), поверхні капота, крил, лобового та оглядового скла, всі виступаючі частини.

Щоб виявити індивідуальні ознаки, наприклад, коліс, треба оглянути слід кожного колеса на проміжку не менше двох його обертів (для шин легкого авто - це 4-6 м, а для вантажного - 6-12 м).

Вимірюваннями встановлюють розміри і розташування слідів щодо нерухомих орієнтирів (нанесених осьовою та розподільних ліній, країв проїжджої частини, бордюрного каменя тротуару, стовпів на узбіччі тощо). Рекомендовано вимірювати: ширину колії, бігової доріжки, базу, довжину кола шини, гальмівний шлях, довжину і ширину слідів вилитої гальмівної рідини та інших речовин тощо.

Окремі, найбільш чіткі ділянки поверхневих слідів фотографують або замальовують, а якщо можливо - моделюють (копіюють).

За наявності технічних засобів відбувається фотографування всієї ділянки зі слідами.

Одночасно, на випадок виникнення потреби проведення порівняльних досліджень, вилучають із місця події зразки грунту, на якому залишено слід.Сліди пошкоджень на технічних засобах, що виникають за різних видів ДТП, фіксують усіма можливими способами (фотографуванням, вимірюванням, описом, копіюванням, моделюванням, вилученням сліду в натурі разом із носієм). Якщо на місці події знайдено сліди-речовини-предмети, то вилучають їх зразки, бажано зі слідоносіями, та упаковують у герметичну тару тощо.

24. Поняття судової балістики криміналістичного зброєзнавства та його значення у розслідуванні злочинів

Криміналістичне зброєзнавство (поняття, система) У криміналістиці є загальновизнаним, що зброя - це матеріальний засіб, що конструктивно та функціонально призначений для вражен¬ня людини або тварини та руйнування перепон. Отже, важливо зна¬ти закономірності конструювання та принципи дії зброї. Відповід¬на проблема в науковому її розумінні досить вагома, а тому вона вивчається такою галуззю криміналістики, як криміналістичне зброєзнавство. Таким чином, з метою виконання завдань кримінального судо¬чинства — швидкого і повного розкриття, розслідування та попе¬редження злочинів —криміналістичне зброєзнавство системно досліджує такі питання: 1) принципи конструювання і закономір¬ності дії зброї; 2) закономірності утворення слідів від дії зброї та розробляє засоби, методи, прийоми вилучення і дослідження слі¬дів від дії зброї.

Криміналістичне зброєзнавство як галузь науки компонується із складових, які становлять єдину систему. Нині криміналістичне

зброєзнавство охоплює такі розділи:1) загальну частину (поняття, класифікація зброї);

2)судову балістику;3)криміналістичне дослідження холодної зброї й слідів її застосування;

4) криміналістичне вибухознавство;5) криміналістичне дослідження невогнепальної зброї, що діє від енергії кидання;6) криміналістичне дослідження запалювальної зброї;

7) методичні основи дослідження об'єктів, що за певних умов мають інші уражувальні особливості.Криміналістичне зброєзнавство - поняття видове, що містить декілька самостійних класів зброї. Базисом для класифікації е характер об'єктів, що підлягають віднесенню до зброї, а також основна мета її використання (призначення).Норми чинного законодавства України не містять одноманітного тлумачення поняття "зброя". У зміст зазначеного поняття представники різних галузей знань вносять своє специфічне розуміння, наділяючи це поняття певним смислом, що зумовлений, насамперед, метою та завданнями вивчення зброї з позицій конкретної галузі знань. Зброя в криміналістичному розумінні - це матеріальний засіб індивідуального застосування, конструктивно і функціонально призначений для завдавання летальних ушкоджень людині або тварині, а також спеціального руйнування перешкод.Термін "зброєзнавство " у загальному розумінні охоплює не тільки дослідження вогнепальної зброї, холодної зброї та вибухових речовин і вибухових пристроїв, а й інші знання про зброю, які не є предметом дослідження криміналістики. До таких питань, зокрема, належить історія і розвиток вогнепальної зброї, аналіз технологій та матеріалів, використовуваних під час виготовлення зброї, конструктивні розробки та ін. Криміналістичне зброєзнавство як галузь криміналістичної техніки становить систему наукових положень і відповідних їм техніко-криміналістичних засобів, методів і прийомів, що використовуються для збирання та дослідження зброї, вибухових пристроїв, вибухівки і слідів їх застосування з метою розкриття, розслідування, попередження злочинів, установлення істини в справі.

Завдання криміналістичного зброєзнавства є похідними від завдань криміналістики і розділу криміналістичної техніки. Загальне (головне) завдання полягає в сприянні правоохоронним органам у їх діяльності з розкриття, розслідування й попередження злочинів, розробленими цією галуззю сучасними техніко-криміналістичними засобами, прийомами, методами збирання і дослідження об'єктів криміналістичного зброєзнавства, прийомами, методами використання отриманої інформації. Спеціальні завдання: 1) подальше теоретичне вивчення закономірностей механізму вчинення злочинів із застосуванням зброї, вибухових пристроїв, виникнення інформації про це, закономірностей робіт із об'єктами криміналістичного зброєзнавства; 2) удосконалення наявних і розроблення нових техніко-криміналістичних засобів, прийомів, методів збирання, дослідження цих об'єктів і використання отриманих результатів для встановлення істини.

Судову балістику можна розглядати як розділ криміналістичної техніки і як спеціальне вчення. Це означає, що є поняття судової балістики і судової балістики в широкому розумінні.Отже, судова балістика є розділом криміналістичного зброєзнавства, що

вивчає вогнепальну зброю, боєприпаси і сліди від їхньої дії, а також розробляє прийоми та засоби збирання і дослідження даних об'єктів для

встановлення обставин події, що розслідується.

Судова балістика в широкому розумінні - це вчення, галузь

криміналістичної техніки, що вивчає ознаки вогнепальної зброї й

боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє

засоби і методи виявлення, вилучення й дослідження таких слідів для

встановлення обставин, що підлягають доказуван¬ню в кримінальній справі

про злочин, та дає поради щодо запобі¬гання злочинам, що пов'язані з

вогнепальною зброєю.

Об'єктом пізнання судової балістики є матеріальні засоби, зокрема:

1) ручна стрілецька вогнепальна зброя та її частини;

2) предмети, що конструктивно наділені системою вогнепальності і використовуються заінтересованими в цьому особами як зброя — спортивно-стартові, будівельно-монтажні пістолети та ін.;

3) предмети, що формою нагадують зброю - сигнальні пістолети тощо;

4) боєприпаси, стріляні кулі та гільзиа гільзи;

5) сліди пострілу на перепонах.

Предметом пізнання судової балістики є закономірності ви¬вчення і

дослідження вказаних інгредієнтів об'єкта. Вогнепаль¬ною зброєю є

спеціальний пристрій, що за конструктивними особливостями призначений

для враження людини, тварини,пошкодження перепони, в якому заряд (куля, шрот, картеч) при¬водиться в

рух під тиском порохових газів (енергії термічного роз¬кладу, наприклад,

пороху), що утворюються при згорянні вибухо¬вої речовини. Звичайна

вогнепальна зброя має такі три основні конструктивні ознаки: 1) дуло; 2)

пристрій, що забезпечує герме¬тичність патронника і дула; 3) пристрій

для пострілу.

Судова балістика — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає ознаки вогнепальної зброї і боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи збирання й дослідження таких слідів для встановлення певних обставин розслідуваних злочинів, а також рекомендації щодо запобігання злочинам, пов’язаним із вогнепальною зброєю. У військово-технічній галузі означає — це вчення про закони польоту снарядів, випущених із вогнепальної зброї. У судовій же балістиці досліджується вогнепальна зброя і наслідки застосування її зі злочинною метою. Дослідження зброї дає можливість висунути обґрунтовані версії, виявити суттєві обставини у справі, встановити винну особу.

Судова балістика пов’язана з іншими галузями знань. Найбільш близький зв’язок судової балістики з судовою медициною та судовою хімією, методи яких використовуються при дослідженні зброї та слідів пострілу. Судова балістика пов’язана також з іншими галузями криміналістичної техніки — трасологією, судовою фотографією та ін.

Речовими доказами при використанні вогнепальної зброї можуть бути зброя та її частини, патрони, гільзи, кулі, дріб, картеч, пробоїни, пижі, незгорілі порошинки, пристрої, прилади і матеріали, що застосовувалися при кустарному виготовленні зброї та боєприпасів.

Завдання судової балістики:

1) визначення властивостей вогнепальної зброї та боєприпасів (наприклад, чи є вилучений у затриманого предмет вогнепальною зброєю; чи придатна зброя до стрільби; чи можливий мимовільний постріл із вказаної зброї та ін.);

2) визначення групової належності зброї та боєприпасів або їх частин (наприклад, до якого виду чи зразку належать патрон, куля, гільза; зі зброї якої моделі (системи) відстрілено дану кулю, гільзу тощо);

3) ідентифікація зброї та боєприпасів (наприклад, чи з даної зброї відстрілена куля, гільза; з одного чи різних екземплярів зброї відстрілені дві кулі або гільзи, які виявлені в різних місцях; чи були куля і гільза до пострілу частинами одного патрона та ін.);

4) встановлення окремих обставин застосування вогнепальної зброї (наприклад, відстань, з якої стріляли; напрямок пострілу; взаємне розташування зброї та перешкоди; кількість пострілів та ін.).

Об’єктами судово-балістичного дослідження є:

1) ручна вогнепальна зброя;

2) окремі частини зброї;

3) боєприпаси;

4) сліди пострілу (сліди застосування зброї);

5) засоби та інструменти, що застосовувалися для спорядження патронів або виготовлення снарядів.