
- •1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •2.Генезис предмета науки криміналістики
- •3.Методи науки криміналістики.
- •4.Зв’язок криміналістики з іншими науками та суміжними галузями знань
- •5.Поняття криміналістичної ідентифікації, її сутність та значення
- •6,Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •7.Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація.
- •8.Стадії криміналістичної ідентифікації
- •9. Поняття і сутність криміналістичної діагностики
- •10.Поняття криміналістичної техніки, її система.
- •11. Поняття та роль науково-технічних засобів у виявленні та фіксації слідів злочину.
- •12. Класифікація науково-технічних засобів, які застосовуються в ході розкриття та розслідування злочинів.
- •13. Поняття та система трасології
- •14. Поняття та види слідів у криміналістиці.
- •15 Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •16. Сліди рук, їх види. Методи та прийоми їх виявлення, фіксації та вилучення
- •17. Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •18. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •19. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •20. Засоби та методи виявлення, фіксації й вилучення слідів взуття, слідів босих ніг та ніг у шкарпетках
- •21. Види слідів знарядь зламу та інструментів, особливості їх фіксації та вилучення.
- •22. Сліди транспортних засобів та їх класифікація
- •23. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів транспортних засобів.
- •24. Поняття судової балістики криміналістичного зброєзнавства та його значення у розслідуванні злочинів
- •25. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї та слідів її застосування.
- •27. Підготовка та призначення судово-балістичної експертизи. Питання, що вирішуються в ході експертного дослідження.
- •28.Криміналістичне дослідження холодної зброї та слідів її застосування.
- •29. Поняття та система криміналістичного вибухознавства
- •30. Особливості виявлення, фіксації та вилучення вибухового пристрою та слідів її застосування
- •31. Поняття криміналістичного дослідження документів
- •32. Види підробки документів. Методи техніко-криміналістичного дослідження документів
- •33. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •34. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •35. Ідентифікаційні ознаки почерку
- •36. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи. Види зразків почерку.
3.Методи науки криміналістики.
Метод будь-якої науки — це система прийомів пізнання закономірностей, що є її предметом. Найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення пізнають за допомогою діалектичного матеріалізму, який є всезагальним методом пізнання. На його основі формуються методи наступного рівня, які застосовують у пізнанні закономірностей усіх галузей наук, які також мають універсальний характер. Це загальнонаукові методи пізнання — спостереження, вимірювання, порівняння, експеримент. На наступному рівні (за теорією пізнання) перебуває група найчисленніших і різноманітних методів окремих галузей науки — спеціальних (окремих), які мають вужчу сферу застосування, але так само важливі для розвитку науки.
Криміналістичний метод відображає об'єктивні закономірності, принципи, прийоми, способи, за допомогою яких визначають напрямки теоретичного та практичного дослідження джерел криміналістичної інформації у процесі розслідування злочинів.
Філософською основою криміналістики є діалектична логіка, на базі якої розробляють методи криміналістики, створюють окремі теорії, що обґрунтовують ці методи і вказують шляхи їх запровадження у практику криміналістичного дослідження як пізнавальної діяльності. Важко переоцінити методологічне значення для криміналістики положень формальної логіки — науки про форми мислення, закони, прийоми та операції якої належать до діалектичної логіки, є складовою загального методу пізнання. Найістотніше вони впливають на формування та практичне застосування прийомів криміналістичної тактики, зокрема методів організації та планування розслідування злочинів. Криміналістика використовує логічні закони тотожності, суперечності та виключення третього й такі прийоми логічного пізнання, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, гіпотеза, узагальнення, систематизація, класифікація, а також різні форми абстрактного мислення.
Широко використовують у сучасному науковому пізнанні, у тому числі й у криміналістиці, системно-структурний метод — спосіб пізнання та індивідуалізації (розпізнання) об'єкта дослідження на основі опису його структурних ознак. Суть цього методу полягає в тому, що об'єкт досліджується як елемент певної системи, що перебуває в різноманітних і численних структурних зв'язках, які також всебічно досліджуються. Спеціальні методи криміналістики є системно-структурними, адже кожний з них визначає процедуру прийомів та технічних засобів дослідження конкретного виду об'єктів. Застосовують спеціальні методи переважно в експертній практиці, а також для ідентифікації об'єктів пам'яті (уявних образів).
основою методології криміналістики є теорія пізнання, а її методи становлять багаторівневу систему, в якій чітко виділяються такі чотири рівні:метод, заснований на філософії діалектичного розвитку;загальнонаукові методи криміналістики;спеціальні методи криміналістики;комбіновані методи криміналістики.
Метод, заснований на філософії діалектичного розвитку, ще називають методом матеріалістичної діалектики. Цей метод є головним у криміналістичній науці. Метод, заснований на філософії діалектичного розвитку, охоплює проблему загальнолюдських цінностей. Його застосування супроводжується використанням таких принципів наукового мислення, як індукція і дедукція, аналіз і синтез, порівняння, спостереження. Метод, заснований на філософії діалектичного розвитку тотожно, цілком відповідно віддзеркалює зв'язки і відносини в природному і соціальному бутті невичерпного й нескінченного світу. Основа реальної матеріалістичної діалектики, в контексті методології криміналістики, полягає в тому, що вона справді є базою для всіх інших методів. Тобто метод матеріалістичної діалектики поширює чинність своїх найбільш загальних законів розвитку природи, суспільства і мислення на піднесення, удосконалення інших методів чотирирівневої системи пізнання в криміналістичній методології.
Загальнонаукові методи криміналістики віднесено до наступного рівня методології пізнання цієї науки. Загальнонауковими методами, зокрема, є: спостереження, вимірювання, опис, порівняння, моделювання, експеримент, а також такі методи, як математичний, кібернетичний.
Спеціальні методи криміналістики належать до третього рівня її методології пізнання. Залежно від свого призначення спеціальні методи криміналістики поділяють на три групи: техніко-криміна-лістичні; структурно-криміналістичні; практично-криміналістичні.
Техніко-криміналістичний і структурно-криміналістичний методи були запозичені з інших наук, а практично-криміналістичний метод сформувався в процесі слідчої практики. Практично-криміналістичними методами, зокрема, є: методи «системи координат», послідовність, орієнтації у просторі, застосування неусвідомлюва-ного «побутового» гіпнотичного впливу; ідентифікації за ідеальними слідами та ін.
Комбіновані методи криміналістики становлять наступний, четвертий рівень методології її пізнання. Ними є три попередніх методи в будь-якому їх співвідношенні. Наприклад, до комбінованих методів криміналістики віднесено ситуацію, коли здійснюється поєднання методів сучасної теорії пізнання, заснованих на філософії діалектичного розвитку, і спеціальних методів: системно-структурного, порівняльного, соціологічного та практично-криміналістичні методи.криміналістика, як й інші самостійні науки характеризується не тільки специфічним предметом, але й особливими методами його пізнання, сукупність яких утворює методологічні основи даної науки. Але потрібно враховувати, що в криміналістиці тісно поєднуються, з одного боку, методи наукового пізнання свого предмету, аз іншого - методи практичної діяльності з розслідування злочинів. Обидва види пізнавальної діяльності ґрунтуються на використанні одних і тих же філософських, загальнонаукових та окремо-наукових методів.
Філософські методи - це найбільш загальні підходи до процесу пізнання, в основі яких знаходиться діалектичний метод, в межах якого знаходять своє відображення закони: а) про загальний взаємозв'язок явищ природи і суспільства; б) про безперервний розвиток і змінення предметів пізнання; в) про первинність матерії по відношенню до свідомості та її здатність до віддзеркалення; г) про перехід кількісних змін у якісні зміни; д) про єдність і боротьбу протилежностей. Філософський рівень методології проявляється у використанні її категорій: загального, особливого та одиничного; частини і цілого; форми і змісту ті ін. До цього ж рівня відносять і формально-логічні методи пізнання (аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, гіпотеза тощо).
Окремонаукові методи - це ті, які використовуються в окремих науках, але оскільки криміналістика досліджує найрізноманітніші об'єкти вони використовуються і в криміналістичних дослідженнях. Це методи фізики, хімії, антропології, психології, соціології та ін.
У той же час потрібно розрізняти методи пізнання, які застосовуються криміналістом - науковцем і криміналістом - слідчим. У кожному з названих видів пізнавальної діяльності окрім загальних використовуються і специфічні методи, обумовлені взаємно пов'язаними, але ж все таки різними завданнями. У зв'язку з цим доцільним є розмежування методів криміналістики на: 1) методи наукового (теоретичного) пізнання; 2) методи практичного пізнання при розслідуванні злочинів.