
- •1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •2.Генезис предмета науки криміналістики
- •3.Методи науки криміналістики.
- •4.Зв’язок криміналістики з іншими науками та суміжними галузями знань
- •5.Поняття криміналістичної ідентифікації, її сутність та значення
- •6,Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •7.Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація.
- •8.Стадії криміналістичної ідентифікації
- •9. Поняття і сутність криміналістичної діагностики
- •10.Поняття криміналістичної техніки, її система.
- •11. Поняття та роль науково-технічних засобів у виявленні та фіксації слідів злочину.
- •12. Класифікація науково-технічних засобів, які застосовуються в ході розкриття та розслідування злочинів.
- •13. Поняття та система трасології
- •14. Поняття та види слідів у криміналістиці.
- •15 Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •16. Сліди рук, їх види. Методи та прийоми їх виявлення, фіксації та вилучення
- •17. Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •18. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •19. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •20. Засоби та методи виявлення, фіксації й вилучення слідів взуття, слідів босих ніг та ніг у шкарпетках
- •21. Види слідів знарядь зламу та інструментів, особливості їх фіксації та вилучення.
- •22. Сліди транспортних засобів та їх класифікація
- •23. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів транспортних засобів.
- •24. Поняття судової балістики криміналістичного зброєзнавства та його значення у розслідуванні злочинів
- •25. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї та слідів її застосування.
- •27. Підготовка та призначення судово-балістичної експертизи. Питання, що вирішуються в ході експертного дослідження.
- •28.Криміналістичне дослідження холодної зброї та слідів її застосування.
- •29. Поняття та система криміналістичного вибухознавства
- •30. Особливості виявлення, фіксації та вилучення вибухового пристрою та слідів її застосування
- •31. Поняття криміналістичного дослідження документів
- •32. Види підробки документів. Методи техніко-криміналістичного дослідження документів
- •33. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •34. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •35. Ідентифікаційні ознаки почерку
- •36. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи. Види зразків почерку.
19. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
Значна кількість слідів ніг, що пов'язані єдиним механізмом утворення та напрямом, називається "доріжкою" слідів ніг, тобто коли сліди утворюють систему: 1) "доріжка" слідів повинна мати не менше 20 слідів і пряму лінію ходу (напрямку руху); 2) вимірювання мають здійснюватись на місці події, а потім на панорамному масштабному знімку; 3) вимірюють усі ознаки в кожному сліді, а потім обчислюють середнє арифметичне значення ознаки, що відображується у протоколі огляду місця події - саме за дотримання цих правил можна отримати відносно постійні результати вимірювань ознак локомоційних рухів людини.
Доріжка слідів ніг — це група слідів ніг людини, яка складається з кількох (три і більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття (рис. 6). Елементи доріжки слідів ніг: лінія напрямку руху; лінія ходьби; довжина кроку; ширина кроку; кут розгортання стопи. Доріжка слідів ніг має діагностичне значення (дає змогу зробити висновок про напрямок, швидкість і характер пересування, зріст, стать, фізичний стан і приблизний вік, фізичні вади). Довжина кроку — відстань між двома послідовно залишеними слідами ніг за лінією напрямку руху. Довжина кроку вимірюється окремо для лівої й правої ноги. Крок середнього зросту чоловіка за умов звичної ходи дорівнює в середньому 73-83 см. Крок за умов бігу в середньому має довжину до 1 м і більше. Лівий крок при¬близно на 1—2 см менший за правий. У лівші правий крок менший за лівий. Жінки мають довжину кроку меншу від чоловіків на 4—9 см. За довжиною кроку можна побіжно визначити зріст людини. Чим довший крок, тим більший зріст людини, і навпаки. Ширина кроку визначає розташування ніг у процесі ходи та встановлюється відстанню між слідами підборів (корків) (п'ят) правої та лівої ніг за лінією, перпендикулярною до лінії напрямку руху. Типова ширина розташування ніг - 11-16 см. Кут розвернення ступні утворюється завдяки з'єднанню лінії напрямку руху (стежки слідів) і повздовжньою віссю сліду (правої, лівої ноги). Кут розвернення ступні характеризує звичку людини в процесі ходи ставитиноги:1) носками в бік (позитивний кут);2) носками всередину (негативний кут); 3) ступні ніг паралельні одна одній. ; У жінок кут розвернення ступні дорівнює приблизно» 10—20 у чоловіків—15—25°.Ці елементи вимірюють і визначають кількістю в сантиметрах і градусах.
Отже, за елементами доріжки можна встановити приблизний зріст, стать особи, вік, функціональні особливості, нижні кінцівки, професію, захворювання, аномалії рухового апарату, визначити як вона йшла (кроком, бігла); з багажем чи без нього тощо.
20. Засоби та методи виявлення, фіксації й вилучення слідів взуття, слідів босих ніг та ніг у шкарпетках
Способи фіксації слідів ніг (взуття): 1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) копіювання; 4) виготовлення зліпків (із гіпсу, пасти); 5) складання схем і замальовок.
У протоколі слідчого огляду слід зазначити: місце і час виявлення слідів; на якій поверхні вони виявлені (пісок, глина, асфальт); вид сліду (об’ємний, поверхневий); форма (сліди черевиків, босої ноги); розміри сліду; індивідуальні особливості підошви; дані вимірів елементів доріжки слідів; спосіб виявлення і фіксації сліду; спосіб вилучення сліду та його упаковка.
Сліди ніг (взуття) фотографуються за правилами масштабної зйомки. Об’ємні сліди ніг на снігу фотографують із жовтим або жовтогарячим світлофільтром і з блендою. Доріжка слідів фотографується панорамним способом. Під час огляду одиночного сліду взуття підлягають вимірюванню такі параметри: 1) довжина сліду; 2) довжина і ширина підметки; 3) довжина і ширина проміжної частини; 4) довжина і ширина підбора.
Завжди необхідно намагатися вилучити слід в натурі. Якщо це неможливо, вдаються до копіювання слідів ніг. Виготовлення зліпків. Після фотографування та опису в протоколі слідів з них виготовляються зліпки, використовуючи при цьому гіпс, парафін, сірку, полімерні матеріали. Порядок виготовлення гіпсового зліпка: із сліду видаляють сторонні предмети; готують арматуру для каркаса (за довжиною і шириною) і бирку; готують розчин гіпсової маси; заповнюють слід насипним, наливним або комбінованим способом; після затвердіння зліпка його видаляють і промивають чистою водою.
Якщо сліди взуття залишені на снігу, рекомендується застосовувати комбінований спосіб. Слід покривають тонким шаром сухого гіпсу, а потім заливають гіпсовим розчином. У цьому випадку розчин повинен мати температуру повітря, а при дуже низькій температурі розчин гіпсу роблять на антифризі (суміш води зі спиртом).
Поверхневі сліди-нашарування копіюють на глянцевий фотопапір чи дактилоплівку, а на нерівних поверхнях копії виготовляють за допомогою полімерних матеріалів — паст «К», «У-4», «СКТН-1».
Сліди ніг залишаються на місці вчинення практично будь-якого злочину, але через різні причини їх не завжди можна виявити. Розрізняють сліди босих ніг, сліди взуття та сліди ніг у шкарпетках (панчохах). За слідами босих та вдягнених у шкарпетки (панчохи) ніг ототожнюють людину, а за слідами ніг у взутті — взуття. При цьому досліджують статичні сліди, які можуть бути об'ємними і поверхневими. Поверхневі сліди бувають забарвленими та незабарвленими. Забарвлені сліди за механізмом утворення поділяють на сліди нашарування та відшарування. Незабарвлені сліди бувають маловидимі та невидимі. Невидимі сліди босої ноги можуть бути потовими та потожировими, як і сліди рук.
Забарвлені сліди ніг можуть бути нанесені забарвленою речовиною, кров'ю, брудом та іншими рідкими й сипкими (крейдою, борошном, пилом, цементом) речовинами, утворюватися за рахунок відшарування з підошви взуття пластифікаторів, мікрочастинок, які не можна розрізнити візуально, а також за рахунок мікродеформації поверхні, що сприймає сліди. Зазначені сліди потрібно фіксувати та моделювати за допомогою особливих прийомів. Об'ємні сліди теж бувають комбінованими, тобто водночас ще й забарвленими якоюсь речовиною, наприклад крейдою, вапном, цементом.
Велику кількість слідів ніг, пов'язаних єдиним механізмом утворення та напрямом, називають доріжкою. У ній відображаються особливості ходи, функціональні та анатомічні ознаки людини. Для встановлення цих факторів досліджують напрям руху, лінію ходи, довжину правого та лівого кроків, ширину кроку та кут розвороту ступні. Ці елементи ретельно вимірюють і визначають кількісно в сантиметрах і градусах. За ними можна встановити приблизний зріст і стать особи, визначити, йшла вона чи бігла, з багажем чи без нього, а також професію, захворювання, анатомічні аномалії рухового апарату.
Ці відомості слідчий одержує під час огляду доріжки слідів на місці події за участю спеціаліста. За одиничним слідом можна визначити розмір і вид взуття, приблизний зріст людини.
Сліди ніг фіксують фотографуванням, вимірюванням та описуванням, копіюванням і моделюванням, вилученням слідів разом з об'єктом — носієм сліду.
Фотографування одиничних слідів виконують масштабним способом, а доріжки слідів — панорамним.
В одиничному сліді вимірюванням фіксують його загальну довжину, довжину й ширину підметки, каблука, проміжної частини. Під час описування крім загальних ознак і розмірів визначають окремі індивідуальні ознаки: будову малюнка підошви, ступінь зношення, ознаки ремонту низу взуття тощо.
Поширеним способом фіксації об'ємних видимих слідів ніг є об'ємне моделювання, тобто виготовлення зліпків-копій з гіпсу, сірки, вальц-маси (найчастіше з гіпсу). Порядок фіксації об'ємного та поверхневого сліду ноги такий: вилучити сліди запаху; сфотографувати слід; виміряти та описати; якщо слід комбінований, вилучити речовину, якою він забарвлений, і виготовити зліпок.
Поверхневі забарвлені сліди фотографують, вимірюють, описують, а потім переносять на копіювальний матеріал (плівку, ошкуре-ну гуму) або вилучають разом з предметом-носієм.
Об'ємні сліди на сипких матеріалах фіксують за допомогою зліпків, дотримуючись під час їх виготовлення загальних правил. Гіпсові зліпки виготовляють заливним, насипним і комбінованим способами. Перед виготовленням зліпка заливним способом на сипкому грунті сліди закріплюють розчином перхлорвінілової смоли в ацетоні, розчином цукру, а також лаком для волосся. Після цього виготовляють зліпок. Техніка виготовлення гіпсового зліпка заливним способом така. Зі сліду видаляють воду та сторонні предмети; якщо слід неглибокий, його огороджують металевою (картонною) стрічкою; розчин гіпсу наносять на весь слід; кладуть арматуру, мотузку кінцями назовні і виливають залишок розчину гіпсу; через 15-20 хв після затвердіння зліпок акуратно піднімають і змивають грунт водою. Не можна терти зліпок, щоб не пошкодити його. Потім до кінців мотузки прикріплюють бирку, на якій роблять засвідчувальний напис, і опечатують зліпок.
Насипний спосіб виготовлення зліпка полягає в тому, що слід припудрюють гіпсом через сито, а потім засипають товстим шаром гіпсу, накривають ганчіркою і через неї змочують гіпс до затвердіння. Комбінований спосіб полягає в тому, що слід припудрюють шаром гіпсу товщиною приблизно 5 мм, потім заливають рідким гіпсом, поклавши перед цим арматуру.
Невидимі сліди взуття залишаються на папері, картоні, фанері, полірованих і пофарбованих предметах. їх можна виявити, наносячи на поверхню магнітною щіткою порошок на феромагнітній основі. Інколи такі сліди можна виявити за допомогою люмінесценції та ультрафіолетових променів.
Інколи об'ємні сліди ніг містяться під водою, видалити яку практично неможливо (наприклад, у калюжі, річці, ставку). Якщо шар води над слідом досягає 10 см, то металевою чи пластиковою стрічкою огороджують слід і відсмоктують воду грушею, а потім виготовляють зліпок заливним способом. Якщо шар води досягає 5 см, то воду можна не відсмоктувати, а просто насипати в неї гіпс до рівня загорожі, покласти арматуру, а потім знову досипати гіпс. Гіпс у воді затвердіє, і зліпок можна вилучити. Якщо шар води становить 50100 см, розчин гіпсу треба зробити густим і через гумову трубку вилити його в слід, підводячи кінець трубки безпосередньо до сліду.
Об'ємні сліди на снігу фіксують звичайними способами. Гіпсові зліпки виготовляють насипним або комбінованим способом. Особливість виготовлення зліпків у цьому разі полягає в тому, що перед виготовленням гіпсового розчину необхідно охолодити воду до 0 °С. Подальша техніка аналогічна описаній для фіксації об'ємних слідів на сипких матеріалах. На розсипчастому снігу зліпки виготовляють тільки насипним способом, а на вологому й густому — заливним.