9. Яким вимогам повинно відповідати формування мети уроку географії.

Головна форма організації навчально – виховного процесу з вивчення географії є урок.

Виходячи з дидактичних принципів організації навчання, існують певні вимоги до уроку.

1. Чітка спрямованість щодо вивчення мети уроку, що має триєдиний характер (пізнавальний, розвиваючий, виховний).

2.   Конкретика завдань, які визначені обсягом знань, умінь, та навичок учнів, а також розвиток їхнього наукового світогляду.

3.   Доступність навчального матеріалу, викладання його змісту з урахуванням віку учнів.

4.   Генералізація навчального матеріалу, виділення головного у змісті та його зв’язок з попередніми знаннями.

5.  Науковість змісту уроку, який повинен відповідати сучасному рівню географічних знань.

6.   На кожному уроці потрібна організація самостійної діяльності, вчитель повинен навчати учнів методам та прийомам роботи різними джерелами знань.

7.  Необхідно поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів.

8.Повна зайнятість учнів класу – для цього необхідно урізноманітнити форми та методичні прийоми проходження всіх етапів уроку.

9. Більший обсяг матеріалу учні повинні засвоїти на уроці, вчитель організує основну роботу класу довкола вивчення головних тематичних понять.

10.  Усі етапи уроку повинні носити взаємопов’язаний характер, потрібна методична розробка реалізації логіки встановлення їх зв’язку.

Важливу функцію у реалізації цілей уроку відіграє його структурна основа.

До структурних компонентів уроку географії відносять організаційний момент, мотиваційний блок, актуалізацію опорних знань, вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизацію знань, підведення підсумків уроку, пояснення домашнього завдання.

8.Загальна структура шкільної географічної освіти та основні принципи їх побудови.

Структура та зміст шкільної географії базуються на принципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньо предметних зв’язків, гуманізації, диференціації навчального матеріалу в залежності від вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.

Змістовні елементи географічних знань учні отримують у початковій школі. Поглиблення цих знань відбувається в 5 – му класі під час вивчення пропедевтичного курсу “Природознавство”, в якому на доступному для учнів рівні формуються початкові уявлення про Всесвіт, Землю як планету Сонячної системи, про складові середовища життя людини.

“Загальна географія” ( 6 – й клас) здійснює перехід від курсу “Природознавство” до систематичних курсів географії і стає основою для їх подальшого вивчення. Його основними завданнями є знайомство з географією як наукою, з процесами, що відбуваються в оболонках земної кулі як складових географічної оболонки, формування знань про існуючі в природі взаємозв’язки й закономірності та особистісно значущих вмінь щодо роботи з планом, картою, визначення місцеположення географічних об’єктів.

У курсі “Географія материків і океанів ( 7 клас) основну увагу зосереджено на вивченні фізико – географічних умов материків і океанів як цілісних природних систем. Одночасно розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Вивчення “Географії материків” є важливим етапом у формуванні регіональних уявлень про сучасний стан природи Землі як середовища життя людини та неоднорідність природи материків та океанів.

Вивчення географії України здійснюється у 8 та 9 класах і спрямоване на формування цілісної науково – географічної картини своєї держави. У 8 класі вивчається курс “Фізична географія України”. Курс 8 – го класу є завершальним для шкільної природничо – географічної освіти, тому значна увага приділяється, крім вивчення нових понять і закономірностей, поглибленню й узагальненню теоретичних знань з фізичної географії.

У 9 класі вивчається курс “ економічна і соціальна географія України”, в якому вивчаються питання населення і трудових ресурсів держави, розвитку та особливостей розміщення продуктивних сил. Значна увага приділяється питанням історико – географічного формування території. Цей курс є також початковим станом економічної освіти учнів, програма містить питання про економічну систему України, типи підприємств за формами власності, аналізується загальний потенціал держави.

Курс “ Соціально – економічна географія світу” (10 клас) завершує базову географічну освіту школярів. У курсі поєднується загальна економічна географія з економіко – географічним країнознавством.

Основна мета курсу – завершити формування понять про географічну картину світу, які базуються на теорії взаємодії суспільства і природи, відтворення і розміщення населення, світового господарства та географічного поділу праці, на розкритті глобальних та регіональних явищ та процесів.

Курс “Соціально – економічна географія світу” має сформувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ, показати зв’язок природи, населення, господарства Землі, навчити просторово мислити, сприяє вихованню поваги до історії і культури інших країн і народів.

Велика увага у вивченні курсу приділяється стимулюванню самостійної пізнавальної діяльності учнів, вмінню аналізувати сучасні події у світі, розвивати проектну діяльність.

Такий підхід сприяє актуалізації навчально – пізнавальної, комунікативної інформаційної компетенції і збільшенню загальнокультурного надбання учнів.