44

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЛЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Кафедра

КУРСОВА РОБОТА

з __________

на тему: “ Визначення мотивації до занять фізичною культурою ”

студента 3 курсу В групи

напряму підготовки 0102 – фізичне виховання, спорт і здоров’я

спеціальності 6.010201 – фізичне виховання

Новицького Р.О.

Керівник:

Національна шкала ___________

Кількість балів: ___ Оцінка: ECTS __

Члени комісії ________ ____________________

________ ____________________

________ ____________________

м.Черкаси – 2013 рік

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………...	3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ ………………………………………	5
1.1. Мотивація як компонент структури навчальної діяльності …………...	5
1.2. Виховання інтересу до занять фізичною культурою ...………………...	8
Висновки 1 розділу …………………………………………………………..	15
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДХОДІВ МОТИВАЦІЇ ОСІБ РІЗНОГО ВІКУ ……………………………………………………………......................	16
2.1. Мотивація школярів до занять фізичною культурою………………..	16
2.2. Виховання у студентів інтересу до фізичної культури………………	21
Висновки до 2 розділу ………………………………………………………..	28
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ МОТИВАЦІЇ ……………………………………………………...	30
Висновки до 3 розділу ……………………………………………………….	38
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..	39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….	42

ВСТУП

Актуальність теми. Дослідження проблеми формування у дітей та підлітків потреби до активних занять фізичними вправами показує , що на сьогодні інноваційні педагогічні технології ще недостатньо інтенсивно втілюються в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Можна констатувати, що зараз у загальноосвітніх навчальних закладах відсутня цілісна система виховання в учнів фізичної культури особистості.

Об’єкт дослідження мотивація людини до певних дій.

Предмет дослідження мотивація школярів та студентів до занять фізичною культурою.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні значимості факторів, що визначають мотивацію учнів загальноосвітніх навчальних закладів до регулярних занять фізичними вправами.

У відповідності з метою дослідження ставляться такі завдання:

1) визначити місце мотивації як компонента структури навчальної діяльності;

2) з’ясувати особливості виховання інтересу до занять фізичною культурою;

3) дослідити мотивацію школярів до занять фізичною культурою;

4) проаналізувати виховання інтересу до занять фізичною культурою до студентів;

5) розглянути проблеми та шляхи розвитку застосування методів мотивації.

Методи дослідження. Було використано ряд теоретичних методів – визначення та опис для розкриття сутності понять мотивація, мотив, інтерес людини; ряд емпіричних методів, зокрема спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент для виявлення особливостей впливу мотивації на заняття фізичними заняттями школярами та студентами; емпірико-теоретичний метод – аналіз, що у поєднанні з попередніми методами розкриває сутність досліджуваного явища.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що проведені дослідження виявлення мотиваційних аспектів виховання інтересу школярів та студентів до фізичної культури та розроблено рекомендації для педагогів щодо сприяння розвитку цих здібностей у них.

Практичне значення дослідження. Результати дослідження мають доповнюють знання з теорії , можуть використовуватись при проведенні лекцій викладачами.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 3 розділи, список використаних джерел із 26 найменувань. Загальний обсяг 40 сторінок.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

1.1. Мотивація як компонент структури навчальної діяльності

В основі будь-якої діяльності людини лежать певні мотиви. Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини. Якщо мотиви сформувалися, то визначається мета (ціль) занять, нею може бути: активний відпочинок, зміцнення здоров’я, підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості, виконання і здача різних тестів, досягнення спортивних результатів тощо. Але все ж таки визначальним моментом у мотивації , як вважає В.І. Глухов, все ж є не мотиви, а ці лі діяльності і вже потім – відповідні їм мотиви. Відповідно, уміння ставити цілі діяльності, цілі здорового способу життя, бажання досягнути дані цілі є суттєвими характеристиками мотивації.

Ціль, таким чином, є невід’ємним компонентом мотивації, що є відображенням якоїсь людської потреби. Ставлячи ціль, людина визнає бажане майбутнє, а тому прагне до її досягнення і підкоряє їй свої дії. Від цілі залежить, як людина здійснює діяльність, яку позицію займає, як вибирає відповідні рішення і спосіб поведінки. Узагальнюючи вищевикладене, автор відмічає, що під мотивацією як характеристикою особистості розуміється система ці лей, потреб і мотивів, які детермінують діяльність і поведінку людини. Якісний зміст мотивації визначає зміст здорового способу життя, що характерний для даної особистості [18,2].

В найзагальнішому розумінні мотив – це те, що визначає, стимулює, збуджує людину до здійснення певної дії.

Мотив – це внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до діяльності. Мотиви перебувають в залежності від зовнішніх спонук, які сприяють або не сприяють здійсненню активної діяльності.

Спонуками до діяльності можуть бути матеріальні, духовні та культурні потреби, які в свою чергу породжують інтереси, тобто спрямованість особистості на певні об’єкти з метою пізнати їх, оволодіти ними.

Мотивація діяльності буває близька (здійснити бажане і найближчим часом) та віддалена (здійснення бажаного планується на тривалий час). Розрізняють мотиви і за рівнем усвідомлення. Бувають яскраво й чітко усвідомлювані мотиви, але в багатьох випадках діють неусвідомлені спонуки. Проте незалежно від міри усвідомлення мотив є вирішальним чинником у досягненні мети .

Мета виступає тим, до чого прагне людина, для чого вона працює, за що вона бореться, чого хоче досягти у своїй діяльності. Одним із провідних компонентів навчальної мотивації є інтерес [12, 89].

Необхідною умовою формування інтересу до уроків фізичної культури є надання учням можливості показати свої можливості та здібності. Чим активніші методи навчання, тим легше зацікавити учнів. Цікавою для них є та робота, котра вимагає постійного напруження. Легкі завдання не викликають інтересу. Подолання труднощів навчальної діяльності — важлива умова виникнення інтересу до неї. Проте трудність навчального матеріалу приводить до підвищення інтересу лише тоді, коли ця трудність посильна і її можна подолати. У протилежному випадку інтерес швидко падає.

Отже, початком виконання будь-якої фізичної вправи є усвідомлення мети і здатність учня відповісти на запитання: «для чого?», «з якою метою я це роблю?». Вивчаючи мотиви, які спонукають учнів займатися фізичною культурою, з’ясував, що найяскравіше вираженим мотивом є бажання зміцнити своє здоров’я.

Фізичною культурою з великим ентузіазмом займаються школярі, які впевнені в своїх успіхах, які вважають себе здатними до певних видів спорту. Тому для формування у дітей потреби у систематичних заняттях слід підходити до вибору їхньої форми з точки зору впливу її на здоров’я учнів, а також на розвиток у них спортивних здібностей [12, 35].

Ще однією підлітковою проблемою є проблема власної фігури. Найбільше це питання непокоїть дівчат. На запитання «Чому ти відвідуєш уроки фізичної культури, займаєшся фізкультурою?» відповіді підлітків розподілилися так:

– сподобається рухатися, грати у спортивні ігри;

– мене непокоїть моя фігура;

– мене непокоїть мій зовнішній вигляд;

– це допомагає мені спілкуватися з однолітками;

– мені потрібні добрі оцінки у атестаті;

– щоб бути таким як всі.

В основу всього мотиваційно-формуючого проце­су покладений принцип свідомості й активності: ніщо не може бути введене в свідомість людини при його пасивному або негативному відношенні. Учені ствер­джують, що свідоме відношення до занять фізичними вправами і ефект від занять спостерігаються там, де студенти чітко знають, з якою метою їм потрібно руха­тися, якого рівня (кондиції) потрібно досягти та чим це може бути корисно в майбутньому [25, 164].

Фізична культура – далеко не тільки для професіоналів. Турбуватися про своє здоров’я мають люди різних професій і різного віку. Високий рівень фізичної і розумової активності людей, які займаються фізичною культурою, зберігається значно довше ніж у тих, хто не займається.

Зниження активної рухливої діяльності сприяє розвитку серцево-судинних розладів, що веде до порушення обміну речовин. Заняття фізичною культурою в любих її формах допоможуть вам нейтралізувати весь негативний вплив на організм, підвищити стійкість організму до захворювань [22]. Ось чому сучасна наука приділяє увагу впливу емоційного стану людини на процес навчання. Головне завдання осіб, що навчаються – вміння виховувати в собі позитивні емоції і зберігати їх, направляти на досягнення мети. Саме тому, для підвищення ефективності навчального процесу, крім оволодіння засобами навчання і виховання необхідно підтримувати бадьорий емоційний стан.

Фізична культура не тільки стимулятор м’язової системи, вона дає можливість бути бадьорою і більш оптимістично налаштованою людиною. Емоційний настрій людини лише сприяє досягненню результатів, які очікував і радості від отриманого фізичного навантаження [22].

Отже, формування умотивованого прагнення розвивати свої фізичні та духовні сили і можливості є важливим завданням фізичного виховання в школі; прагнення людини до здорового способу життя слід розглядати як складову загальної культури особистості.