2.6. Форми організації навчання 349

— вміння виділяти провідні ідеї, аналізувати, оцінювати під­сумки своєї діяльності та однокласників, розвиток мовлення;

— культура розумової праці;

— поведінка, дисципліна, чим пояснюється.

5. Аналіз організаційного аспекту: обстановки, обладнання, виконання санітарно-гігієнічного режиму, культури запису на дошці, раціональність використання часу.

6. Результати уроку. Висновки і пропозиції: чи досягнена мета та чи оптимальними шляхами йшов процес її досягнення.

Короткий аналіз проводиться з метою загальної оцінки якості, науково-методичного рівня заняття. Аналіз відображає основні дидактичні категорії (чи досягнена мета, чи розв'язані поставлені завдання).

Аспектний аналіз проводиться з метою широкого розгляду яко­гось боку уроку для виявлення недоліків або встановлення ефек­тивності певних прийомів діяльності вчителя (частіше такий ана­ліз проводиться при вивченні передового досвіду).

У процесі аналізу важливо не просто фіксувати ті чи інші фак­ти, але й виявляти причини, витоки позитивного й негативного (як цього досяг учитель, які причини того чи іншого результату, чому це сталося?).

Аналізу уроку, звичайно, передує самоаналіз, який проводить учитель, йому необхідно відповісти на питання: яким передбачав заняття, його хід і як здійснені поставлені мета й завдання? Які труднощі виникли і чому? Чи зміг подолати їх? Чи відповідали методи завданням? Які можливості не було використано та ін.?

Домашня робота школярів

Домашня навчальна робота — це форма організації самостійно­го індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Метою домашніх завдань може бути і закріп­лення знань, набутих на уроці, і узагальнення їх, систематизація; оформлення засвоєного (укладання таблиць, малюнків); самостійне засвоєння певних питань програми; застосування отриманих знань при розв'язанні задач, виконанні вправ; виконання творчих робіт; вилучення прогалин у знаннях, забезпечення наступного уроку. Реалізація зазначеної мети визначає значення домашньої роботи, яка сприяє розвитку самостійності, виховує відповідальність, роз­виває навички навчальної праці, привчає до самоконтролю, вихо­вує волю, дозволяє індивідуалізувати навчальну роботу учнів.

Домашня робота дає можливість учневі працювати не поспі­шаючи, не побоюючись негативної оцінки товаришів, учителя, обирати оптимальний темп та ін.

Види домашніх завдань: ..,,,,

' ^j'' ' ' ' " "

350

Розділ 2. Дидактика

— робота з текстом підручника (читання, відтворення навчаль­ного матеріалу в усній та графічній формі або ознайомлення з но­вим текстом з метою постановки питань, виписування незрозумі­лих виразів, зворотів);

— виконання вправ, розв'язання задач;

— виконання письмових і графічних робіт (переказ, твір, кре­слення, малюнки, заповнення контурних карт та ін.);

— самостійна практична робота, яка вимагає певних спостере­жень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва);

— читання певних статей; науково-популярних журналів;

— проведення дослідів та ін.;

— заучування напам'ять та ін.

Вимоги до організації домашніх завдань:

1. Доводити до учнів думку про необхідність виконання домаш­ніх завдань у цілому і конкретного завдання зокрема, що вимагає стимулювання позитивних мотивів діяльності школярів (пізнаваль­них інтересів, обов'язку та відповідальності у навчанні та ін.).

2. Давати домашнє завдання при повній увазі всього класу. Для цього необхідний час у кінці заняття або певному етапі роботи учнів, але щоб всі учні знали, що слід зробити, як зафіксувати відповідні записи в щоденнику.

3. Проводити інструктаж виконання домашніх завдань, щоб учень чітко усвідомив завдання. Наприклад:

— вивчити напам'ять;

— переказувати своїми словами;

— скласти реферат на основі прочитаного;

— визначити головні думки тексту;

— зробити порівняння різних текстів, ілюстрацій, підходів та ін.

За даними вчених, 51 % вчителів не пояснюють, що повинен зробити школяр і як. Тільки 9 % вчителів дають ретельний інструк­таж, який передбачає ознайомлення школярів з методикою вико­нання домашнього завдання (в якій послідовності працювати, з чого починати, як перевіряти свої знання. Чи треба багато разів читати, щоб зрозуміти та відтворити той чи інший матеріал? Як встановлено наукою, читати більше 2—3 разів з тією ж самою ме­тою — марна дія і навіть шкідлива. Основа засвоєння — перше читання. Після ознайомлювального читання можна рекомендува­ти читання параграфа частинами (або абзацами). Прочитати аб­зац, виділити головну думку, дати заголовок, поставити запитан­ня. Прочитавши текст за смисловими частинами, встановити ос­новну думку всього параграфа і зв'язок з нею всіх частин. Після цього можна закривати підручник та відтворювати матеріал, а по­тім відкрити книгу і перечитати параграф, придумати, якщо необ-