2.6. Форми організації навчання_____________________________341

Урок засвоєння наукових знань і знань про способи діяльності:

— організація початку роботи; •

— повідомлення про тему, мету, завдання уроку;

— мотивація мети; '^f

— при необхідності актуалізація опорних знань;

— організація сприйняття й осмислення нової інформації;

— закріплення (при необхідності); "¹

— перевірка розуміння; [

— підведення підсумків;

— домашнє завдання. \ Урок засвоєння інтелектуальних і практичних засобів діяльності:

— організація початку роботи;

— повідомлення теми, мети, завдань уроку; '

— мотивація мети; ^

— актуалізація опорних знань;

— виконання різноманітних вправ за допомогою вчителя; 2

— самостійне виконання школярами вправ як центральна ланюі Уроку;

— перевірка виконаного, підведення підсумків;

— завдання додому.

Уроки контролю та оцінки рівня засвоєння змісту освіти:

— організація початку роботи;

— повідомлення теми, мети, завдань уроку;

— мотивація діяльності;

— перевірка знань, умінь, навичок різними методами;

— підведення підсумків;

— завдання додому. Комбінований урок:

— організація початку роботи;

— повідомлення мети, завдань уроку;

— мотивація (на різних етапах);

— перевірка виконання домашніх завдань;

— підготовка до засвоєння нового матеріалу;

— при необхідності — актуалізація опорних знань;

— організація сприйняття та осмислення нової інформації;

— закріплення, виконання вправ за зразком;

— застосування знань і способів діяльності шляхом розв'язан­ня пізнавальних завдань, проблем;

— узагальнення вивченого на уроці і введення його в систему раніше засвоєного;

— контроль та самоконтроль за результатами навчальної діяль­ності.

Структура уроку не може бути шаблонною, стандартною. Уро­ки проблемного характеру мають свою структуру, яка відповідає

Розділ 2. Дидактика

342

особливостям пошукової пізнавальної діяльності, тому включає компоненти: створення проблемної ситуації, формування пробле­ми, висунення гіпотез та їх обґрунтування, обговорення висуну­тих гіпотез, обґрунтування правильного розв'язання проблеми, закріплення знань, застосування за нових умов.

Своєрідному «розкріпаченню» побудови уроків сприяв досвід липецьких учителів (у 60-ті роки). Сутність досвіду передових учи­телів Липецької області була в тому, що вони, відмовившись від традиційної обов'язкової форми комбінованого уроку, об'єднали роботу щодо формування нових знань з удосконаленням і перевір­кою раніше засвоєного, використовуючи для цього різні за фор­мою і змістом види самостійної діяльності учнів на уроці. Це до­зволило найбільш раціонально використовувати навчальний час, підвищувати інтенсивність роботи учнів на уроці, забезпечувати безперервність повторення, закріплення засвоєного, виробляти стійкі навички самостійної роботи учнів, повсякденно оцінювати її результати.

Якість уроку визначає не скільки структура уроку і тип його, стільки особливість учителя, який організує урок.

Прикладом можуть бути дії Ш.О. Амонашвілі на уроці:

1. Перед початком кожного уроку він, як правило: . — повідомляє дітям, які їх чекають важливі справи;

— повідомляє і часто записує план (хід) уроку, погоджує його з дітьми;

— іноді пропонує визначити, з якого завдання починати урок.

2. Коли має на меті перевірити новий для себе спосіб, метод, форму, заздалегідь повідомляє учнів про це, просить допомогти, сприяти успішній роботі.

3. Коли урок проходить напружено, в пізнавальній боротьбі і він відчуває внутрішнє задоволення, то в кінці уроку:

— дякує дітям;

— пояснює, чому сам навчився на уроці, чому діти його навчили; ; — буває, що діти дякують учителю за цікавий урок, і це прино­ сить радість.

4. Час від часу просить дітей оцінити урок:

— як він пройшов і чи захопив їх;

— які завдання найбільш сподобалися; '-' •-. — які вони хотіли б дати поради вчителю, чого чекають від нього;

— яке «домашнє завдання» хотіли б запропонувати вчителю.

5. У кінці уроку вчитель, як правило, пропонує підвести підсумки:

— до чого прагнули на уроці, чи задоволені своєю участю;

— хто чому навчився, чим оволодів, чим задоволений, або неза- доволений; , —у кого які виникли проблеми, інтереси. ₁₍