Урок як форма організації навчання

Урок — це така організаційна форма навчальної роботи в школі, при якій учитель у рамках точно встановленого часу з постійним

338

Розділ 2. ДидактиІ

г

складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує пев­ ні навчально-виховні завдання. На уроці досягається логіко-пси- хологічна завершеність пізнавальної діяльності щодо визначення конкретного навчального завдання. j

«Урок — більш або менш закінчений відрізок, або «клітинка», педагогічного процесу. В ньому, як сонце у краплині води, відо­бражаються всі його боки. Якщо не вся, то значна частина педаго­гіки концентрується на уроці»¹. Урок дозволяє реалізувати всі ла­нцюги процесу навчання: засвоєння нових знань, умінь, їх удо­сконалення, застосування, перевірку тощо.

Типологія уроків

Уроки, що є складними педагогічними утвореннями, як і всі складні явища, можуть бути поділені на типи за різними ознака­ми. Тому в сучасній дидактиці єдиної загальновизнаної типології (класифікації) уроків не існує. Автори визначають типи уроків за різними основами: за дидактичною метою, ланками процесу на­вчання, методами навчання тощо.

За дидактичною метою і ланками процесу навчання можна ви­значити такі типи уроків:

Урок — культорологічний фено­мен, оброблений людськими зу­силлями, він створений педагогіч­ною думкою, він — продукт піднят­тя людини до безкінечного процесу пізнання й осмислення світу.

Н.Є. Щуркова

1 тип. Урок засвоєння нау­кових знань і знань про спосо­би діяльності інтелектуального і практичного характеру;

2 тип. Урок закріплення, удосконалення, узагальнення, систематизації наукових знань і знань про способи діяльності інтелектуального і практично­го характеру;

3 тип. Урок засвоєння інтелектуальних і практичних способів діяльності (інтелектуальних і практичних умінь і навичок);

4 тип. Урок закріплення, удосконалення і узагальнення інте­лектуальних і практичних способів діяльності;

5 тип. Уроки контролю та оцінки рівня засвоєння змісту освіти;

6 тип. Урок з декількома різнозначними дидактичними завдан­нями (комбіновані уроки).

Структура уроку

Оскільки урок є певною педагогічною системою, під структурою уроку слід розуміти функціональні зв'язки і логічні відношення між його елементами: організаційний елемент, постановка мети уроку,

Скаткчн М.Н. Совершенствование процесса обучения в школе. — М, 1971. — С. 149.

339

2.6. Форми організації навчання

мотивація мети, актуалізація опорних знань, підготовка школярів до сприйняття навчальної інформації, організація сприйняття, закріп­лення вивченого, домашнє завдання, перевірка і оцінка знань тощо.

Шкільний урок — це частина життя дитини і одночасно це урок життя для нього. Це саме життя, повне проблем і радості відкриття.

Н.Є. Щуркова

Дидактичний елемент яв­ляє собою логічно заверше­ний процесуальний відрізок уроку, що характеризується власним конкретним дидак­тичним завданням, конкрет­ним фрагментом змісту осві­ти, певними методами на­вчання, формами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, конкретним реальним результатом.

Організаційний елемент уроку. Будь-який урок починається з попередньої організації, яка виконує функції забезпечення нор­мальної зовнішньої обстановки для роботи та психологічного на­строю учнів на заняття (привітання вчителя з учнями, перевірка відсутніх робочих місць).

Повідомлення учням про тему, мету і завдання уроку. Способи повідомлення можуть бути різними. Тут немає стандарту. Це може бути проблемна ситуація, пізнавальне завдання, попередній запис плану на дошці тощо.

Мотивація мети. Вчитель не лише повідомляє про тему, мету, завдання, але і стимулює пізнавальні інтереси школярів, розкри­ваючи значення матеріалу, що вивчається.

Вивчення нового матеріалу. Це найголовніший елемент будь-якої форми навчання. Вчитель продумує питання підготовки уч­нів до засвоєння нового.

Закріплення вивченого, засвоєного. Щоб забезпечити усвідом-леність, міцність засвоєння, розвиток самостійності, необхідне постійне закріплення матеріалу, що вивчається.

Перевірка засвоєного, контроль і оцінювання навчальних дося­гнень учнів.

Домашнє завдання.

В.А. Онищук називає і такий компонент, як актуалізація опорних знань учнів, тобто відновлення попередніх знань, які необхідні для засвоєння нових.

Варіанти сполучень елементів уроку здійснюються в певній залежності від його мети, завдань, змісту, методів, прийомів на­вчання, рівня підготовки школярів.

Академік І. Звєрев конкретизує такі структурні елементи (ета­пи) уроку: постановка пізнавальної задачі (що буде вивчатися; мотивація (чому треба вивчати, знати й уміти); відбір змісту, ви­значення послідовності вивчення; застосування способів та засо­бів (як, за допомогою чого досягати результату, включаючи конт-

340

Розділ 2. Дидактика

роль, самоперевірку, розуміння, усвідомлення та застосування знань і вмінь, а також відпрацювання навичок). (Див. Й. Зверев. Урок: каким ему бьіть? Учительская газета. — 19.VI.1986).

Наведемо орієнтовну структурну побудову уроків різних типів.

Таблиця 27 Дидактичні завдання і зміст дидактичних елементів уроку

Елементи уроку	Дидактичні завдання еле­ментів уроку	Зміст дидактичного елемента
Організаційний	Підготовка учнів до роботи на уроці. Забезпечення нор­мальної для навчальної ро­боти зовнішньої обстановки; психологічний настрій учнів на заняття.	Привітання вчителя і учнів, фіксація (якщо в цьому є не­обхідність) тих, хто не при­сутній; перевірка зовнішніх факторів для забезпечення навчальної діяльності (на­явність засобів навчання, на­очності); виявлення готовності учнів до уроку (робоче місце, поза, зовнішній вигляд, органі­зація уваги).
Підготовка учнів до розв'язання завдань уроку	Ознайомлення школярів із завданнями, котрі вони по­винні розв'язувати, дове­дення їх значущості для ово­лодіння знаннями, способа­ми діяльності, стимулюван­ня пізнавальних інтересів учнів, актуалізація раніше засвоєних знань, умінь.	Повідомлення теми, мети, зав­дань уроку, обґрунтування зна­чення їх вирішення; актуаліза­ція опорних знань, способів діяльності; активізація на­вчально-пізнавальної діяль­ності учнів.
Засвоєння нового на­вчального матеріалу	Забезпечення засвоєння школярами різних видів знань, оволодіння способами діяльності, їх закріплення.	Формування, закріплення, уза­гальнення, систематизація но­вих знань і умінь інтелектуаль­ного і практичного характеру у процесі цілеспрямованої систе­ми взаємодії учителя й учнів. Забезпечення активного сприй­няття, осмислення, активної самостійної навчально-пізна­вальної діяльності учнів.
Перевірка засвоєння учнями нового мате­ріалу	Перевірка розуміння учнями змісту навчального матері­алу, зв'язків між поняттями, явищами, здійснення індиві­дуальної допомоги.	Перевірка вчителем глибини розуміння учнями навчально­го матеріалу, внутрішніх зако­номірностей, зв'язків еле­ментів знань; корекція.
Підведення підсумків уроку	Узагальнення елементів зас­воєних знань, способів діяльності інтелектуального і практичного характеру, пред'явлення їх у вигляді певної цілісності.	Узагальнення засвоєного різними способами навчаль­ного матеріалу, оцінка роботи класу.
Домашнє завдання	Інформація про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання.	Повідомлення про зміст до­машнього завдання, пояснен­ня методики його виконання.