Завдання
Кожен студент згідно отриманого завдання складає найбільш раціональну (просту та економічну) схему обробки проби для певного виду аналізу, зазначеного розподілу мінеральної сировини у породах з використанням формули Річардса-Чечетта.
Порядок виконання роботи
Після отримання завдання студент перевіряє за формулою Річардса-Чечетта можливість скорочення первинної (вихідної) маси проби за даних умов розподілу. Залежно від умов розподілу, які надаються у завданні, визначається коефіцієнт розподілу. Крім того, необхідно визначити розмір уламків вихідного матеріалу. Для наведених завдань це діаметр керну, який визначається за формулою:
мм,
(3.2)
де
-внутрішній
діаметр бурової коронки, мм; 2÷5 мм –
зменшення діаметра керну за рахунок
часткової руйнації його при бурінні,
(для алмазних коронок береться мінімальне
значення, для твердосплавних-максимальне
і середнє).
Встановлюється вид проби, її кінцева маса (залежно від виду) та маса дублікату.
Після цього слід визначити тип дробарки, залежно від діаметра уламків вихідної проби, і за чітким дотриманням послідовності операції обробки проб (дроблення, грохотіння, просіювання, скорочення) скласти схему обробки проби із обов’язковим дотриманням правила збереження показовості проби за допомогою формули Річардса-Чечетта. Приклад схеми обробки проби наведений на рис. 3.1.
Перед усім необхідно задатися кінцевою масою проби qкінц, і визначити розмір частинок у кінцевій пробі згідно формули 3.1. Потім необхідно визначити ступінь подрібнення початкової проби із співвідношення dпоч/dкінц. Оскільки ступінь подрібнення буває досить великою відразу подрібнити пробу до необхідного розміру неможливо, тоді процес розбивають на декілька етапів. Перед кожним подрібненням і після нього пробу просіюють. Після кожного з подрібнень пробу намагаються скоротити якомога більше, користуючись формулою 3.1 контролюють, щоб маса скороченої проби не була меншою за мінімально допустиму при відповідному розмірі частинок проби. При цьому можливі два варіанти:
1. Q вдвічі і більше перевищує масу кінцевої проби, для відповідного розміру частинок проби після подрібнення. При такому варіанті є право на скорочення проби з попереднім її перемішуванням.
2. Q рівне або менше подвійної маси кінцевої проби. У цьому випадку скорочення проби є неможливе. Необхідно провести просіювання проби і її подальше подрібнення до необхідного розміру.
Оформлення звіту
Звіт про виконану роботу повинен містити пояснювальну записку з вирішеними завданнями.
Контрольні запитання
1. Дайте характеристику формули Річардса-Чечетта.
2. Що таке дроблення?
3. Що таке скорочення?
4. Яка мета перемішування проби?
5. Схарактеризуйте оптимальну вагу проби.
6. Як визначають надійну вагу проби
Рисунок 3.1 – Схема обробки проб
Література
1. Альбов М.Н. Опробование месторождений полезных ископаемых / М.Н. Альбов. – М.: Недра, 1975. – 232 с.
2. Милосердина Г.Г. Задачник по геологоразведочному делу / Г.Г. Милосердина. – М.: Недра, 1968. – 212 с.
3. Вирвінський П.П. Геологорозвідувальна справа і техніка безпеки: навчальний посібник / П.П. Вирвінський, Ю.Л. Кузін, В.Л. Хоменко. – Д.: Національний гірничий університет, 2010. – 368 с.
4. Милосердина Г.Г. Сборник типовых задач по геологоразведочному делу / Г.Г. Милосердина, А.П. Прокофьев. – М.: Недра, 1976. – 151 с.