Завдання

Кожен студент повинен провести аналіз конкретних ситуацій згідно виданого варіанту, визначити форму і тип, пластового покладу і скласти схему його графічної моделі в розрізі і в плані. Крім цього студенти повинні схематично зобразити родовища корисних копалин різної морфології згідно отриманого завдання.

Порядок виконання роботи

Розв’язок завдання з аналізу кожної конкретної ситуації слід робити в такій послідовності:

1. Згідно з умовами отриманого завдання проаналізувати тип покладу та елементи його залягання, для прикладу можна використовувати схеми, зображені в наочних посібниках на фотографіях та плакатах.

2. Побудувати схематичний розріз покладу, зобразивши при цьому рудне тіло та вміщуючи породи.

3. Скласти схематичну структурну карту.

4. Згідно з виданим завданням дати характеристику форм геологічних тіл та навести графічну модель.

Оформлення звіту

Звіт про виконану роботу повинен містити пояснювальну записку з вирішеними завданнями.

Контрольні запитання

1. Що таке гірнича порода?

2. Що таке корисна копалина?

3. Що таке руда?

4. Що таке рудне тіло?

5. Назвіть групи рудних тіл за співвідношенням трьох напрямків їх вимірювання.

6. Які тіла відносяться до ізометричної групи тіл?

7. Які тіла відносяться до плескатих тіл?

8. Які тіла відносяться до витягнутих?

9. Дайте характеристику рудних тіл ізометричної форми.

10. Дайте характеристику плескатих рудних тіл.

11. Що таке жила?

12. Які є жили?

13. Наведіть елементи залягання гірських порід.

Література

1. Ларін К.Л. Геологорозвідувальна справа: підручник / К.Л. Ларін, Г.Ф. Виноградов, В.С. Шабатин. – К.: Либідь, 1996. – 336 с.

2. Горное дело. Терминологический словарь. – Москва: Недра, 1989. – 694 с.

3. Формы геологических тел: справочник / Под ред. Ю.А.Косыгина, В.А.Кулындышева, В.А.Соловьева – М.: Недра, 1977. – 246 с.

Лабораторна робота № 2

Проектування та документація гірничих виробок

Мета і завдання

Метою роботи є набуття практичних навичок із проектування щільності та кількості розвідувальних виробок, та визначення їх кошторисної вартості.

При виконанні цієї роботи перед студентами ставиться завдання навчитися визначати необхідну щільність розвідувальних виробок, приймаючи до уваги рекомендоване співвідношення запасів різних категорій. Визначити витрати часу, праці та витрати на оплату праці при проходженні відкритих та підземних гірничорозвідувальних виробок;

У процесі виконання роботи студенти повинні:

– знати методику визначення щільності та кількості розвідувальних виробок;

– вміти визначати витрати часу, праці та обсяги витрат на оплату праці при проходженні відкритих гірничорозвідувальних виробок;

– вміти визначати витрати часу, праці та обсяги витрат на оплату праці при проходженні підземних гірничорозвідувальних виробок.

Основні теоретичні положення

Щільність розвідувальних виробок визначають в залежності від виду корисної копалини, складності геологічної будови та рекомендованого співвідношення запасів різних категорій (дані приведені в таблицях 2.1, 2.2).

Загальна кількість виробок розраховується за формулою :

n = 1,5·S/l² (2.1)

де S – площа родовища, м²; l – відстань між виробками,м.

Таблиця 2.1 – Відомості про щільність мережі розвідувальних виробок

Група за складністю будови	Відстань між виробками для запасів категорій, м
	А	В	С1
1	2	3	4
для родовищ залізних руд
1	200	400	800
2	–	100-300	400-600
3	–	–	50-100

Закінчення таблиці 2.1

1	2		3		4
для родовищ марганцевих руд
Група за складністю будови		Відстань між виробками для запасів категорій, м
		А		В	С1
1		100-150		200-300	600
2		–		200	400
3		–		50-100	50-100
для родовищ свинцево-цинкових руд
Група за складністю будови		Відстань між виробками для запасів категорій, м
		А		В	С1
1		40-50		80-100	160-200
2		–		50-75	100-150
3		–		–	20-100

Таблиця 2.2 – Відомості щодо щільності мережі розвідувальних виробок, що застосовувались під час розвідки будівельного й облицювального каменю

Гру-па скл.	Типи родовищ	Відстань між виробками для запасів категорій, м
		А	В	С1
1	2	3	4	5
1	Родовища простої геологічної будови, представлені великими масивними або пластоподібними покладами однорідного складу з витриманими фізико-механічними та іншими властивостями, передбаченими кондиціями, з непорушеним або слабо порушеним заляганням, з рівномірним розподілом корисних та шкідливих компонентів	200-300	300-400	400-600
		У комплексі з детальними геофізичними дослідженнями, достовірність яких підтверджена на родовищах (ділянках), що розробляються
	Горизонтально залягаючі або полого падаючі пластоподібні тіла, непорушені або слабо порушені тектонічними процесами	100-200	200-300	300-400
	Пласти, що моноклінально залягають, круто падають, зім’яті в складки або пластоподібні тіла витриманої будови, товщини і якості сировини, слабо порушені розривною тектонікою	за простяганням:
		100-200	200-300	300-400
		за падінням:
		25-50	50-100	100-150

Закінчення таблиці 2.2

1	2	3	4	5
2	Родовища складної геологічної будови, представлені лінзо- і пластоподібними покладами з невитриманими кількісними і якісними показниками, ускладнені розвитком тріщинуватості або інших процесів (карстоутворення, вивітрювання та ін.) з нерівномірним розподілом корисних або шкідливих компонентів	–	50-100	100-200
3	Родовища дуже складної геологічної будови, представлені лінзо- і пластоподібним покладами, дайками і жилами з мінливими потужністю або якістю сировини, порушені тектонічними розривами або значним розвитком тріщинуватості або інших процесів, що змінюють якість корисної копалини, з дуже нерівномірним розподілом корисних або шкідливих компонентів	–	–	50-100

Для визначення нормативної вартості ГРР складають кошторис – особливий фінансовий документ, в якому визначена повна вартість виконання геологорозвідувальних та супутніх видів робіт, які передбачені проектом.

Проектування та визначення кошторисної вартості ГРР проводять із використанням методичних вказівок та вимог щодо проведення окремих видів ГРР та Збірників укрупнених кошторисних норм на геологорозвідувальні роботи (ЗУКН).

Витрати часу, праці та матеріальних ресурсів при проходженні гірничорозвідувальних виробок визначаються в залежності від глибини, площі поперечних перерізів канав, шурфів і горизонтальних підземних виробок, міцності гірських порід.

Технічною нормою виробітку (Н_вир) називають ту кількість одиниць роботи, яку робочий або бригада повинні виконати за одиницю часу при найбільш раціональному використанні доступних засобів і оптимальній організації праці. Під одиницею роботи розуміють один кубічний метр вийнятої породи, один погонний метр бурової свердловини, одна проба, один квадратний кілометр площі зйомки.

Технічною нормою часу (Н_ч) називається час, що необхідний для виконання одиниці роботи при зазначених умовах

Крім норм виробітку і часу, які наводяться для певні види робіт існують комплексні норми, які враховують декілька видів робіт (наприклад проходку гірничої виробки, прибирання породи, кріплення гірничих виробок тощо).

Для розрахунку вартості будь-якого виду геологорозвідувальних робіт необхідно встановити об’єм робіт в одиницях робіт. Знаючи об’єм робіт в одиницях робіт і норми виробітку для виконання даного виду робіт, можна визначити час необхідний для виконання цих робіт:

, (2.2)

де Т – число змін при роботі бригади (бригадо-зміна); Н_вир – норма виробітку на 1 бригадо-зміну; V – об’єм робіт.

Або знаючи об’єм робіт в одиницях робіт і норми часу для виконання даного виду робіт:

, (2.3)

де Т – число змін при роботі бригади (бригадо-зміна); Н_ч – норма часу в бригадо-змінах на одиницю робіт (додатки Б.1, Б.2, Б.5); V – об’єм робіт.

Склад бригади та норми витрат часу в людино-днях на 1 бригадо-зміну (Н_в.ч) визначають користуючись нормами витрати праці інженерно-технічних працівників на проходку гірничорозвідувальних виробок (додатки Б.3, Б.4, Б.6).

Знаючи денну тарифну ставку (Д) посад і професій виконавців геологорозвідувальних робіт (видається викладачем) можна визначити витрати на оплату праці:

. (2.4)

Крім цього слід врахувати, що тривалість робочої зміни на відкритих роботах – 6,65 годин, на підземних роботах – 6,00 годин. Нормами часу також передбачено 40-годинний робочий тиждень при виконанні робіт на поверхні та у шурфах глибиною до 5м та 36-годинний робочий тиждень у підземних гірничих виробках та у шурфах глибиною понад 5м.

У випадку відсутності у таблицях ЗУКН кількісного значення необхідного показника (відстань, довжина, глибина, площа тощо) застосовується норма для показника, найближчого за значенням.

Вихідні дані

Кожен із студентів отримує індивідуальне завдання для розрахунку і документації гірничорозвідувальної виробки за типовою схемою.