86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.

Нормативно-правовою базою державного управління у сфері закордонних справ є положення таких документів:

• Віденська конвенція про дипломатичні зносини 18 квітня 1961р,

Віденська конвенція про консульські зносини 24 квітня 1963 р Ці конвенції створено для уніфікації підходів щодо міждержавних стосунків Держави, що є сторонами цих конвенцій (зокрема Україна), сподіваються, що консульські зносини сприятимуть роз­витку дружніх відносин між державами незалежно від державного та суспільного ладу,

• Декларація про державний суверенітет України, прийняття Верховною Радою України 16 липня 1990 р Серед положень де­кларації необхідно вирізнити те, що державний суверенітет Украї­ни - це верховенство, самостійність, повнота і неподільність вла­ди в межах п території та незалежність і рівноправність у зов­нішніх зносинах Розділ X Декларації (Міжнародні відносини) свідчить про те, що Україна є суб'єктом міжнародного права, здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності між­народних організацій в обсязі, необхідному для ефективного за­безпечення своїх національних інтересів у політичній, економіч­ній, екологічній, інформаційній, науковій, технічній, культурній і спортивній сферах

• Закон України від 20 вересня 2001 р № 2728-Ш «Про дипло­матичну службу»

• Закон України від 28 листопада 2002 p. № 253-IV «Про дип­ломатичні ранги України». Дипломатичний ранг - спеціальне звання, що присвоюється державним службовцям в системі дип­ломатичної служби. Дипломатичні ранги від Надзвичайного і Пов­новажного Посла до аташе прирівнюються до рангів державних службовців відповідно від першого до одинадцятого рангу. Дип­ломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзви­чайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичай­ного і Повноважного Посланника другого класу присвоюються Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України;

• Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 р. № 1427-ХП «Про проголошення незалежності України»;

• Указ Президента України від 2 квітня 1994 р. № 127/94 «Про Консульський статут України». Консульські установи України захищають за кордоном права та інтереси України, юридичних осіб і громадян України, сприяють розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економічних, торговель­них, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортивних зв'язків і туризму. Консульські установи сприяють вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною;

Суб'єкти, повноваження яких визначено в Конституції України.

Верховна Рада України належить до суб'єктів державного ре­гулювання у сфері закордонних справ за рахунок того, що до її повноважень належать:

• визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики;

• оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про ви­користання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

• затвердження рішень про надання Україною позик і економіч­ної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і між­народних фінансових організацій позик, не передбачених Держав­ним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

• призначення за поданням Президента України Міністра закор­донних справ України;

Президент України є важливим суб'єктом державного управ­ління у сфері закордонних справ. Йдеться про те, що Президент України:

- представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде пере­говори та укладає міжнародні договори України;

- приймає рішення про визнання іноземних держав;

- призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; при­ймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іно­земних держав;

- вносить до Верховної Ради подання про призначення Мініст­ра закордонних справ України;

- присвоює вищі дипломатичні ранги;

- приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.

Кабінет Міністрів України впливає на державне управління закордонними справами за рахунок того, що до його повноважень віднесено:

• забезпечення державного суверенітету і економічної само­стійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави,

• здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності й національної безпеки України,

організація і забезпечення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.

Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших норматив-но-правових актах.

Міністерство закордонних справ України (далі - МЗС України) - це центральний орган виконавчої влади, який забезпе­чує реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин України та координацію відповідних заходів, зокрема тих, що спрямовані на досягнення стратегічних цілей зовнішньої політики України.

Основними завданнями МЗС України є:

• участь у забезпеченні захисту національних інтересів і безпе­ки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного спів­робітництва з членами міжнародного співтовариства;

• забезпечення проведення зовнішньополітичного курсу Украї­ни, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманіта­рних, наукових та інших зв'язків з іноземними державами, міжна­родними організаціями;

• забезпечення дипломатичними засобами захисту сувереніте­ту, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торгово-економічних та інших інтересів;

Представництва МЗС України на території України існу­ють для координації діяльності у сфері зовнішніх зносин і для підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів На сьо­годні функціонують представництва МЗС України у Донецьку, Львові, Сімферополі, Одесі та Ужгороді Функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів виконує Дипло­матична академія при МЗС України

Основними функціями дипломатичного представництва є

• представництво України в державі перебування та підтри­мання з цією державою офіційних відносин,

• захист інтересів України, прав та інтересів п громадян і юри­дичних осіб у державі перебування,

• ведення переговорів з урядом держави перебування,

• з'ясування всіма законними засобами становища і подій у державі перебування та інформування про них відповідних органів України,

• поширення в державі перебування інформації про становище в Україні та події міжнародного життя,

2. Консульські установи - це постійно діючі установи України в окремих територіях інших держав (консульських округах), які створюються для захисту прав та інтересів України, юридичних осіб і громадян України, сприяння розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширення економічних, торго­вельних, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортив­них зв'язків і туризму.