
- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права
- •4.Метод адміністративного права.
- •5.Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права
- •6.Джерела адміністративного права та їх загальна характеристика. Основні законопроектні роботиу галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно – правові норми: поняття, види та особливості.
- •8.Дія адміністративної норми у часі, просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавстві срср і міжнародних договорів.
- •9. Поняття,види та основні тенденції систематизації адміністративного права.
- •10.Поняття,склад та види адміністративних правовідносин.
- •11.Поняття, риси та рівні державного управління.
- •12.Функції державного управління.
- •13. Принципи державного управління.
- •14.Поняття та види методів державного управління.
- •15. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги
- •17.Адміністративні послуги: поняття,правове регулювання, класифікація
- •18. Поняття та види суб’єктів адміністративно права.
- •19.Адміністративно – правовий статус громадян України.
- •20. Адміністративно – правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •21. Міністерство як суб’єкт державного управління.
- •22.Служба як суб’єкт державного управління.
- •23. Агенство як суб’єкт адміністративного права.
- •24. Інспекція як суб’єкт адміністративного права.
- •25.Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом як суб’єкти державного управління.
- •26. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
- •27. Адміністративно – правовий статус органів місцевого самоврядування
- •28. Підприємства та установи як суб’єкти адміністративного права
- •29. Об'єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •30. Правові засади державної служби
- •31. Поняття, ознаки та види державної служби
- •32. Поняття і види державних службовців. Їхні обов’язки і права
- •33. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації
- •34. Поняття та риси адміністративної відповідальності
- •35. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика
- •36. Ознаки та склад адміністративного проступку
- •37. Колективні суб’єкти(юридичні особи) як суб’єкти адміністративної відповідальності
- •38. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •39. Поняття та особливості адміністративного примусу.
- •40. Характеристика заходів адміністративного попередження
- •41. Характеристика заходів адміністративного припинення
- •42. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика
- •43. Порядок накладення адміністративних стягнень
- •44. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика
- •45. Характеристика заходів адміністративно – процесуального забезпечення
- •46. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика
- •47. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду
- •48. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду
- •49. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні
- •50. Право громадян на звернення та механізм його реалізації. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян
- •51. Поняття та правова природа адміністративної юстиції
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •58. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування .
- •59. Адміністративне право і адміністративно процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •61. Організаційно-правове забезпечення управління житлово-комунальним господарством
- •62. . Організаційно-правові засади державного управління у галузі регіонального розвитку і будівництва.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі екології та природних ресурсів.
- •64. Організаційно-правові засади управління митною справою
- •66. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу і продовольства.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •69.Організаційно правові засади державного управління у галузі зв’язку.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоровя.
- •75.Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •76. . Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації
- •77. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичних відносин.
- •82.Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у галузі юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87.Організаційно-правові засади державного управління у галузі цивільної оборони.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •89. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •90. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
85. Організаційно-правові засади державного управління у галузі юстиції.
Нормативно-правовою базою адміністративно-правового забезпечення управління у сфері юстиції є положення наступних документів:
Закон України від 19 грудня 1992 р № 2887-ХІІ «Про адвокатуру»,
Закон України від 24 грудня 1993 р № 3807-ХІІ «Про органи реєстрації актів громадянського стану»,
Закон України від 2 вересня 1993 р № 3425-ХІІ «Про нотаріат»,
Закон України від 15 січня 1998 р № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції»,
Закон України від 21 квітня 1999 р № 606-XIV «Про виконавче провадження»,
Закон України від 18 березня 2004 р № 1629-IV «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»,
Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»,
постанова Кабінету Міністрів України від 8 і рудня 2006 р № 1689 «Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату»,
Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших нормативно-правових актах.
1. Міністерство юстиції України - це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної правової політики.
Основними завданнями Міністерства юстиції є:
забезпечення реалізації державної правової політики та політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС;
підготовка пропозицій щодо проведення правової реформи, сприяння розвитку правової науки;
забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері;
підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких актів;
Державне управління у сфері юстиції безпосередньо здійснюється системою органів юстиції, яка містить у собі:
Міністерство юстиції України.
Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим.
Обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції.
Районні, районні у містах управління юстиції.
Міські (міст обласного значення) управління юстиції.
З метою реалізації завдань щодо адаптації законодавства України у складі Міністерства юстиції України на правах урядового органу державного управління діє Державний департамент з питань адаптації законодавства.
Основними завданнями Департаменту є:
організація роботи з реалізації державної політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
участь у межах своєї компетенції в координації роботи, пов'язаної з виконанням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
організація науково-експертного, аналітичного, інформаційного та методологічного забезпечення виконання Програми;
підготовка рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність з acquis communautaire та на їх підставі розроблення проектів нормативно-правових актів і підготовка пропозицій щодо укладення відповідних міжнародних договорів;
2. Державний комітет у справах національностей та релігій -це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечення прав національних меншин України, біженців, міжнаціональних відносин, міграції, а також стосовно релігії, церкви та релігійних організацій.
3. Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України) - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що відповідає за організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України Територіальні управління державної судової адміністрації утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Основними завданнями ДСА України є:
організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, забезпечення діяльності Академії суддів України, роботи з'їздів суддів України, діяльності Ради суддів України, конференцій суддів, рад суддів;
участь у межах своїх повноважень у формуванні судів загальної юрисдикції;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів та працівників апаратів судів (Указ Президента України від 3 березня 2003 р. № 182/2003 «Про Положення про Державну судову адміністрацію України»).
4. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції - орган, призначений для розгляду скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату при головних управліннях юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про можливість допуску особи до нотаріальної діяльності.
Комісія:
розглядає скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату про відмову в допуску особи до нотаріальної діяльності;
вирішує питання щодо складення повторного кваліфікаційного іспиту комісії особою, яка подала скаргу;
розробляє і затверджує план складення кваліфікаційних іспитів особами, які виявили бажання займатися нотаріальною діяльністю.
5. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України - орган, призначений для розгляду скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури:
а) розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат про відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів; відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; анулювання рішення атестаційної палати про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; накладення на адвоката дисциплінарного стягнення;
б) розробляє і затверджує програми і порядок складання кваліфікаційних іспитів особами, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, порядок видачі та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
г) схвалює Правила адвокатської етики;
д) встановлює порядок здійснення контролю за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають із Присяги адвоката України, актів законодавства України, Правил адвокатської етики;
Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.
Адвокатура України - це добровільне професійне громадське об'єднання, покликане сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу