78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.

• «Про фізичну культуру і спорт» 24 грудня 2003

• Положення «Про державні тести і норма­тиви оцінки фізичної підготовленості населення України» 05.11.2008

Міністерство освіти і науки молоді та спорту.

Функції безпосереднього управління в галузі фізичної куль­тури і спорту здійснює Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, який забезпечує проведення в життя державної політики з питань фізичної культури і спорту, здійснює керів­ництво дорученою сферою, несе відповідальність за стан її розвитку.

Основними завданнями Державного комітету є: участь у форму­ванні державної політики з питань фізичної культури і спорту та її реалізація; розроблення концепції, комплексних і цільових програм розвитку фізичної культури і спорту, прогнозування та забезпечен­ня комплексного вирішення цих питань; здійснення державного на­гляду та контролю в галузі фізичної культури і спорту, розвиток ама­торського та професійного спорту; організація проведення фести­валів, конкурсів, спортивних змагань і навчально-тренувальних зборів; здійснення заходів щодо виходу фізкультурно-оздоровчих і спортивних організацій України на міжнародну арену; підготовка та раціональне використання фізкультурних кадрів; пропаганда фізич­ної культури і спорту, олімпійського та параолімпійського (серед інвалідів) руху та ін.

79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.

• «Про пенсійне забезпечення»

• «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

• Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування на випадок безробіття»

• «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумов­леними народженням та похованням»

Для здійснення управління фінансами пенсійного забезпе­чення створено Пенсійний фонд України, який є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Основним завданням Пенсійного фонду та його органів на місцях є забезпечення фінансування витрат на ви­плату пенсій відповідно до законів України «Про пенсійне за­безпечення» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»¹, пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ строкової служби, допомоги на дітей, а також інших витрат, фінансування яких відповідно до чинного законодавства по­кладено на Пенсійний фонд.

Відповідно до Конституції України Указом Президента України з метою посилення соціальної спрямованості реформ і проведення активної соціальної політики щодо координуван­ня й комплексного здійснення соціальних перетворень у сфері трудових відносин, зайнятості, соціального захисту та пенсій­ного забезпечення населення створено Міністерство соціальної політики України. Згідно з Положенням про нього, затвердженим Указом Президента України від 9 грудня 2010 р.¹, Міністерство реалізує єдину державну політику щодо соціального забезпечення населення й соціальної захищеності інвалідів і громадян похилого віку; несе відповідальність за розвиток цієї справи; займається організацією роботи щодо призначення та виплати пенсій відповідно до чинного законо­давства тощо.

Згідно з чинним законодавством до системи органів захисту населення входять відомчі органи соціального забезпечення (МВС, Служби безпеки, Міноборони України). Цим питанням займаються також управління (відділи) соціального забезпечен­ня обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування. Важливу роль у справі соціального забезпечення відіграє комісія для призначення пенсій при місцевих державних адмі­ністраціях, виконкомах районної (міської) ради. Пенсійні спра­ви до засідання комісії готує відділ соціального забезпечення.

У віданні органів соціального забезпечення перебувають ме-дико-соціальні експертні комісії, на які покладено визначення постійної або тривалої втрати працездатності й установлення гру­пи інвалідності, її причин, часу настання, визначення для інвалідів умов праці безпосередньо на підприємствах, в установах і орга­нізаціях, перевірка правильності використання інвалідів на ро­боті відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії.