69.Організаційно правові засади державного управління у галузі зв’язку.

Рівні державного регулювання електричного зв'язку України:

Кабінет Міністрів України

Міністерство інфраструктури України

Національна комісія з питань регулювання зв'язку (далі -НКРЗ) - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним ста­тусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України Комісія є органом регулювання у сферах теле­комунікацій, надання послуг поштового зв'язку, підконтрольним Президентові України

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» - структура, в якій держава володіє контрольним пакетом акцій і через яку має можливість значною мірою впливати на суб'єктів надання послуг телекомунікаційного зв'язку по всій Україні

Основними завданнями НКРЗ є:

• проведення єдиної державної політики регулювання в галузі зв'язку;

• здійснення державного регулювання та нагляду в галузі зв'язку з метою максимального задоволення попиту споживачів на послуги зв'язку, створення сприятливих умов для залучення інвес­тицій, збільшення обсягів послуг та підвищення їх якості, розвитку та модернізації мереж зв'язку з урахуванням інтересів національ­ної безпеки;

• забезпечення ефективного користування радіочастотним ре­сурсом України і функціонування ринку телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку на основі збалансування інте­ресів суспільства, операторів та користувачів цих послуг;

70. Організаційно-правові засади державного управління паливно-енергетичним комплексом.

71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.

72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.

Нормативно-правовою базою адміністративного-правового ре­гулювання у сфері освіти є положення таких документів:

• Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-ХІІ «Про освіту»;

• Закон України від 10 лютого 1998 p. № 103/98-BP «Про професійно-технічну освіту»;

• Закон України від 13 травня 1999 р. № 651-XIV «Про за­гальну середню освіту»;

• Закон України від 22 червня 2000 р. № 1841-III «Про поза­шкільну освіту»;

• Закон України від 11 липня 2001 р. № 2628-ПІ «Про дошкіль­ну освіту»;

• Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-ІН «Про вищу освіту»;

• Указ Президента України від 17 квітня 2002 р № 347/2002 «Про Національну доктрину розвитку освіти»,

• постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 р № 1757 «Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки України»,

• наказ Міністерства освіти і науки України від 1 лютого 2006 р № 71 «Про затвердження умов прийому до вищих навчальних за­кладів України» тощо

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту - це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Міністерство освіти і науки, молоді та спорту у сфері освіти України є:

• участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної по­літики у сфері освіти;

• створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти;

• забезпечення розвитку освітнього потенціалу України;

• визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері освіти;

• забезпечення інтеграції вітчизняної освіти у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів (Постанова Кабі­нету Міністрів України від 19 грудня 2006р. №1757 «Про затвер­дження Положення про Міністерство освіти і науки України»).

2. Вища атестаційна комісія (далі - ВАК України) - це центральний орган виконавчої влади, який реалізовує державну політику в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вченого звання старшого науко­вого співробітника. ВАК України підвідомчий Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями ВАК України у сфері освіти є:

• участь у формуванні та реалізації разом з іншими централь­ними органами виконавчої влади державної політики щодо перс­пектив розвитку науки і техніки, кадрового потенціалу країни з урахуванням світового рівня науково-технічного прогресу;

• забезпечення єдності вимог до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів, вченого звання старшого наукового співробітника;

• координація діяльності органів виконавчої влади і керівництво роботою науково-дослідних (науково-технічних) установ та вищих навчальних закладів у галузі атестації наукових і науково-педаго­гічних кадрів вищої кваліфікації;

• проведення атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації,

• розвиток міжнародного співробітництва у галузі атестації на­укових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (Указ Президента України від 25 лютого 1999 р № 216/99 «Про Поло­ження про Вищу атестаційну комісію України»)

3. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого само­врядування як суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері освіти створюють відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на

• управління навчальними закладами, що є комунальною влас­ністю,

• організацію навчально-методичного забезпечення навчаль­них закладів, удосконалення професійної кваліфікації педагогіч­них працівників, їх перепідготування та атестацію в порядку, встановленому МОН України,

• координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей,

• визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державно­го контракту і формування регіонального замовлення на педаго­гічні кадри, укладання договорів на їх підготовку,

4. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти (Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, Міністерство культури України, Служба безпеки України, Міністерство охорони здоров'я України тощо), разом з МОН України беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, професійної підготовки та пе­репідготовки кадрів. Наприклад, у системі Міністерства внутрішніх справ України діють п'ять університетів внутрішніх справ (Київ­ський, Харківський, Львівський, Дніпропетровський, Луганський), які готують кадри на бюджетній основі для зазначеного міністер­ства, а також на контрактній основі - для інших галузей народного господарства.

Консультативно-дорадчі суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері освіти.