
- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права
- •4.Метод адміністративного права.
- •5.Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права
- •6.Джерела адміністративного права та їх загальна характеристика. Основні законопроектні роботиу галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно – правові норми: поняття, види та особливості.
- •8.Дія адміністративної норми у часі, просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавстві срср і міжнародних договорів.
- •9. Поняття,види та основні тенденції систематизації адміністративного права.
- •10.Поняття,склад та види адміністративних правовідносин.
- •11.Поняття, риси та рівні державного управління.
- •12.Функції державного управління.
- •13. Принципи державного управління.
- •14.Поняття та види методів державного управління.
- •15. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги
- •17.Адміністративні послуги: поняття,правове регулювання, класифікація
- •18. Поняття та види суб’єктів адміністративно права.
- •19.Адміністративно – правовий статус громадян України.
- •20. Адміністративно – правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •21. Міністерство як суб’єкт державного управління.
- •22.Служба як суб’єкт державного управління.
- •23. Агенство як суб’єкт адміністративного права.
- •24. Інспекція як суб’єкт адміністративного права.
- •25.Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом як суб’єкти державного управління.
- •26. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
- •27. Адміністративно – правовий статус органів місцевого самоврядування
- •28. Підприємства та установи як суб’єкти адміністративного права
- •29. Об'єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •30. Правові засади державної служби
- •31. Поняття, ознаки та види державної служби
- •32. Поняття і види державних службовців. Їхні обов’язки і права
- •33. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації
- •34. Поняття та риси адміністративної відповідальності
- •35. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика
- •36. Ознаки та склад адміністративного проступку
- •37. Колективні суб’єкти(юридичні особи) як суб’єкти адміністративної відповідальності
- •38. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •39. Поняття та особливості адміністративного примусу.
- •40. Характеристика заходів адміністративного попередження
- •41. Характеристика заходів адміністративного припинення
- •42. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика
- •43. Порядок накладення адміністративних стягнень
- •44. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика
- •45. Характеристика заходів адміністративно – процесуального забезпечення
- •46. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика
- •47. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду
- •48. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду
- •49. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні
- •50. Право громадян на звернення та механізм його реалізації. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян
- •51. Поняття та правова природа адміністративної юстиції
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •58. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування .
- •59. Адміністративне право і адміністративно процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •61. Організаційно-правове забезпечення управління житлово-комунальним господарством
- •62. . Організаційно-правові засади державного управління у галузі регіонального розвитку і будівництва.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі екології та природних ресурсів.
- •64. Організаційно-правові засади управління митною справою
- •66. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу і продовольства.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •69.Організаційно правові засади державного управління у галузі зв’язку.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоровя.
- •75.Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •76. . Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації
- •77. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичних відносин.
- •82.Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у галузі юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87.Організаційно-правові засади державного управління у галузі цивільної оборони.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •89. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •90. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
Серед законів України, положення яких присвячено державному регулюванню у сфері комунікацій, необхідно зазначити:
«Про транспорт» від 10 листопада 1994 р. № 232/94-ВР;
«Про трубопровідний транспорт» від 15 травня 1996 р. № 192/96-ВР;
«Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р. № 273/96-ВР;
«Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІП;
«Про поштовий зв'язок» від 4 жовтня 2001 р. № 2759-Ш;;
«Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 p. № 1280-IV;
«Про міський електричний транспорт» від 29 червня 2004 р. № 1914-1V.
Центральним органом виконавчої влади у сфері державного регулювання транспортом є Міністерство інфраструктури України.
Основними завданнями Міністерства інфраструктури України у сфері транспорту є:
участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі транспорту, у сфері використання та обслуговування повітряного простору України, убезпечення руху, навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства;
організація взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського, річкового транспорту;
забезпечення проведення державної політики з питань розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України;
участь у межах своєї компетенції у формуванні та реалізації державної тарифної політики і політики державних закупівель у галузі транспорту, у сфері використання та обслуговування повітряного простору України, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства;
Основними завданнями Укрзалізниці є:
організація злагодженої роботи залізниць і підприємств із метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях;
забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення;
розроблення концепцій розвитку залізничного транспорту;
вжиття заходів для убезпечення функціонування залізничного транспорту, його інфраструктури та надійності його роботи (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України» від 29лютого 1996р. № 262).
Державний департамент автомобільного транспорту України (Укравтотранс) є урядовим органом державного управління у галузі автомобільного транспорту, який діє у складі Мінтрансзв'язку України та йому підпорядковується.
Автотранспортні управління в Автономній Республіці Крим та областях - територіальні органи Міністерства інфраструктури України, що підпорядковані Державному департаменту автомобільного транспорту.
Державна авіаційна адміністрація (Державіаадміністрація) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерство інфраструктури України та йому підпорядковується.
Основними завданнями Державіаадміністрації є:
здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації;
організація розроблення нормативно-правової бази для регулювання діяльності у галузі цивільної авіації;
сертифікація та реєстрація об'єктів і суб'єктів цивільної авіації та ліцензування їх діяльності;
регулювання використання повітряного простору та організація повітряного руху;
організація авіаційних перевезень;
Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот) є урядовим органом державного управління в галузі морського і річкового транспорту, який діє у складі Мінтранезв'язку та підпорядковується йому.
Основними завданнями Укрморрічфлоту є:
участь у межах компетенції в реалізації державної політики в галузі морського і річкового транспорту;
забезпечення розвитку морського і річкового транспорту з метою задоволення потреб населення і суспільного виробництва у морських і річкових перевезеннях;
здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, що виконують перевезення пасажирів і вантажів морським і річковим транспортом, вимог нормативно-правових актів, стандартів і правил, які регулюють перевезення пасажирів і вантажів морським і річковим транспортом;
Рівні державного регулювання трубопровідного транспорту України:
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
Місцеві державні адміністрації.
Органи місцевого самоврядування.