66. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.

Нормативно-правова база:

• Закони: "Про господарські товариства",

• "Про заставу",

• "Про цінні папери і фондову біржу"

• Про банки і банківську діяльність"

• "Про Національний банк України"

• "Про фінансовий лізинг"

• "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

• "Про банкрутство"

• Про іпотеку"

До огранів управління кредитно-банківською сферою можна віднести: Президент України, Верховна Рада, Національного банку України, Каінет міністрів. Стаття 106 КУ.: Президент України призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України, (ст.106 КУ) ВРУ іншу (ст.85 КУ) Верховної Ради України: - призначає на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України; - затверджує рішення про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; (ст.85 КУ) - вислуховує доповідь Голови НБУ про діяльність НБУ(ст.51 «Про Національний банк України»). Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України.(ст.99КУ) Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом(ст.100КУ).

Керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України (далі — Рада Національного банку) та Правління Національного банку України (далі — Правління Національного банку).(ст.8 «Про Національний банк України») Структура НБУ будується за принципом централізації з вертикал. підпорядкуванням. До системи НБУ входять центр, апарат, філії (тер. управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, Держ. скарбниця України, Центр, сховище, фабрика банкнотного паперу, спеціалізовані підприємства, банківські навч. заклади та ін. структурні одиниці. (ст.22 «Про Національний банк України») Філії НБУ не мають статусу юрид. особи, не можуть видавати нормат. акти, діють від імені НБУ в межах отриманих від нього повноважень. (ст.23 «Про Національний банк України») Завдання і функції філій визначаються їхніми положеннями, що затверджуються правлінням НБУ. Відповідно до Конституції України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грош. одиниці України.

67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу і продовольства.

Нормативно-правовою базою адміністративного-правового регулювання у сфері агропромислового комплексу є положення таких документів:

• Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІИ;

• Закон України від 25 червня 1992 р. № 2498-ХІІ «Про вете­ринарну медицину»;

• Закон України від 21 квітня 1993 р. № 3116-ХП «Про охорону прав на сорти рослин»;

• Закон України від 30 червня 1993 р. № 3348-ХІІ «Про каран­тин рослин»;

• Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3691-ХІІ «Про пле­мінну справу у тваринництві»;

• Закон України від 17 червня 1999 p. № 758-XIV «Про держав­не регулювання виробництва і реалізації цукру»

• Закон України від 26 грудня 2002 р. № 411 -IV «Про насіння і садивний матеріал»;

• Закон України від 15 травня 2003 p. № 742-IV «Про особисте селянське господарство»;

• Закон України від 19 червня 2003 p. № 973-IV «Про фермер­ське господарство»;

• Закон України від 24 червня 2004 р. № 1870-1V «Про молоко та молочні продукти»;

• Закон України від 24 червня 2004 р. № 1877-1V «Про держав­ну підтримку сільського господарства України»;

Центральні органи виконавчої влади спеціальної компетенції.

Міністерство аграрної політики та продовольства України - це головний орган у системі центральних органів вико­навчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової та переробної промисловості, рибного господарства та комплексного розвитку сільських територій

Основними завданнями Мінагрополітики є

• формування та реалізація державної аграрної політики, орга­нізація розроблення та здійснення заходів із забезпечення продо­вольчої безпеки держави,

• здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної про­мисловості, рибного господарства,

• розроблення і здійснення заходів, спрямованих на комплексний розвиток галузей агропромислового виробництва і сільських тери­торій,

• участь у формуванні та реалізації інноваційної, інвестиційної і соціальної політики у сільській місцевості,

2. Державний комітет рибного господарства (Держкомрибгосп) - це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики.

Основними завданнями Держкомрибгоспу є:

• участь у формуванні та забезпечення проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості;

• здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

• здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства, контролю за ефективністю функціо­нування системи моніторингу риболовних суден.

3. Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України) - це центральний орган виконавчої влади, діяль­ність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Урядові органи державного управління у складі Міністер­ства аграрної політики України.

1. Державна служба з охорони прав на сорти рослин (Держсортслужба) - це урядовий орган державного управління, що діє у складі Мінагрополітики, йому підпорядковується та бере участь у реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин

2. Державний департамент ветеринарної медицини {Держветмедицини) - це урядовий орган державного управління, що діє у складі Мінагрополітики, йому підпорядковується та бере участь у реалізації державної політики в галузі ветеринарної медицини.

3. Державна служба з карантину рослин України - це орган, що здійснює державне управління у сфері карантину рослин, діє у складі Мінагрополітики, йому підпорядковується та бере участь у реалізації державної політики, спрямованої на запобігання занесенню та/або поширенню регульованих шкідливих організмів.

4. Державний департамент харчової промисловості та продовольчого ринку - це урядовий орган державного управління, що діє у складі Мінагрополітики, йому підпорядковується та бере участь у реалізації державної політики у сфері харчової промисло­вості та функціонування продовольчого ринку