64. Організаційно-правові засади управління митною справою

Нормативно-правова база:

• Митний кодекс України від 11 липня 2002 p.;

• Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ;

• Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992р.№2097-ХІ1;

• Закон України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001 р. №2371-111;

• Указ Президента України «Питання Державної митної служ­би України» від 24 серпня 2000 р. № 1022/2000;

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми «Контрабанді - СТОП» на 2005-2006 роки» № 260 від 1 квітня 2005 p.;

• Наказ Державної митної служби України «Про створення Регіональної митниці боротьби з митними правопорушеннями» № 846 від 6 жовтня 2006 p.;

Суб'єкти, повноваження яких визначено в Конституції України.

Верховна Рада України є суб'єктом адміністративно-правово­го регулювання митної справи

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України та Державна податкова адміністрація України у ме­жах своїх повноважень значною мірою впливають на митну спра­ву. Це досягається за рахунок сприйняття митної справи як одного з напрямів діяльності держави, котрий, як і інші складові, зале­жить від функціонування перелічених вище центральних органів виконавчої влади.

Державна митна служба України (Держмитслужба Украї­ни) - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи.

Згідно з положенням про Державну митну службу України, основними завданнями Держмитслужби України с:

• забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи;

• захист економічних інтересів України;

• контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

• удосконалення митного контролю, митного оформлення то­варів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

• здійснення разом з Національним банком України комплекс­ного контролю за валютними операціями;

Митниця - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує до­тримання законодавства України з питань митної справи, справ­ляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Митний пост - це структурний підрозділ регіональної чи іншої митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний ко­нтроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, справ­ляння податків і зборів, виконує інші завдання, передбачені зако­нодавством України з питань митної справи.

Серед спеціалізованих митних установ та організацій необ­хідно вказати на експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналі­тичні, кінологічні установи, служби боротьби з контрабандою та митної варти, Академію митної служби України (м. Дніпропет­ровськ), Київський та Хмельницький центри підвищення кваліфі­кації та перепідготовки кадрів.

65. Організаційно-правові засади управління фінансами

Нормативно-правові акти:

• Зу Про державний бюджет України від 23.12.2010 № 2857-VI

• ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12.07.2001 № 2664-III

• ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 11 травня 2000 року N 1707-III

Органи виконавчої влади, що здійснюють управління фінансами, поділяють на:

1) органи управління загальної компетенції (Кабінет Міністрів Украї­ни, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування);

2) органи управління спеціальної ком­петенції, які розподіляються на дві підгрупи: а) органи, що здійсню­ють фінансову діяльність поряд із своїми основними функціями (міністерства, відомства, за винятком Міністерства фінансів Украї­ни); б) органи, для яких фінансова діяльність є основною (Міністер­ство фінансів України, Державна податкова служба та ін.). Ці органи створені спеціально для здійснення фінансової діяльності.

Президент України також має певні повноваження щодо фінан­сової сфери: призначає Міністра фінансів; представляє на затвердження Верховної Ради кандидатуру Голови Національного банку України (далі — Нацбанку України).

Значними повноваженнями в галузі управління фінансами наді­лений Кабінет Міністрів України. Він забезпечує: проведення фі­нансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту Закону про Державний бюджет України; виконання затверд­женого Державного бюджету України; подання Верховній Раді звіту про виконання Державного бюджету України.

Оперативне управління фінансами здійснюється через спеціалі­зовані державні органи виконавчої влади. Система фінансових орга­нів України очолюється Міністерством фінансів України (далі — Мінфін України) — центральним органом виконавчої влади по управ­лінню фінансами. Мінфін України прогнозує розвиток економіки, роз­робляє проект Державної програми економічного і соціального роз­витку, проект Державного бюджету України.