34. Поняття та риси адміністративної відповідальності

Адміністративна відповідальність є видом юридичної відповідаль-ності, а отже їй, як і кримінальній, цивільній і дисциплінарній відпові-дальності, притаманні певні загальні ознаки:

* вона виступає як вид державного примусу;

* вона наступає на підставі правових норм;

* вона наступає за порушення правових норм;

* вона конкретизується юрисдикційними актами компетентних дер-жавних органів або посадових осіб.

Водночас, адміністративна відповідальність має свої власні озна¬ки, які дають можливість відрізнити її від інших видів юридичної відпо-відальності.

Адміністративна відповідальність характеризується тим, що нор-мативною підставою її настання є: КпАП України, як основний зако-нодавчий акт щодо адміністративної відповідальності, інші кодекси: Митний, Повітряний, а також окремі закони: «Про боротьбу з ко¬рупцією», «Про відповідальність підприємств, установ і організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину»,1 «Про за¬хист від недобросовісної конкуренції»,2 «Про рекламу»3 та ін. Цією рисою адміністративна відповідальність відрізняється від криміналь¬ної, нормативною підставою якої є тільки КК України.

Фактичною підставою адміністративної відповідальності виступає адміністративний проступок, поняття, ознаки та склад якого закріп¬лені в КпАП України.

Суб'єктами адміністративної відповідальності можуть бути як інди-відуальні (фізичні) особи: громадяни України, іноземці, особи без гро-мадянства, біженці, так і колективні (юридичні) особи: підприємства, установи, організації, філіали, представництва, громадські організації, політичні партії.

Притягнення до адміністративної відповідальності не тягне за со¬бою судимості та звільнення з роботи. Стосовно останнього необхід¬но зазначити, що застосування такого стягнення, як позбавлення на три роки права управляти транспортним засобом, може бути підста-вою для звільнення з роботи в тому випадку, коли дану особу немож-ливо перевести на іншу роботу.

В адміністративній науці прийнято виділяти три підстави адмініст-ративної відповідальності: нормативну, фактичну і процесуальну.

Нормативна підстава — це система норм, що закріпляють склади адміністративних проступків; систему адміністративних стягнень; коло суб'єктів, наділених правом застосовувати адміністративні стяг¬нення та процедуру притягнення до адміністративної відповідальності. Основним нормативним актом щодо адміністративної відповідаль¬ності є КпАП України.

Фактичною підставою адміністративної відповідальності є адмі-ністративний проступок.

Процесуальною підставою адміністративної відповідальності вис-тупає акт компетентного органу про накладення конкретного адмініст-ративного стягнення за конкретний адміністративний проступок.

35. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика

Якщо розглядати адміністративну відповідальність як специфічні правовідносини, не можливо обійти увагою підстави виникнення цих правовідносин, але насамперед слід уяснити, що розуміється під поняттям "підстава адміністративної відповідальності".

У філософії підстава визначається як явище, що виступає необхідною умовою, передумовою існування ягого-небудь іншого явища і яке слугує поясненням останнього '.

Як відомо із загальної теорії права, динаміка правовідносин пов'язана з реальними життєвими обставинами, тобто юридичними фактами. Юридичний факт - це конкретна життєва обставина, з настанням якої норма права пов'язує виникнення, зміну, припинення правовідносин 2. Із цього визначення випливає, що юридичний факт складається із двох частин - правової і фактичної. Правова частина -це правова норма, що містить описання конкретних життєвих обставин, а фактична - власне самі конкретні життєві обставини.

Відповідно до цього в науці адміністративного права виділяють фактичні та юридичні (правові) підстави адміністративної відповідальності. Фактичну підставу адміністративної відповідальності становить адміністративне правопорушення (проступок) . Юридичні ж підстави адміністративної відповідальності пов'язують з поняттям "склад адміністративного правопорушення (проступку)". Під складом адміністративного правопорушення (проступку) розуміється сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують дію або бездіяльність як адміністративне правопорушення (проступок)4.

Взагалі, у правовій науці панує думка про те, що універсальною підставою юридичної відповідальності є саме склад правопорушення . Але досить часто виділякггь суб'єктивні підстави юридичної відповідальності (зокрема вину): і правосуб'єктні підстави (допускають відповідальність лише стосовно певних осіб, що володіють здатністю нести відповідальність за вчинені ними діяння) . При цьому слід зазначити, що в кінцевому підсумку все збігається до елементів складу правопорушення (відповідно суб'єктивної сторони, суб'єкта тощо).

На сьогодні основною підставою адміністративної відповідальності фізичних осіб за чинним законодавством України визнається адміністративне правопорушення (проступок).

Ще одним важливим елементом складу правопорушення є його об'єкт. Згідно з нормативним визначенням адміністративного правопорушення, яке міститься у ст. 9 КпАП, таким є державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян і встановлений порядок управління. Взагалі об'єкт адміністративного правопорушення - це суспільні відносини, на які адміністративне правопорушення посягає і які захищаються заходами адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що протиправний стан як підстава адміністративної відповідальності передбачений і Кодексом про адміністративні правопорушення. В загальній частині Кодексу ця підстава не знайшла свого відображення, але аналіз деяких норм свідчить про те, що вона існує.