30. Правові засади державної служби

Джерелами правового регулювання державної служби є нормативно-правові акти, які регулюють державно-службові відносини, пов'язані з організацією і функціонуванням держав¬ної служби, правовим статусом державних службовців, проход-женням державної служби та її реформуванням.

Серед основних джерел правового регулювання державної служби можна назвати такі.

Конституція України. Саме вона визначає основні заса¬ди організації і діяльності державної служби як безпосеред¬ньо, так і через діяльність державних органів. статті 24 і 38 визначили право рівного доступу до державної служби всіх громадян України. Принципи державної служби знайшли своє відображення у статтях: 3 —8 —19 -35

Закони. Важливу роль у законодавчому регулюванні пи¬тань державної служби відіграв Закон «Про державну служ-бу», прийнятий 16 грудня 1993 року1 — перший в Україні закон стосовно державної служби. Цей Закон регулює суспіль¬ні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створен¬ня правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, а також визначає загальні засади діяльності і правовий статус державних службовців, які працюють в державних органах та їхньому апараті.

Окрім вищеназваних законів, питання окремих видів держав-ної служби регулюються іншими законами: митної служби — МК України; дипломатичної служби — Законом «Про дипло-матичну службу» від 20 вересня 2001 р.1; служби в органах міліції — Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. (зі змінами і доповненнями)2; служби в органах служби безпе¬ки — Законом «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р.3; військової служби — Законом «Про загальний військо¬вий обов'язок і військову службу» в редакції від 18 червня 1999 р.4; державної виконавчої служби — Законом «Про держав¬ну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р.5 тощо.

Укази Президента України. Відповідно до статті 8 Зако¬ну «Про державну службу» питання визначення шляхів, засо¬бів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби, об'єднання усіх зусиль державних органів щодо підвищення ефективності державної службипокладається на Координаційну раду з питань державної служ-би при Президентові України. Із зазначених питань Президент України приймає відповідні укази, які є джерелом законодав¬ства про державну службу. Серед основних указів Президента України можна назвати наступні: Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службов-ців (від 30 травня 1995 р.)1; Про митну службу України (від 29 листопада 1996 р.)2; Про Положення про Головне управління державної служби України (від 2 жовтня 1999 р.)3; Про заходи щодо дальшого вдосконалення діяльності Координаційного ко¬мітету по боротьбі з корупцією і організованною злочинністю (від 31 грудня 1999 р.)4; Про підвищення ефективності системи державної служби (від 11 лютого 2000 р.)5; Про Координаційну раду з питань державної служби при Президентові України (від 21 березня 2000 р.)6; Про Стратегію реформування системи державної служби (від 14 квітня 2000 р.)7; Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діяннями в соціально-економічній сфері та забезпечення економ¬ного витрачання державних коштів (від 16 листопада 2000 р.)8; Про деякі питання впорядкування статусу державних службов¬ців (від 11 червня 2001 р.)9; Про Примірне положення держав¬ного секретаря міністерства (від 14 липня 2001 р.)10; Про обов'яз¬кову спеціальну перевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад державних службовців (від 19 листопада 2001 р.)11 тощо. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади.