Регулювання молотильно-сепаруючого пристрою зернозбиральних комбайнів.

Марка комбайнів	Вологість соломи, %	Частота обертання барабана, хв -1	Зазор у молотильному пристрої на виході, мм	Зазор між жалюзі верхнього решета, мм
	9-12	1000/400	5/12	12/12
СК-5 «Нива»	13-16	1050/400	4/12	15/14
	17-20	1100/450	4/8	18/16
	9-12	650-760/350-400	6-7/16-20	12/12
«Дон-1500»	13-16	760-830/400-500	5-6/14-16	15/14
	17-20	830-900/450-500	4-5/12-14	18/16

Робота зернозбиральних агрегатів у загінці. При прямому комбайнуванні застосовують звичайний круговий спосіб руху комбайнових агрегатів з правом повороту, але на довгих гонах більш раціональний гонів. При круговому способі руху комбайнів необхідно зробити кутові прокоси поля.

На підбирання валків комбайн повторює шлях жаток, які на коротких гонах (до 500 м) рухаються в кругову, а на більш довгих гонах - гоновим способом у двох варіантах: з поворотом праворуч і скошуванням загінки чи з розширенням прокосів.

Для роботи причіпних жаток гоновим способом необхідно обкосити краї поля начіпною жаткою ЖВН-6А та розкосити поле на загінки двома зустрічними проходами, тобто зробити здвоєні валки на високо врожайному фоні необхідно обкошувати фронтальними жатками з меншим захватом ЖРБ-4,2А , ЖСБ-4,2. При тоновому способі оптимальне відношення ширини загінки до довжини гону -1:5 - 1:8. Внаслідок частих зупинок жаток з технологічних причин, особливо при скошуванні полеглих хлібів, доцільно організувати роботу кожної жатки в окремій загінці. Плануючи групову роботу комбайнів в одній загінці, необхідно передбачати, щоб їх рух збігався з напрямком жаток при скошуванні у валки.

Причини втрати врожаю зернозбиральними комбайнами. Теоретичними розрахунками і установочним регулюванням режимів роботи машин не можна врахувати всіх факторів, що призводять до втрат врожаю, оскільки умови різноманітні і різко змінюються навіть протягом дня.

Витрати за жаткою підбирачем вільним зерном можуть виникнути через високу частоту обертання мотовила чи підбирача, висоту підняття мотовила чи підбирача, висоту підняття мотовила, наявність щілин і нещільностей у жатці, молотарці, між підбирачем і пальцьовим брусом жатки.

Втрати зрізаними колосками можуть бути через неповне використання ширини захвату жатки, низьке чи високе розміщення мотовила, малий винос мотовила вперед, великий зазор між спіралями шнека та днищем жатки чи між пальцями граблин мотовила і спіралями шнека, перекіс між шнеком і днищем жатки, велику чи малу частоту обертання підбирача, не якісне вкладання валка (на низькій чи на високій стерні, в борозні чи колії).

Втрати не зрізаними колосками можуть бути в наслідок несправності різального апарата; високого зрізу у валки полеглих і низькорослих хлібів, неправильного натягування зрівноважу вальних пружин жатки; неправильного нахилу пальців граблин мотовила та ін.

Втрати за молотаркою комбайна зумовлені роботою молотильного барабана, очистки і соломотряса.

Робота зерноочистки залежить від кількості вороху, правильного регулювання отворів жалюзі решіт, повітряного потоку, нахилу подовжувача грохота, своєчасної очистки решіт від бур’янів.

Втрати зерна від недомолоту зумовлені недостатньою частотою обертання молотильного барабана; великими зазорами підбарабанням і билами барабана; значною подачею хлібної маси в молотильний барабан через високу швидкість комбайна; зношеними рифами бил барабана та поперечними планками підбарабання; нерівномірної подачі хлібної маси в молотильний пристрій.

Втрати вільним зерном у соломі бувають через підвищену кількість соломистого вороху, який подається на соломотряс; забиванням се парувальної поверхні соломотряса - зерно надходить разом із соломою в копнувач; порушення частоти обертання колінчатого вала соломотряса; перевантаження соломотряса збоїною в зв’язку із сильним перебиванням хлібної маси молотильним пристроєм; високу вологість культури, яку збирають; неправильно встановлений передній фартух соломотряса; малу частоту обертання вентилятора чи сильно прикриті засувки вхідних вікон вентилятора; перевантаження очистки через велику швидкість комбайна; забивання решета вологою масою чи остюками при збиранні остистих сортів; недостатньо відкриті жалюзі верхнього решета і подовжувача.

Контроль втрат зерна за комбайном. Визначити фактичні витрати зерна доцільно лише за молотаркою комбайна.

Втрати зерна через неправильне регулювання робочих органів жатки та підбирача, а також просипання зерна нещільності з’єднань оцінюють візуально при перших проходах комбайна. При груповому використанні комбайнів у господарських умовах зручно оцінювати якість роботи комбайнів «за лідером», тобто за комбайном, який встановлений на оптимальну швидкість руху, добре відрегульований і перевірений на допустимі втрати зерна.

Періодично втрати зерна за комбайнами ланки можна визначити контрольним намолотом на певній довжині гонів з урахуванням швидкості руху.

Комбайн, що намолотив бункер або інший об’єм на найменшій довжині гонів і при вищій швидкості, слід брати за еталон.

Збирання не зернової частини врожаю. Солому збирають трьома способами.

• Перший спосіб ґрунтується на застосуванні зернозбиральних комбайнів на застосуванні зернозбиральних комбайнів з валко-утворювальними пристроями. Збирають солому підбирачами - копнувачами, пресами-підбирачами та іншими машинами.

• Другий спосіб полягає в застосуванні зернозбиральних комбайнів з копнувачами соломи, які дають змогу збирати солому за допомогою волокуш, копице возів та інших засобів.

• Третій спосіб передбачає застосування зернозбиральних комбайнів з універсальним подрібнювачами соломи, що працюють в агрегаті з транспортним візком великої місткості.

Вибір способу збирання соломи залежить від зональних умов, типу комбайна та його оснащення пристроями та транспортними візками, культури, що збирається, та інших факторів. Найчастіше в господарствах застосовують одночасно два способи збирання соломи.

У південних районах перевагу надають третьому способу, оскільки першочергове завдання - збереження вологи, а також заготівля кормів поблизу ферми. Цей спосіб дає змогу закривати вологу лущенням стерні одночасно із збиранням зерна та соломи. У північних районах переважає другий спосіб, оскільки солома має більшу вологість, а тому не якісно подрібнюється і здебільшого необхідне повторне подрібнення її, втрачається додаткова потужність двигуна і тим самим знижується продуктивність комбайнів. У центральних районах можливі різні комбінування способів.