3. Конструктивна розробка дипломного проекту.

3.1. Загальний опис і призначення розробки.

Прилад застосовується для з’єднання ланцюгів складається із двох зачепів з’єднаних з верху пальцем і зафіксованих шпилькою. В зачепах знаходяться отвори, вони без різьби, посередині вставляється гвинт, з різьбою з обох кінців. Потім з однієї сторони гвинт затягується гайкою, а з іншої затягується собачкою.

Для того щоб з’єднати ланцюг потрібно установити зачепи між роликами з’єднуючих кінців і потім затягнувши собачку стягнути ланцюг до необхідної величини.

Технологічне обгрунтування конструктивної розробки.

Конструкторська розробка що ми пропонуємо проста по своїй конструкції та у використанні. Вона зменшує затрати часу при натягу ланцюгів або при їх випадковому розриві, тобто дозволяє направити більше часу на виконання заданої операції. По габаритам вона не велика, що дозволяє зберігати її в інвентарі з інструментами.

3.2. Міцністні розрахунки конструктивної розробки дипломного проекту.

Напруга з’єднань. Напруга виникає при прикладенні робочого навантаження. Це напруження на гвинт працює тільки при розтягу або стисканні.

Визначаємо умови міцності та діаметр гвинта.

де: Р – сила, діюча вздовж осі гвинта, Н;

d – внутрішній діаметр різьби, мм;

[σ] – допустима напруга при розтягу (стисненні), МПа;

Звідки:

Приймаємо різьбу із зовнішнім діаметром d = M16.

Розраховуємо навантаження для гвинта;

Q – навантаження на плече;

L = 100 мм - довжина ричага;

d = 16 мм - діаметр плеча ричага.

Навантаження статичне.

Приймають f = 0,2; l = 40 мм, тоді

Обираємо гвинт М16, площу його зрізу F = 144 мм². Робоче напруження розтягу.

3.3 Техніко-економічний економічна ефективність конструкторської розробки.

Щоб визначити економічний ефект впровадження розробки у порівнянні з існуючим варіантом механізації необхідно перш за все визначити вартість її виготовлення.

Витрати на виготовлення, грн.;

Q_м = Q₁ + Q₂ + Q₃ + Q₄ + Q₅

де: Q₁ - вартість матеріалів на виготовлення пристрою, грн.;

Q₂ - платня робітникам на виготовлення деталей, грн.;

Q₃ - платня робітникам за зборку пристрою, машини, грн.;

Q₄ - загально-виробничі накладні витрати, грн.;

Q₅ - вартість покупних виробів, грн.;

Q₁ = G · K₁ · q₁,

де: G - вага машини, пристрою кг; G = 0,5 кг - за конструкцією пристрою.

K₁ – середній коефіцієнт запаси та відходи при механічній обробці заготовок.

(К =2/2,2);

q₁ – середня ціна 1 кг матеріалу заготовки, грн/кг. q₁ = 6 грн. (виходячи з того що всі деталі будуть виготовлені з металу списаних і підлягаючих утилізації машин, тобто металолом).

Q₁ = 0,5 · 2 · 6 = 6 (грн)

Q₂ = G · t₂ · q₂,

де: t₂ – середня трудомісткість виготовлення деталей, люд.год/кг (t₂ = 2,4…2,6);

q₂ – середня оплата праці робітників при виготовленні деталей, грн./люд,год.

q₂ – 16 грн./люд.год. (виходячи із почасової оплати робітників на верстатних роботах).

Q₂ = 0,5 · 2,5 · 16 = 20 (грн.)

Q₃ = G · t₃ · q₃,

де: t₃ – середня трудомісткість зборки машини, пристрою люд. год./ кг.(t₃ = 1,2);

q₃ – середня оплата праці робітникам на зборці грн./люд. год. (виходячи із почасової оплати на збиральних роботах).

Q₃ = 0,5 · 1,2 · 16 = 9,6 (грн).

Q₄ = (Q₂ +Q₃) · K₄ · q₄,

де: K₄ – коефіцієнт доплат до загальної платні (К = 2,5);

q₄ – частка нарахувань на загально виробничі накладні витрати (q₄ = 0,34)

Q₄ = (20 + 9,6) · 2,5 · 0,34 = 25,16 (грн.)

Q_M = 6 + 20 + 9,6 + 25,16 = 60,76 (грн.)

Висновок:

Із впровадженням даної технології ми зекономимо свій час та економічні витрати.