- •1. Аналіз господарської діяльності підприємстваі задачі дипломного проектування.
- •1.1. Місце розташування та напрямок діяльності.
- •1.2. Структура земельних посівів та урожайністьпродукції
- •Структура земельних площ.
- •Структура посівних площ і врожайність основних с – г культур.
- •1.3. Склад і використання мтп господарства
- •Склад тракторного парку.
- •Наявність автомашин в фг “Миропілля”
- •Наявність комбайнів та сільськогосподарських машин в фг “Миропілля”.
- •1.4. Матеріально-технічна база і організація технічного обслуговування, ремонту та зберігання машин.
- •Сектор механічного обслуговування і ремонту включає:
- •Матеріально-технічна база.
- •1.5. Висновки і задачі дипломного проектування.
- •2. Основні положення і вимоги технологічних процесів вирощування та збирання ячменю.
- •3. Технічне забезпечення для збирання ячменю.
- •Регулювання молотильно-сепаруючого пристрою зернозбиральних комбайнів.
- •4. Технічні характеристики машин та агрегатів для збирання ячменю.
- •Технічні характеристики обраних зернозбиральних комбайнів
- •Технічні характеристики жаток комбайнів
- •Розрахунок складу і режимів роботи Дон-1500.
- •Порівняння двох ма для збирання ячменю. Результуючі значення розрахованих параметрів.
- •3. Конструктивна розробка дипломного проекту.
- •3.1. Загальний опис і призначення розробки.
- •Технологічне обгрунтування конструктивної розробки.
- •3.2. Міцністні розрахунки конструктивної розробки дипломного проекту.
- •3.3 Техніко-економічний економічна ефективність конструкторської розробки.
- •5. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.
- •5.1. 3Аходи по охороні праці при збиранні зернових.
- •Аналіз стану охорони праці в господарстві
- •Показники стану охорони праці в фг «Миропілля» на 2013 р.
- •Вимоги до технічного стану.
- •4.4. Розрахунок поперечної стійкості комбайна Дон-1500
- •Висновки і пропозиції
- •Екологічна експертиза.
- •5. Техніко-економічні показники
- •4. Балансова вартість, б (грн.):
- •18.Структура експлуатаційних затрат, δ (%):
- •4. Балансова вартість, б (грн.):
- •18.Структура експлуатаційних затрат, δ (%):
- •6. Операційно технологічна карта на збирання ячменю.
- •Агротехнічні вимоги до виконання операції.
- •Підготовка збиральних агрегатів до роботи.
- •Підготовка та регулювання агрегатів.
- •Регулювання молотильно сепаруючого пристрою зернозбиральних комбайнів.
- •Робота зернозбиральних агрегати у загінці.
- •Підготовка поля до роботи.
- •Техніко-експлуатаційні показники роботи машинного агрегату.
- •Контроль і оцінка якості виконання робот. Технологічна карта на вирощування ячменю. Література.
- •Додатки
3. Технічне забезпечення для збирання ячменю.
Зернозбиральні машини забезпечують якісне збирання за умови, що їх робочі органи вибрані й відрегульовані відповідно до властивостей культури, яку збирають, а рослини пристосовані для машинного збирання. На роботу зернозбиральних машин впливає будова рослин, довжина стебла і густота стояння, полягання, міцності, вологість, розміри маса насіння, масове відношення зерна до стебел, фаза зрілості, забур’яненість посівів. Головна агротехнічна вимога до збирання зернових культур полягає в тому, щоб зібрати їх у стиглі строки. Скошування хлібів у валки слід починати у фазу воскової стиглості зерна, коли його вологість становить 35-38%. Підбирають та обмолочують валки при вологості зерна 10-18%. При скошуванні зернових у валки висота стерні повинна бути 15-22 см і добре підтримувати покладену на неї скошену масу для забезпечення провітрювання та підсихання. Валки повинні бути суцільними і рівномірними по товщині і ширині, д відстань між валками - забезпечувати роботу комбайна з підбирачем. Маса 1 м валка має бути такою, щоб комбайн працював на оптимальних швидкостях 3-6 км/год. Втрати за підбирачем чи жниваркою не повинні перевищувати 0,5%, а сумарні втрати зерна за молотаркою комбайна при нормальній вологості хлібної маси , подачі її та соломистості -1-1,5%. Пряме комбайнування починають у фазу повної стиглості при вологості зерна 16-18%. Якщо прямим комбайнуванням збирають низькорослі й полеглі хліба, висота стерні повинна становити 10-15 см. Висота скошування ячменю -6-8 см. Зерно, одержане від комбайна при прямому комбайнуванні, повинно чати чистоту не нижче 95, а при роздільному збиранні -96%. Дроблення та шеретування зерна не повинно перевищувати при збиранні на насіння -1%,продовольчого та фуражного зерна-2%. Подрібнена на комбайні солома повинна мати довжину частинок 50- 100 мм.
Склад та підготовка агрегату.
При збиранні зернових застосовують здебільшого однофазний і двофазний способи. Однофазним способом збирають культури в кінці воскової стиглості зерна, як правило одночасно достигаючі незабур’янені чи низькорослі культури. Двофазним способом у першу чергу збирають не рівномірно дозріваючі культури, високостеблі соломисті, посіви з бур’янами чи підсіяними травами, а також культури, які схильні до обсипання. При двофазному способі валки підбирають і обмолочують після їх підсихання протягом 2-4 діб.
Перевіряють в господарських умовах технологія і комплекс машин для збирання і трав на насіння, де до обмолочування та очищення зерна проводять на стаціонарі під навісом.
Підготовка агрегату до роботи.
До комплексу робіт по підготовці нових комбайнів до експлуатації належать: до складання; монтаж додаткових агрегатів та спеціальних пристроїв; регулювання робочих органів; заправка, випробування та обкатка; перевірка на просипання зерна. Підготовка до роботи комбайнів, які були в експлуатації, передбачає технічне обслуговування після зберігання; монтаж і підготовку додаткових агрегатів та спеціальних приладів; перевірку на посипання зерна. До складання комбайна проходить в такій послідовності:
- встановлюють поручні, східці, обладнання двигуна (краник, повітрозбірник повітроочисника та радіатора, вихлопну трубу, вивантажувальний пристрій;
- складають жаткову частину і копнувач;
- встановлюють демонтовані паси, фари, підфарники, ліхтарі, звуковий сигнал, вмикачі стоп-сигналу, вентилятор обдування, акумуляторні батареї, дзеркала заднього виду, термос, аптечку і протипожежні засоби;
- відновлюють пошкоджені лакофарбові покриття.
Перед початком збирального сезону в стаціонарних умовах усувають щілини в з’єднаннях збиральних одиниць комбайна в такій послідовності:
- перевіряють щупом і візуально відсутність щілин у з’єднаннях катки з похилою камерою, похилої камери з молотаркою, зернового елеватора з бункером, а також між грохотом, решітним станом, боковинами молотарки та в ущільненнях важелів осей механізму регулювання підбарабання, які проходять крізь кришку і боковини молотарки;
- розстилають на рівному майданчику брезент шириною, рівною ширині комбайна, і довжиною не менше відстані від стику жатки з похилою камерою до кінцевої очистки;
- ставлять комбайн на брезентове полотно;
- включають робочі органи, подають на жатку хлібну масу чи солому з зерном з розрахунку 1 кг зерна на 1,5 кг соломи протягом 35-40 с (маса зернової суміші повинна бути понад 200 кг );
- включають двигун, оглядають полотно і по нагромаджуванню зерна визначають місце його просипання;
- усувають виявленні щілини.
Основні регулювання. Залежно від стану хлібостою в жатці зернозбирального комбайна «Дон-1500» регулюють зазор між днищем та витками шнека - 15-35 мм; нахил граблин та положення планок; зазор між днищем та пальцями шнека - 15-30 мм; висоту граблини мотовила над ножем - 30 - 55 мм; винос мотовила відносно ножа - 0 - 50 см; зазор між днищем та скребками плаваючого конвеєра - в середній частині 6 - 10 мм; висоту зрізу - 50, 10, 145 та 185 мм.
Залежно від виду та стану культур, які збирають, у молотарці регулюють: частоту обертання молотильного барабана; зазор між билами та підбиранням; частоту обертання вентилятора; зазори між жалюзі верхнього і нижнього решіт та продовжувачі верхнього решета; кут нахилу подовжувача верхнього решета.
Таблиця 3.1
