9. Вади і дефекти деревини

Відхилення від нормальної будови й пошкодження деревини, що погіршують її фізико-механічні властивості, прийнято називати дефектами.

Із великої кількості дефектів найрозповсюдженішими є: сучки, тріщини, дефекти будови деревини, пошкодження комахами, деформації, грибкові ураження.

Сучки – це основи гілок, що містяться в деревині стовбура. Їх поділяють за формою розрізу, взаємним розташуванням і положенням у сортименті, за ступенем зростання з деревиною та станом деревини. Сучки пору­шують однорідність її будови, а іноді й цілісність, ускладнюють механічну обробку.

Тріщини – це розриви деревини уздовж волокон, тріщини усихання – радіально направлені тріщини, які виникають у зрубаній деревині під дією внутрішніх напруг у процесі її висихання. Вони бувають торцевими і боковими. Відлупні тріщини – тріщини в ядрі, що проходять між річними шарами і значно витягнуті по довжині сортименту.

За глибиною розрізняють тріщини неглибокі (менше 1/10 товщини сортименту), глибокі (більше 1/10 товщини сортименту, але не виходять на іншу поверхню) і наскрізні (з виходом на дві бокові сторони або на два торці сортименту).

Тріщини порушують цілісність деревини, знижуючи показники її механічних властивостей. Під час опорядження деревини тріщини в більшості випадків шпаклюють.

Дефекти будови деревини – нахил волокон, завилькуватість, смоляні кишеньки та ін.

Нахил волокон – непаралельність волокон деревини у поздов­жній осі сортименту. Нахил волокон утворює механічну обробку деталей.

Завилькуватість – це звивисте або безладне розміщення волокон деревини. Завилькуватість створює красиву текстуру, але ускладнює стругання деревини.

Смоляна кишенька – це порожнина всередині шару, заповнена смолою. Її видно на тангентальних поверхнях у вигляді овальних плоских заглибин, на радіальних поверхнях – у вигляді вузьких поздовжніх щілин, на торцях – у вигляді коротких дугопо­дібних порожнин. Смоляна кишенька буває в деревині хвойних порід.

Засмолена деревина погано обробляється і дуже погано склеюється.

Пошкодження комахами. Комахи пошкоджують переважно свіжозрубані лісоматеріали. А такі, як деревинники, деревогризи, заглиблюються в живу деревину. Сукупність ходів і отворів, зроб­лених у деревині комахами та їх личинками, називають червото­чиною. Червоточина спостерігається на поверхні лісоматеріалів у вигляді борозенок і канавок, вона знижує механічні властивості деревини.

Грибкові ураження. Деревина змінює свій колір і гине, коли в ній розвиваються гриби і бактерії. До основних грибкових уражень відносять: гнилість, пліснява, синява, почервоніння, побуріння тощо. Грибкові ураження змінюють колір і властивості деревини. Такі дефекти, як пліснява, не впливають на властивості деревини, але не допускаються для виготовлення тари.

10. Етапи життєвого циклу сучасних меблевих товарів

Життєвий цикл товарної категорії «меблі» складається з таких основних етапів: розробка, впровадження, зростання, зрілість, спад.

1. Розробка – упродовж цього періоду компанія знаходить і втілює в життя нову ідею. Тоді ж обсяг продажу дорівнює нулю, а обсяги інвестицій зростають разом із наближенням до завершальної стадії етапу.

2. Виведення на ринок починається з першої появи товару на ринку. Завоювання ринку потребує часу, тому обсяг продажу зростає повільно. Прибутки на цьому етапі від'ємні чи невисокі через незначний обсяг продажу чи високі витрати на маркетингові заходи. Витрати на просування товару порівняно високі, оскільки необхідно проінформувати покупців про новий товар і надати їм можливість випробувати його.

3. Зростання – якщо новий товар користується попитом, він переходить на етап зростання. Зростає обсяг продажу товару. На цьому етапі відбувається постійне зростання прибутку, оскільки витрати на просування співвідносяться з дедалі більшими обсягами продажу, а витрати виробництва на одиницю продукції знижуються. Головним завданням реклами стає не ознайомлення споживачів з товаром, а підтримка прихильності до товару та рішення про купівлю, в певний момент компанія може знизити ціну, щоб залучити нових покупців. На етапі зростання у компанії виникає необхідність шукати компроміс між великою часткою ринку та високим поточним прибутком. Витрачаючи великі кошти на вдосконалення товару, просування та розподіл, компанія може завоювати панівне становище на ринку. У цьому разі, однак, вона відмовляється від максимального поточного прибутку, сподіваючись повернути його на наступному етапі.

4. Зрілість – зростання обсягу продажу сповільнюється, оскільки основна маса потенційних покупців уже придбала товар. Рівень прибутку залишається незмінним чи знижується внаслідок збільшення витрат на маркетингові заходи, спрямовані на захист товару від конкурентів. Етап зрілості триває довше, ніж попередні етапи. Уповільнення темпів зростання обсягів продажу відбувається внаслідок появи багатьох виробників і великої кількості товару.

5. Занепад – зниження обсягів продажу та скорочення прибутків. Зменшення обсягів продажу може пояснюватися багатьма причинами, такими як технічний прогрес, зміна смаків споживачів, посилення конкуренції. Компанії можуть припинити свою діяльність на ринку після того, як обсяги продажу та прибутку почнуть зменшуватися. Ті, що залишаються, можуть скоротити бюджет просування, знизити ціни або відмовитися від менших сегментів ринку і другорядних каналів збуту. Підтримка слабкого товару може бути для компанії надто дорогою.