52.Конституційне закріплення форми Української держави.

Статтею 1 Конституції України проголошено: «Україна є суверенна, незалежна, демократична, правова держава», що визначило основні характерні риси України як держави. Виходячи з цього, можна стверджувати про її прагнення до демократичного державного режиму.

Конституція України (ст. 2) за формою державного устрою визначила Україну як унітарну державу з певним автономним утворенням, яким є Республіка Крим. Це означає, що Україна – єдина централізована держава, територія якої поділена на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенітету. Основні засади правового статусу Республіки Крим викладені у ст.ст.134-139 чинної Конституції.

У ст. 5 Конституції України встановлено, що Українська держава має республіканську форму правління. Це положення Конституції не деталізоване, але аналізуючи інші статті цього акту, можна зробити висновок, що Україна є президентсько-парламентською республікою.

Щодо конституційних форм правління, державного режиму й устрою України важливими є основоположні принципи, проголошені в Конституції. Зокрема, у ст. З закріплено, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю». Ст. 6 проголошує, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України». Для характеристики форми держави цінним є положення про те, що “народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні”, що міститься у ст. 5 Конституції України.

53.Поняття та ознаки парламенту. Види парламентів. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України.

Парламент — це вищий колегіальний представницький законодавчий орган держави.Парламенти є виборними й колегіальними органами держави, які функціонують за умов демократичного правління. В унітарних державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні, у федераціях — також і на рівні їх суб’єктів. Визначальними характеристиками парламентів є їхня структура, порядок формування та обсяг компетенції.Основною ознакою структури парламентів багатьох країн є двопалатність, або бікамералізм..Найважливішими елементами структури палат парламентів э парламентські фракції, керівні органи і комісії, або комітети.Парламентські фракції утворюються за ознакою належності депутатів до тієї чи іншої політичної партії, представленої у парламенті. Фракції звичайно формуються із членів однієї політичної партії, хоча в деяких країнах існує практика утворення спільних фракцій із представників кількох партій, що проводять єдину або близьку лінію в політиці. Перехід депутатів з однієї партійної фракції в іншу унеможливлюється за допомогою різних засобів як юридичних, так і політичних.Важливим елементом внутрішньої структури палат парламентів є їхні керівні органи, які можуть бути одноособовими або колегіальними. В одних країнах керівництво палатами здійснюється одноособово їхніми головами. В англомовних країнах одноособовий голова парламенту або нижньої палати називається «спікером» (англ. speaker, від speak — говорити). Основне завдання голови — організація функціонування парламенту і проведення його сесійних засідань. У більшості країн світу керівну роботу в палатах парламентів здійснюють виборні колегіальні органи — президія, бюро, правління тощо.Найголовнішим елементом внутрішньої структури парламентів є комісії (в англомовних та деяких інших країнах вони називаються комітетами), які бувають кількох видів. Основними з них є постійні комісії, головна функція яких — детальний розгляд законопроектів. У двопалатних парламентах постійні комісії, як правило, утворюються в кожній з палат. Постійні комісії звичайно мають спеціалізований характер, їхня предметна компетенція у цілому відповідає загальній структурі уряду..Крім постійних комісій, у парламентах створюються також спеціальні, слідчі та деякі інші комісії, які здебільшого діють на тимчасовій основі.Порядок формування парламентів часто перебуває у прямій залежності від їхньої структури. Нижні палати парламентів так само, як і однопалатні парламенти, майже завжди формуються шляхом прямих виборів. Верхні палати, які найчастіше мають назву «сенат», можуть формуватися шляхом прямих і непрямих виборів, призначення, а також комбінації цих способів. Причому чим далі процес формування верхніх палат віддалений від виборчого корпусу, тим менший обсяг їхньої компетенції.До найважливіших функцій парламентів належать законотворчість, прийняття бюджету і контроль за діяльністю органів виконавчої влади (уряду). Серед функцій парламенту також виокремлюють судову й зовнішньополітичну, які мають супутнє значення. Представницький характер парламенту зумовлюють його виборність і колегіальність.Діяльність парламенту визначає зміст і характер парламентаризму як системи взаємодіїдержави і суспільства. Основними характеристиками парламенту є його структура й організація; форми закріплення та зміст компетенції; головні напрями діяльності; його склад. Кількість парламентаріїв може визначатися конституцією; встановлюватися через чисельний мінімум і максимум складу парламента або на підставі принципу визначення норми представництва. Свідченням професійного характеру парламенту є його сесійна організація роботи.. Саме законодавчі повноваження становлять головне призначення парламенту.

Верховна Рада України розглядає та вирішує питання державного і суспільного життя, що потребують урегулювання законами України, а також здійснює установчі та контрольні функції, передбачені Конституцією України. Вона приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією. До повноважень Верховної Ради України належать: - внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбаченому розділом XIII Конституції України; - призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених ст. 73 Конституції; - прийняття законів; - визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики; - призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією; - заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; - усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту); - надання згоди про призначення Президентом України Прем'єр-міністра України; - здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України та ін. Отже, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України..