
- •А. С. Громадський, ю. Г. Горбачов, о. С. Ліфенцов Машини підготовчих процесів переробки руд
- •Передмова
- •Машини й устаткування для усереднення гірничої маси
- •Контрольні питання
- •Машини для дроблення гірничої маси
- •Контрольні питання
- •2.1. Щокові дробарки
- •Технічні характеристики щокових дробарок з простим рухом щоки
- •Технічні характеристики щокових дробарок зі складним рухом щоки
- •Контрольні питання
- •2.2. Конусні дробарки крупного дроблення
- •Конструктивні особливості конусних дробарок крупного дроблення.
- •Експлуатація конусних дробарок крупного дроблення
- •Технічні характеристики конусних дробарок
- •Контрольні питання
- •2.3. Конусні дробарки середнього та дрібного дроблення
- •Технічні характеристики конусних дробарок дрібного дроблення
- •Контрольні питання
- •2.4. Валкові дробарки
- •Технічні характеристики двохвалкових дробарок з гладкими валками
- •Технічні характеристики валкових дробарок із зубчастими валками
- •Контрольні питання
- •2.5 Дробарки ударної дії
- •Технічні характеристики нереверсивних однороторних молоткових дробарок
- •Технічні характеристики реверсивних (дмрэ, дмриэ) та самоочищуваних (дмнп, дм, дмн) однороторних молоткових дробарок
- •Технічні характеристики роторно-бильних дробарок
- •Контрольні питання
- •Машини для подрібнення гірничої маси
- •3.1. Кульові й стержневі млини
- •Технічні характеристики кульових млинів з центральним розвантаженням для мокрого подрібнення
- •Технічні характеристики кульових млинів з розвантаженням через решітку для мокрого подрібнення
- •Технічні характеристики стержневих млинів для мокрого подрібнення
- •Контрольні питання
- •6. Експлуатація кульових і стержневих млинів.
- •3.2. Млини рудного самоподрібнення та рудногалькового подрібнення
- •Технічні характеристики млинів рудного самоподрібнення (ммс) і рудногалькового подрібнення
- •Контрольні питання
- •3.3. Вібраційні млини
- •Технічні характеристики однокамерних вібраційних млинів серії свм
- •Контрольні питання
- •Машини для грохочення гірничої маси
- •Контрольні питання
- •4.1. Просівальні поверхні грохотів
- •Параметри сіток з рифленого дроту
- •Контрольні питання
- •4.2. Нерухомі грохоти
- •Технічні характеристики дугових грохотів
- •Контрольні питання
- •4.3. Барабанні й валкові грохоти
- •Технічні характеристики барабанних промивальних грохотів та гравієсортувальників
- •Основні параметри валкових грохотів
- •Контрольні питання
- •4.4. Коливальні й напіввібраційні (гіраційні) грохоти
- •Основні параметри гіраційних грохотів
- •Контрольні питання
- •4.5. Вібраційні грохоти з круговими коливаннями сита
- •Технічні характеристики вібраційних (інерційних) грохотів середнього та важкого типів
- •Контрольні питання
- •4.6. Вібраційні грохоти з прямолінійними коливаннями сита
- •Параметри горизонтальних резонансних грохотів
- •Технічні характеристики самобалансових грохотів
- •Контрольні питання
- •4.7. Експлуатація грохотів Монтаж грохотів.
- •Список використаної літератури
- •А. С. Громадський, ю. Г. Горбачов, о. С. Ліфенцов Машини підготовчих процесів переробки руд
- •50027, Кривий Ріг, вул. XXII Партз‘їзду, 11
Технічні характеристики дугових грохотів
Показники |
СД-1
|
СД-2А |
СД-03 |
Продуктивність за підрешітним продуктом, т/г
|
до 200 |
200-400 |
450-500 |
Радіус вигину дугової поверхні, мм
|
550 |
550 |
800 |
Робоча ширина сита, мм
|
1000
|
1170 |
1200 |
Робоча довжина сита, мм
|
865 |
1730 |
2500 |
Корисна площина решітки, м2
|
0,95 |
1,9 |
3,0 |
Центральний кут вигину, град.
|
90 |
180 |
180 |
Зазор між колосниками сітки, мм
|
0,5-3 |
0,5-2 |
0,5 |
Максимальна крупність зерен у пульпі, мм
|
3-4 |
3-4 |
8-10 |
Ширина живлючої щілини, мм
|
10-30 |
0-30 |
90-140 |
Тиск пульпи перед живлючою щілиною, МПа
|
більше 0,12
|
більше 0,12
|
більше 0,12
|
Швидкість пульпи на виході з живлючої щілини, м/с
|
до 4 |
4,5-9 |
4,5-6 |
Щільність пульпи, %, не більше
|
8-20 |
8-20 |
8-20 |
Габаритні розміри, м: довжина ширина висота
|
0,8 1,3 2,6 |
1,4 1,3 2,6 |
1,9 1,5 2,6 |
Маса, т
|
0,3 |
0,5 |
0,83 |
Варіантами дугових сит можна вважати циліндроконічні та плоскі грохоти.
Циліндроконічні грохоти працюють за принципом дугового сита (рис. 4.16, зліва). Циліндроконічний корпус утворює немовби гідроциклон, виконаний з решітки. Пульпа підводиться під тиском тангенціально до циліндричної поверхні, отримує обертальний рух і за спіраллю опускається до вершини корпусу, де розвантажується надрешітний продукт. Нижній продукт з основною масою води збирається в зовнішньому кожусі грохота. Циліндроконічні грохоти виготовляються діаметром до 3,2 м і загальною площею сита до 10 м2. Розмір отворів сит 0,5–2 мм. Необхідний тиск залежить від діаметру сита та складає від 1 до 2,5 м водяного стовпа.
Такі грохоти застосовуються здебільшого для попереднього зневоднення дрібного вугільного концентрату й видалення з нього шламу.
Плоский грохот для тонкого грохочення пульпи показаний на рис. 4.16, справа. Рамка з плоским щілинним ситом, що має дрібні отвори (близько 0,1–0,08 мм) установлюється на нерухомій рамі як дно жолоба під кутом 40–50° до горизонту. Пульпа подається на верхній кінець сита та розподіляється по всій його ширині. За час протікання по ситу основна частина пульпи, що містить дрібний клас, проходить під сито й відводиться по похилому піддону, верхній продукт сходить у нижньому кінці сита. Для зменшення забивання отворів мінеральними зернами ситу надаються коливання низької частоти (12–15 ударів на хвилину) від простого механізму кулачкового важеля з пружиною (можуть бути й інші пристрої).
Грохочення, а по суті проціджування пульпи через подібні сита, застосовується на деяких магнітозбагачувальних фабриках для виділення з вельми тонких концентратних пульп (90–95 % класу –0,04 мм) невеликих кількостей відносно крупних класів (наприклад +0,050 мм), бідних за змістом заліза та багатих кремнеземом. Таким шляхом досягається деяке підвищення вмісту заліза (на 1–2 %) у концентраті та зниження в ньому кремнезему. Верхній продукт грохота можна довести до високого вмісту заліза додатковим подрібненням і подальшими магнітними перечищеннями. Грохочення на нерухомій сітці буде ефективним у тому випадку, якщо основна маса твердого в пульпі складатиметься з дрібних зерен (значно дрібніших, ніж розмір отворів сита) і вихід відокремлюваних крупних класів буде малий.
Рис. 4.16. Циліндроконічний (зліва) і плоский (справа) грохоти:
1 – короб грохота; 2 – рамка із сіткою; 3 – електродвигун; 4 – редуктор; 5 – вал з кулачком; 6 – важіль; 7 – ударник; 8 – пружина
Як показали дослідження, вилучення класу дрібніше 0,04 мм у підрешітний продукт відповідає об'ємному виходу пульпи. Рекомендований вміст твердого в пульпі – 40–50 % (за масою). Вміст твердого в надрешітному продукті можна підтримувати на бажаному рівні подовженням робочої поверхні, наприклад поставити послідовно два грохоти.
Продуктивність грохота за вихідним матеріалом (твердим) при ситі зі щілиною 0,1–0,08 мм і живим перетином 5% складає 15–20 т/(м2·г).
Розрахунок основних параметрів.
Для нерухомих колосникових грохотів ширину колос-никової решітки B приймають не менше потрійного розмі-ру максимальних шматків матеріалу dmax, тобто B ≥ 3dmax. Довжину грохота звичайно вибирають з умови L ≈ (3-4)B. На практиці довжина L знаходиться у межах 4-6 м.
Об’ємна продуктивність колосникового грохота
м3/г,
де q – питома об’ємна продуктивність (об’ємна про-
дуктивність 1 м2 площі колосникової решітки),
м3/(м2г). Вибирається по таблицях в залежності
від ширини щілин та насипної маси матеріалу;
F – площа колосникової решітки, м2.
Об’ємна продуктивність дугового грохота
м3/г,
де F – площа живого перетину сита, м2;
v – початкова швидкість пульпи, м/с.
Питома об’ємна продуктивність грохота q (в м3/(м2г)) залежить від ширини щілини d (мм) й становить