Технічні характеристики дугових грохотів

Показники	СД-1	СД-2А	СД-03
Продуктивність за підрешітним продуктом, т/г	до 200	200-400	450-500
Радіус вигину дугової поверхні, мм	550	550	800
Робоча ширина сита, мм	1000	1170	1200
Робоча довжина сита, мм	865	1730	2500
Корисна площина решітки, м2	0,95	1,9	3,0
Центральний кут вигину, град.	90	180	180
Зазор між колосниками сітки, мм	0,5-3	0,5-2	0,5
Максимальна крупність зерен у пульпі, мм	3-4	3-4	8-10
Ширина живлючої щілини, мм	10-30	0-30	90-140
Тиск пульпи перед живлючою щілиною, МПа	більше 0,12	більше 0,12	більше 0,12
Швидкість пульпи на виході з живлючої щілини, м/с	до 4	4,5-9	4,5-6
Щільність пульпи, %, не більше	8-20	8-20	8-20
Габаритні розміри, м: довжина ширина висота	0,8 1,3 2,6	1,4 1,3 2,6	1,9 1,5 2,6
Маса, т	0,3	0,5	0,83

Варіантами дугових сит можна вважати циліндроконічні та плоскі грохоти.

Циліндроконічні грохоти працюють за принципом дугового сита (рис. 4.16, зліва). Циліндроконічний корпус утворює немовби гідроциклон, виконаний з решітки. Пульпа підводиться під тиском тангенціально до циліндричної поверхні, отримує обертальний рух і за спіраллю опускається до вершини корпусу, де розвантажується надрешітний продукт. Нижній продукт з основною масою води збирається в зовнішньому кожусі грохота. Циліндроконічні грохоти виготовляються діаметром до 3,2 м і загальною площею сита до 10 м². Розмір отворів сит 0,5–2 мм. Необхідний тиск залежить від діаметру сита та складає від 1 до 2,5 м водяного стовпа.

Такі грохоти застосовуються здебільшого для попереднього зневоднення дрібного вугільного концентрату й видалення з нього шламу.

Плоский грохот для тонкого грохочення пульпи показаний на рис. 4.16, справа. Рамка з плоским щілинним ситом, що має дрібні отвори (близько 0,1–0,08 мм) установлюється на нерухомій рамі як дно жолоба під кутом 40–50° до горизонту. Пульпа подається на верхній кінець сита та розподіляється по всій його ширині. За час протікання по ситу основна частина пульпи, що містить дрібний клас, проходить під сито й відводиться по похилому піддону, верхній продукт сходить у нижньому кінці сита. Для зменшення забивання отворів мінеральними зернами ситу надаються коливання низької частоти (12–15 ударів на хвилину) від простого механізму кулачкового важеля з пружиною (можуть бути й інші пристрої).

Грохочення, а по суті проціджування пульпи через подібні сита, застосовується на деяких магнітозбагачувальних фабриках для виділення з вельми тонких концентратних пульп (90–95 % класу –0,04 мм) невеликих кількостей відносно крупних класів (наприклад +0,050 мм), бідних за змістом заліза та багатих кремнеземом. Таким шляхом досягається деяке підвищення вмісту заліза (на 1–2 %) у концентраті та зниження в ньому кремнезему. Верхній продукт грохота можна довести до високого вмісту заліза додатковим подрібненням і подальшими магнітними перечищеннями. Грохочення на нерухомій сітці буде ефективним у тому випадку, якщо основна маса твердого в пульпі складатиметься з дрібних зерен (значно дрібніших, ніж розмір отворів сита) і вихід відокремлюваних крупних класів буде малий.

Рис. 4.16. Циліндроконічний (зліва) і плоский (справа) грохоти:

1 – короб грохота; 2 – рамка із сіткою; 3 – електродвигун; 4 – редуктор; 5 – вал з кулачком; 6 – важіль; 7 – ударник; 8 – пружина

Як показали дослідження, вилучення класу дрібніше 0,04 мм у підрешітний продукт відповідає об'ємному виходу пульпи. Рекомендований вміст твердого в пульпі – 40–50 % (за масою). Вміст твердого в надрешітному продукті можна підтримувати на бажаному рівні подовженням робочої поверхні, наприклад поставити послідовно два грохоти.

Продуктивність грохота за вихідним матеріалом (твердим) при ситі зі щілиною 0,1–0,08 мм і живим перетином 5% складає 15–20 т/(м²·г).

Розрахунок основних параметрів.

Для нерухомих колосникових грохотів ширину колос-никової решітки B приймають не менше потрійного розмі-ру максимальних шматків матеріалу d_max, тобто B ≥ 3d_max. Довжину грохота звичайно вибирають з умови L ≈ (3-4)B. На практиці довжина L знаходиться у межах 4-6 м.

Об’ємна продуктивність колосникового грохота

м³/г,

де q – питома об’ємна продуктивність (об’ємна про-

дуктивність 1 м² площі колосникової решітки),

м³/(м²г). Вибирається по таблицях в залежності

від ширини щілин та насипної маси матеріалу;

F – площа колосникової решітки, м².

Об’ємна продуктивність дугового грохота

м³/г,

де F – площа живого перетину сита, м²;

v – початкова швидкість пульпи, м/с.

Питома об’ємна продуктивність грохота q (в м³/(м²г)) залежить від ширини щілини d (мм) й становить