Контрольні питання

1. Способи розділення сипких матеріалів за крупністю.

2. Види і стадії грохочення сировини.

3. Основні конструктивні особливості та класифікація грохотів.

4.1. Просівальні поверхні грохотів

Дротяні сітки.

Дротяні сітки виготовляються з квадратними або прямокутними отворами розміром від 100 до 0,04 мм. Для виготовлення сіток застосовуються дроти сталеві (з легованих і неіржавіючих сталей), латунні, мідні, бронзові, нікелеві та ін.

Відношення площі отворів сітки до загальної її площі, виражене у відсотках, називається живим перетином сітки або коефіцієнтом живого перетину.

Для сіток с квадратними отворами живий перетин

%.

де а — діаметр дроту, мм;

l — розмір отворів, мм.

Для сіток с прямокутними отворами розміром l×b (довжина и ширина) живий перетин

%.

Живий перетин сіток з прямокутними отворами при одних і тих же значеннях довжини та ширини отвору завжди більший, ніж сіток з квадратними отворами.

Здатність сіток просіювати матеріали зростає зі збільшенням їх живого перетину (зі зменшенням товщини дроту), а міцність і термін служби тим більші, чим товщий дріт.

Розрізняють ткані сітки, збірні з рифленого дроту та зварні, у яких дріт у місцях перетинання зварюють.

Ткані сітки (рис. 4.1) виготовляють простого (полотняного) плетіння, при якому кожен дріт основи (подовжній) переплітається з кожним дротом утоку (поперечним), і саржевого плетіння, при якому дроти основи й утоку переплітаються через два дроти. Саржеве плетіння застосовується для найдрібніших сіток від 0,074 до 0,04 мм.

Збірні сітки зі сталевого дроту з квадратними вічками виготовляються наступних видів (рис. 4.2):

– частково рифлені – дроти утоку мають вигин (рифлення) в місцях переплетення, а дроти основи нерифлені, але вони згинаються при виготовленні (рис. 4.2, а);

– рифлені – дроти основи й утоку мають вигин (рифлення) у місцях переплетення (рис. 4.2, б);

– складно рифлені – дроти основи й утоку мають додаткові рифлення по сторонах вічка (рис. 4.2, в).

Сітки з прямокутними отворами (щілинні) часто виготовляють з дротами утоку, розташованими групами по три дроти.

Рис. 4.1. Ткані сітки:

а – простого плетіння; б – саржевого плетіння

При грохоченні вологих матеріалів за кордоном застосовують «серпантинові» сітки. Подовжні зігнуті дроти цих сіток утворюють квадратні отвори. Кожен дріт може самостійно коливатися й тим самим сприяти очищенню отворів сітки від налиплого матеріалу та застряглих зерен.

Сітки з рифленого дроту мають нерівну поверхню, що зумовлює нерівномірний знос ситової тканини при грохоченні. Спочатку зношуються виступаючі частини дроту, після чого сітка втрачає свою міцність і руйнується.

Для здобуття гладкої поверхні сітки вирівнюють за допомогою штампування. У крупних сітках дроти в місцях їх перехрещення зварюють.

Термін служби дротяних сит залежить від зносостійкості й діаметру дроту, від конкретних умов експлуатації: продуктивності, крупності, щільності, абразивності та інших властивостей матеріалу, а також від способу кріплення сита. На вуглезбагачувальних фабриках термін служби дротяних сит з розміром отворів до 13 мм коливається від 5 до 25 днів, для сит з отворами 25–50 мм – від 25 до 40 днів.

Рис 4.2. Ткані дротяні сітки з квадратними

отворами зі сталевого рифленого дроту

У табл. 4.1 наведені параметри сіток з рифленого дроту.

Таблиця 4.1