1.3. Державна діяльність по впровадженню gps - технологій

  Сучасна топографо-геодезична і картографічна діяльність України спрямована на забезпечення потреб економіки, науки, оборони та безпеки держави на належному світовому рівні. Цей напрям роботи здійснює Державна служба геодезії, картографії та кадастру - урядовий орган у складі Мінприроди.

На сьогоднішній день інформаційні системи і технології значною мірою визначають довгостроковий економічний розвиток держави і забезпечують підвищення рівня управління економікою та науково-технологічного потенціалу інших галузей.

В Україні діяльність новітніх інформаційних технологій регламентується Законами України “Про прiоритетнi напрями інноваційної дiяльностi в Українi” та “Про наукову i науково-технічну дiяльнiсть”, нормативно-правовими та нормативно-технічними актами Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації пріоритетних напрямiв iнновацiйної дiяльностi в Українi [2].

Структура галузі та сфери топографо-геодезичної і картографічної діяльності формувалася протягом тривалого часу і пов'язані, насамперед, з необхідністю забезпечення відповідних потреб розвитку держави та суспільства. Сьогодні близько 80% будь-якої інформації тією чи іншою мірою пов'язано з просторовими аспектами, і тому топографо-геодезичну та картографічну інформацію й продукцію все активніше використовують у більшості секторів економіки держави.

Загальний розвиток суспільства визначає нові завдання топографо-геодезичної галузі - це підвищення вимог до якості, повноти та сучасності  картографічної продукції, технологій її отримання та використання, розширення її асортименту, своєчасного оновлення на основі впровадження картографо-геодезичного моніторингу, забезпечення максимального доступу користувачів до геодезичної та картографічної інформації [1].

Аналіз зазначеного нормативного забезпечення свідчить про те, що iнновацiйна діяльність в Україні за формальними ознаками, в основному, нормативно врегульована. В той же час переважна більшість нормативних документів зорієнтована на застосуванні технологій, які вже не використовуються, або використовуються в комплексі з новітніми технологіями. Недостатньо врегульованою залишається діяльність у сферах цифрової картографії, геоінформаційного картографування, супутникової геодезії, топографічних знімань, оновлення топографічних карт, фотограмметрії, дистанційного зондування тощо, де в останні роки відбувся технічний прогрес.

На стан справ у нормативно-правовому та нормативно-технічному забезпеченні інформаційних систем та технологій в подальшому здійснюватимуть вирішальний вплив такі основні технологічні чинники, як розвиток глобальної та національної інфраструктури геопросторових даних (збирання, оброблення та розповсюдження), широке використання геоінформаційних систем і телекомунікаційних технологій як основного засобу забезпечення доступу суспільства до геопросторових даних та інформації; розширення сфери використання цифрових технологій, впровадження мультиспектральних систем дистанційного зондування Землі високої роздільної здатності, створення високопродуктивних засобів отримання просторової інформації про Землю в режимі реального часу на основі систем оптико-електронного сканування місцевості та цифрової аерофотозйомки; створення Європейської супутникової радіонавігаційної системи "Галілео", впровадження третьої цивільної частоти в системі NAVSTAR та створення на цій базі регіональних диференційних СРНС-мереж, які забезпечують виконання більшості геодезичних робіт.

Укргеодезкартографія бере участь у діяльності низки міжнародних організацій: Групи експертів ООН з географічних назв; Міждержавної ради з геодезії, картографії, кадастру та дистанційного зондування Землі країн-учасниць СНД; Міжнародної федерації геодезистів (FIG); Міжнародного товариства фотограмметрії та дистанційного зондування Землі (ISPRS); Міжнародної картографічної асоціації (ICA); з 2006-го року - Європейської асоціації відповідальних за офіційне картографування (ЕurоGеоgrарhісs). У рамках діяльності цієї асоціації - у міжнародних картографічних проектах: MapBSR – Створення картографічної бази даних на територію Балтійського регіону, SABE – Створення суцільних адміністративних кордонів Європи, EuroGlobalMap – Створення загальної карти Європи тощо [3].

Сучасний розвиток картографо-геодезичної галузі характеризується активним упровадженням новітніх інформаційних технологій, глобальних систем визначення місцезнаходження об’єктів, аерокосмічних систем високої роздільної здатності для отримання інформації про Землю, цифрових методів обробки зображень і геопросторової інформації тощо.

Прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про введення на території України нової системи координат, завдання Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки та врахування тенденцій розвитку топографо-геодезичної та картографічної діяльності в Україні зумовлюють необхідність вдосконалення нормативного забезпечення топографо-геодезичної та картографічної діяльності [1].

В останні роки з оглядом на швидкість розвитку новітніх технологій до переліку нормативно-правових та нормативно-технічної актів, що вимагають розроблення, вдосконалення або перевидання необхідних для забезпечення реалізації завдань визначених Державною науково-технічною програмою розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки доцільно включити:

1.  Основні положення створення Державної геодезичної мережі (нова редакція) – Включення питань пов’язаннях з введенням нової систему відліку координат; уточнення структури ДГМ викликано побудовою високоточної фундаментальної GPS-мережі включення до ДГМ мережі перманентних GPS-станцій вдосконалення методів побудови мережі, включаючи GPS-нівелювання; технологій математичної обробки та каталогізації з використанням банку геодезичних даних тощо.

2.   Положення про організацію і функціонування національної розподіленої бази геопросторових даних – Нормативно-правове врегулювання діяльності органів центральної виконавчої влади по формуванню національних геопросторових інформаційних ресурсів [3].