Розділ III прив'язка локальної мережі gps-станцій до систем координат

3.1. Основні питання при проектуванні мережі активних референц - станцій на території Чернівецької області

На сьогоднішні день GPS-технології знайшли досить широке застосування в геодезії, землеустрої та земельному кадастрі у всьому світі. Це, насамперед, зумовлено тим, що GPS — приймачі дають можливість визначати координати з досить високою точністю і при тому з мінімальними затратами часу і праці (особливо в порівнянні з традиційними технологіями — прокладанням теодолітних ходів тощо).

На території Чернівецької області GPS — технології досить широко застосовуються багатьма підприємствами, установами та організаціями, чия діяльність пов’язана із проведенням геодезичних та землевпорядних робіт, веденням земельного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів тощо. Дані технології в основному використовуються для прив’язки до ДГМ, рідше — для проведення самих зйомок. Це пов’язано з тим, що зйомка об’єктів електронним тахеометром досить часто є зручнішим рішенням ніж проведення зйомки GPS-приймачем.

Зазвичай підприємства, що використовують GPS-технології для проведення геодезичних, землевпорядних та земельно-кадастрових робіт, мають у своєму розпорядженні два або більше приймачів. При цьому один з приймачів працює як база (встановлений в точці з відомими координатами), а решта — задіяніу зйомці. Таке рішення хоча і є загальноприйнтим, але має ряд серйозних недоліків:

1. Збільшення часу проведення зйомки як мінімум у два рази (при використанні одного приймача в якості бази, а другого — для проведення зйомки).

2. Зменшення точності проведення робіт в зв’язку тим, що сумуються похибки встановлення обох приймачів.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми є побудова мережі активних референцних станцій, що дозволить проводити GPS-знімання із вищою точністю і з меншими затратами часу і праці.

Побудова мережі референцних станцій є досить складним завданням, тому потребує достатньо чіткої організації проведення робіт по складанню проекту та залучення спеціалістів із різних галузей. В загальному можна виділити наступні етапи проектування

• Визначення доцільності побудови мережі активних референцних станцій на території області.

• Підготовчий етап, який передбачає вивчення загальних відомостей про місцевість, а також картографо - геодезичного забезпечення території, на якій буде створюватись мережа активних референцних станцій.

• Власне проектування мережі, яке включає визначення необхідної кількості станцій, оптимальної конфігурації мережі та місць оптимального розташування референт - станцій, підбір обладнання та технологій зв’язку між станціями.

• Кошторисну частину, яка передбачає складання кошторису виконання проекту та порівняння його з загальною кошторисною вартістю відновлення утрачених пунктів ДГМ та приведення їх кількості до встановленої Положеннями про побудову державної геодезичної мережі України.

Після складання технічного проекту повинно слідувати складання робочого проекту по створенню мережі активних референцних станцій.

Для визначення доцільності побудови мережі активних рефернцних станцій потрібно перш за все визначити завдання, які вона буде виконувати та імовірних її користувачів.

Існує думка, що GPS — технології покликані замінити традиційні способи геодезичних знімань, але таке твердження є правильним лише частково, оскільки GPS — технології мають на меті виконання набагато більшого спектру завдань, в тому числі і глобального масштабу.

Першочерговим завданням мереж активних референцних станцій є завдання на певній території Глобальної системи координат WGS-84 та національних і регіональних систем координат і забезпечення чіткого переходу між ними.

Менш важливими завданнями є:

1. Підвищення ефективності розв’язання задач координатного забезпечення у всіх галузях народного господарства.

2. Забезпечення знімального обґрунтування для проведення кадастрових знімань, виносу меж земельних ділянок в натуру, проведення геодезичних робіт при різного роду будівництві та інших високоточних видах геодезичних робіт (референцна станція виконує роль бази)

3. Забезпечення функціонування систем моніторингу транспорту, сільськогосподарської техніки, систем паралельного водіння тощо.

Із вищезазначеного можна зробити висновок, що користувачами проектованої мережі будуть наступні суб’єкти народного господарства:

1. Підприємства, установи та організації, чия діяльність безпосередньо пов’язана із проведенням геодезичних, землевпорядних та земедьно — кадастрових робіт, а також проведенням кадастрів інших природних ресурсів.

2. Сільськогосподарські підприємства, які використовують системи моніторингу транспорту та сільськогосподарської техніки, які працюють на основі GPS- технологій.

3. Наукові установи та організації, які працюють у галузі геодезії, картографії та суміжних галузей які зацікавлені у використанні GPS — технологій.

4. Освітні заклади, які готують землевпорядників, геодезистів та спеціалістів суміжних галузей.

Зважаючи на такий широкий спектр задач, які може виконувати мережа активних референцних станцій та на значну кількість можливих користувачів можна зробити висновок, що побудова мережі активних референц-станцій на території Чернівецької області буде доцільною.

Крім того слід значити, що на даний час немає альтернативного рішення, яке б могло виконати всі задачі, які виконує мережа активних референцних станцій, оскільки всі вони можуть виконувати лише певне вузьке коло задач.