
- •Курсова робота
- •Розділ I Нормативно - правове впровадження gps - технологій в Україні
- •1.1. Впровадження референцної системи координат в Україні
- •1.2. Нормативно – правова база використання Світової геодезичної системи координат на території України
- •1.3. Державна діяльність по впровадженню gps - технологій
- •Розділ II основні принципи використання gps-технологій в землеустрої та земельному кадастру
- •Загальні відомості про будову супутникової навігаційної системи
- •Використання gps - технологій при побудові геодезичної мережі
- •Загальні відомості про мережі активних референцних станцій.
- •Фундаментальна та геодинамічна gps мережі Україні
- •Розділ III прив'язка локальної мережі gps-станцій до систем координат
- •3.1. Основні питання при проектуванні мережі активних референц - станцій на території Чернівецької області
- •3.2. Дослідження стану геодезичної мережі на території Чернівецької області
- •3.3. Рекогностування, закладення gps пункту і виконання спостережень
- •Обчислення і перетворення координат gps пункту
- •Висновки
- •Додатки
- •Технічне завдання
- •Список використаних джерел
Висновки
Основні положення створення Державної геодезичної мережі України передбачають передбачають виконання робіт з використанням сучасних супутникових радіонавігаційних систем (GPS), комп'ютерних технологій, а також допускають використання традиційних геодезичних методів.
Традиційний спосіб використання GPS полягає в тому, що після проведення знімання проводиться сеанс пост - обробки, що є менш ефективним в порівнянні із мережевими технологіями (побудови мережі референцних станцій), які дозволяють досягнути сантиметрового рівня точності без встановлення GPS бази і сеансу пост - обробки.
Ідея побудови мереж референцних станцій не є новою. Перші діючі мережі були введені в експлуатацію в Європі ще в 90-х рр. На території України єдина діюча мережа, що повністю відповідає між-народним стандартам — ZAKPOST введена в експлуатацію в Закарпатській області в 2009 р.
Мережеві технології високоточних геодезичних вимірювань засновані на реалзації можливостей спільної обробки результатів спостережень, виконаних у мережі рефернцних станцій і формуванні широкозональних корекцій для точного урахування іоносферних, ефіміридних, частотно-часових і тропосферних похибок. Така обробка передбачає використання сильної просторово - часової корельованості зазначених похибок для всіх станцій мережі з метою оцінки цих похибок окремо або у вигляді лінійних комбінацій разом з іншими параметрами (координатами станцій, відхиленнями шкал часу між станціями та ін.). Результати оцінювання похибок (або параметрів їх моделей) інтерполюються на місця розташування споживачів робочої зони мережі.
Мережа рефернцних станцій зазвичай має наступні режими взаємодії з користувачем: режим післясеансної обробки, який реалізується в першу чергу, та режим високоточного визначення місця розташування реального часу — Real Time Kinematic (RTK).
Побудова мережі референцних станцій є досить складним завданням, тому потребує достатньо чіткої організації проведення робіт по складанню проекту та залучення спеціалістів із різних галузей. В загальному можна виділити наступні етапи проектування:
Підготовчий етап, який передбачає вивчення загальних відомостей про місцевість, а також картографо-геодезичного забезпечення території, на якій буде створюватись мережа активних референцних станцій.
Власне проектування мережі, яке включає визначення необхідної кількості станцій, оптимальної конфігурації мережі та місць оптимального розташування референц-станцій, підбір обладнання та технологій зв’язку між станціями.
Кошторисну частину, яка передбачає складання кошторису виконання проекту та порівняння його з загальною кошторисною вартістю відновлення утрачених пунктів ДГМ та приведення їх кількості до встановленої Положеннями про побудову державної геодезичної мережі України.
Попередній аналіз стану ДГМ показав, що існуюча геодезична знаходиться в незадовільному стані, а її відновлення є досить затратним завданням. При чому приведення ДГМ у відповідність вимогам Основних положень створення Державної геодезичної мережі України становить близько 9 млн. гривень, що значно вище за побудову мережі активних референцних станцій (бл. 2 млн. гривень).
Після встановлення референцної станції було проведено аналіз картографічного матеріалу. Для подальшого розвитку геодезичної мережі у Чернівецькій області, я б запропонував створити ще дві GPS – станції. Оптимальними місцями встановлення, на мою є смт. Путила і смт. Кельменці ( Додаток Е ). Таке розташування станцій (із врахуванням станції у м. Чернівці) дозволить забезпечити роботу мережі у режимі RTK на всій території області.