
- •Дайте визначення поняттю типу і виду видання
- •4.Новизна змісту,мова і спосіб опрацювання авторського тексту.
- •2.Сформулюйте поняття типології видання
- •3.Сформулюйте два основних значення поняття книга
- •4.Яким є вік українського друкарства та книговидання
- •5.Назвіть і схарактеризуйте типи періодичних видань
- •6.Що таке брошура чи не є вона різновидом книги?
- •7.Логічні основи поділу книжних видань на види
- •8.Види книг за тематикою і читацькою адресою.
- •9.Види книг за складом творів:
- •10.Види книжкових видань за знаковою природою інформації:
- •11.Види книг за новизною змісту, мовою, способом опрацювання авторського
- •15.Види книг за способом фінансування, матеріального забезпечення і розповсюдження
- •17.Елементи книжкового тексту
- •18.Охарактеризуйте матеріальну частину видання
- •19.Охарактеризуйте структурно-змістову частину книги
- •20.Що таке службова частина видання і які її основні елементи?
- •21.Охарактеризуйте елементи титульного листа і його звороту
- •23. Відомості про автора книги.
- •28. Охарактеризуйте варіанти вступної змістової частини книги.
- •29. Структура основної змістової частини видання
- •30. Охарактеризуйте варіанти заключної змістової частини книги.
- •31. Особливості сучасного етапу розвитку книговидавничої справи в Україні
- •32. В чому полягають причини заполонення українського ринку російською книгою і які шляхи виходу з цієї ситуації?
- •33. Ситуація на ринку книги і проблема національної безпеки. Чому так стоїть питання?
- •34. Місце наукового стилю серед функціональних стилів української мови.
- •35. Назвіть основні риси наукового стилю.
- •36.Які ви знаєте підвиди наукового стилю?
- •37.Які ви знаєте види наукових видань?
- •38.Вимоги до редагування сучасних наукових творів.
- •39.Актуальні проблеми розвитку сучасного наукового стилю.
- •40.Особливості редакторського аналізу наукового твору.
- •41.Оцінка редактором вибору теми.
- •42.Висновки редактора щодо композиції твору.
- •43. Оцінка фактичного матеріалу і методи роботи над ним
- •44. Аналіз рівня мовно-стилістичного виконання твору
- •45. Лексико-фразеологічні засоби мови в науковому стилі
- •46. Терміни і поняттєво-термінологічні системи
- •47. Дайте визначення терміна і поняття
- •48. Завдання і хід упорядкування українських терміносистем на сучасному етап
- •Сутність проблеми
- •49. Робота редактора з термінами і терміносистемами
- •50. Складні терміни і фразеологізми наукового твору, їх відмінність від фразеологізмів в інших стилях мови.
- •51. Система процесових понять у наукових текстах.
- •1. Назви опредметнених дій
- •2 Віддієслівні прикметники
- •52. Способи віддачі калькованих активних дієприкметників у наукових текстах української мови.
- •53. Синтаксичні особливості творів наукової і навчально-методичної літератури; робота редактора над ним.
- •54. «Науковий жаргон» як проблема наукового стилю і роль редактора в боротьбі з ним.
- •55. Система правил ділового та наукового стилів у держстандартах України.
- •3. Зворотну форму дієслова, відповідно до її прямої призначеності, треба вживати лише на позначення неперехідної дії.
- •5. Потрібно розмежовувати засобами української мови дію, подію та наслідок події, уживаючи для них різні віддієслівні іменники, утворені відповідно від дієслів недоконаного та доконаного виду.
- •6. Віддієслівні іменники, що означають дію, потрібно вживати тільки в однині
- •8. Потрібно правильно вживати іншомовні терміни на –ція, ‑зія, ‑інг, ‑мент
- •10. Потрібно вживати за прямою призначеністю віддієслівні прикметники та дієприкметники.
- •56. Лексико-фразеологічні та синтаксичні відмінності в українському та російському науковому стилі.
- •57. Логічне мислення автора і логічна культура редактора.
- •58. Аналіз тексту з погляду логіки
- •59. Прийоми виявлення логічних зв’язків у науковому творі
- •60. Закон тотожності і його вимоги до суджень у наукових творах.
- •61. Помилки, пов’язані з порушенням логічних правил визначення понять.
- •62. Операції поділу понять та авторські помилки при їх здійсненні.
- •63. Обґрунтованість і доказовість наукового твору. Логічна операція доказу та її елементи.
- •64 Судження, його види, структура
- •65 Структура доведення в науковому творі
- •66Вимоги логіки до тези, аргументів, демонстрації
- •67 Закон достатньої підстави
- •68Значення модальності в системі наукових доведень
28. Охарактеризуйте варіанти вступної змістової частини книги.
Вступна частина – це додатковий до основної частини текст або кілька текстів, підготовлені за ініціативою видавництва чи автора для повнішого і глибшого сприйняття читачем пропонованного видання.
Є декілька головних випадків, у яких виникає доцільність, а то й необхідність виокремлення вступної частини видання:
раритетність видання, повернення його читачеві з колишніх спецсховів або після віднайдення в архівах;
перевидання, обумовлене незадоволеним читацьким попитом чи внесеними автором (видавництвом) змінами, уточненнями, доповненнями;
перше видання популярного серед масового читача чи надто важливого з наукової точки зору твору в перекладі з іншої мови;
ювілейне або поліпшене щодо художнього оформлення чи поліграфічного виконання видання, спонукане ювілеєм автора, неординарною в житті країни, регіону чи начального закладу подією;
неповторність твору з точки зору форми та змісту;
актуальність твору в конкретному часовому вимірі для чітко визначеної читацької групи чи певного регіону.
Умовно до цієї частини можна віднести такі складові змістової побудови книги:
передмова;
вступна стаття;
історико-біографічний нарис.
Передмова – складова вступної частини видання, яка орієнтує читача у змісті, структурі та призначенні видання, звертає увагу на його особливості. Розрізняють передмови за авторською належністю. Творцями їх можуть бути автори, редактори, упорядники, перекладачі, провідні фахівці з проблематики, якій присвячене видання, або відомі політики, діячі культури, науки, освіти. Звідси й різні варіанти назв передмов – «Від автора», «Від редактора», «Від упорядника», «Від видавництва», «Від перекладача».
Обсяг передмов, як правило, невеликий – здебільшого це одна-дві сторінки, рідше – кілька сторінок.
Вступна стаття – складова вступної частини видання, головне завдання якої – дати читачеві більше доступно написаного нового, аналітичного матеріальну, що допоможе краще, глибше зрозуміти твір, суспільно-політичні умови його створення і житейську долю його творця. Автором вступної статті, як правило, виступає відомий у галузі знань спеціаліст. Обсяг вступної статті коливається залежно від обсягу самої книги, її проблематики і призначення – від половини до трьох видавничих аркушів.
На відміну від вступної статті, історико-біографічний нарис є більшим за обсягом і самостійним твором. Його проблематика часто виходить за межі означеної праці, що публікується. Тут менше аналізується сама праця, але значна увага звертається на історичне, суспільно-політичне тло, умови формування світогляду автора, ретроспективу його життя і творчості.
Важливо також наголосити на місці розташування та віуальному виділенні вступної частини видання. Зазвичай її елементи розміщуються відразу після титульного аркуша і набираються шрифтом іншой гарнітури, відмінної від основної частини. Якщо передмова невелика за обсягом, нерідко її верстають на іншу ширину рядка (частіше – вужчу) або із зміненими від основної частини пробілами між рядками.