Результати господарської діяльності ск «Агробізнес» Кагарлицького району Київської області

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. у % до 2011р.
Вартість валової продукції, тис.грн	21284,78	15598,99	18414,62	86,5
на 1 га с.-г. угідь	8,01	5,31	6,41	80,02
на 1 середньорічного працівника	709,5	519,96	613,8	86,5
на 1 грн виробничих витрат	1,74	0,90	0,98	56,33
Валовий прибуток, тис.грн	6784	5962	7308	107,72
на 1 га с.-г. угідь	2,55	2,03	2,54	99,6
на 1 середньорічного працівника	226,13	198,73	243,6	107,7
Рівень рентабельності підприємства,%	54,78	45,59	51,54	Х

Із даної таблиці ми можемо зробити певні висновки про СК «Агробізнес» Кагарлицького району Київської області, зокрема, вартість валової продукції зменшилась порівняно з 2011 роком на 13,5%, так у 2011 році вона склала у 2011 р. – 21284,78 тис. грн, у 2012 р. – 15598,99 тис. грн, у 2013 р. – 18414,62 тис. грн. у тому числі вартість валової продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника зменшилась на 13,5 % ( і склала 18414,62 тис. грн), також зменшилась вартість валової продукції на 1 га с.-г. угідь на 19,98% ( і склала 6,41 тис. грн ), а вартість валової продукції на 1 грн виробничих витрат знизилась на 43,67 % ( і склала 0,98 тис. грн ).

Валовий прибуток збільшився у 2013 році на 7,72 % порівняно з 2011 роком і склав 7308 тис. грн. У 2013 році прибуток на 1 га с.-г. угідь зменшився і становить у 2011 р. – 2,55 тис. грн, у 2013 р. – 2,54 тис. грн, прибуток на 1 середньорічного працівника збільшився на 7,7 % ( з 226,13 тис. грн до 243,6 тис. грн ).

Дане підприємство є досить рентабельним на даний час і становить у 2011 році – 54,78%, у 2012 році – 51,54%.

Діяльність сучасного підприємства багатогранна, і результати його роботи залежать від багатьох чинників. В економічних дослідженнях під чинником розуміють умови, необхідні для здійснення господарських процесів, а також причин, що впливають на результати цих процесів. Чим детальніше досліджується склад причин, які впливають на господарську діяльність підприємства, тим глибшим є аналіз, повніше виявляються внутрішньогосподарські резерви, об’єктивнішою є оцінка якості роботи підприємства.

1.2 Спеціалізація підприємства

Основою підвищення економічної ефективності сільського господарства і насамперед передумови зростання продуктивності праці є спеціалізація виробництва. Освоєння створює необхідні умови для його розвитку на базі використання сучасної техніки, технологій та прогресивних форм організації праці[14].

Спеціалізація сільського господарства — це складний процес, що розвивається в різноманітних формах. Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі її три форми: територіальну, спеціалізацію аграрних підприємств і внутрішньогосподарську спеціалізацію.

Під територіальною спеціалізацією розуміють переважаюче виробництво тих чи інших видів сільськогосподарської продукції на певній території. Розрізняють чотири види територіальної спеціалізації — зональну, мікрозональну, обласну і районну. Зональна спеціалізація характеризує виробничий напрям зони, і в Україні вона переважно вже склалася — Полісся, Лісостеп, північний і центральний Степ, південний Степ, передгірні і гірські райони Карпат, передгірні і гірські райони Криму. Мікрозональна спеціалізація притаманна відносно невеликим ареалам у межах відповідних зон, де вирощуються певні культури, що не мають значного поширення в Україні. Обласна і районна спеціалізація вказує, виробництво яких саме видів продукції є основним, переважаючим на цих територіях. Вона формується під впливом зональної й мікрозональної спеціалізації. Визначальним тут є географічне розташування згаданих адміністративних одиниць.

Спеціалізація аграрних підприємств — це переважаюче виробництво в них відповідного виду (видів) продукції, для якого тут існують найсприятливіші природно-економічні умови. Ця форма спеціалізації розвиває і поглиблює територіальну спеціалізацію. Якщо в межах останньої можуть бути сприятливі умови для виробництва, скажімо, шести і більше видів продукції, то через внутрішньогосподарську диференціацію природно-економіч­ного фактора в окремо взятому підприємстві можуть бути найкращі умови для виробництва лише частини видів продукції з усього їх переліку, притаманного для даної зони, мікрозони.

Внутрішньогосподарська спеціалізація являє собою подаль­ший розвиток спеціалізації підприємства шляхом відокремлення виробництва окремих видів продукції або його технологічних стадій на окремих внутрішньогосподарських підрозділах — бригадах, фермах, загонах, ланках, кооперативах.

Особлива необхідність у розвитку внутрішньогосподарської спеціалізації проявляється у великих за розмірами підприємствах, а також у тих господарствах, які розвиваються нині як багатогалузеві. З поглибленням спеціалізації підприємства на певній галузі виникає необхідність у вдосконаленні внутрішньогосподарської спеціалізації, оскільки при цьому змінюється характер і масштаби виробництва, а разом з ними й організаційна структура господарства[1, с. 165].

Розглянемо структуру грошових надходжень від реалізації продукції та визначимо спеціалізацію СК «Агробізнес» за 2010 – 2012 рр.( табл. 1.5)

Таблиця 1.5