
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мікробіологія харчових продуктів Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів з дисципліни для студентів факультету ресторанно-готельного бізнесу
- •1. Мета і завдання дисципліни «мікробіологія харчових продуктів»
- •2. Програма і структура дисципліни «мікробіологія харчових продуктів» Програма
- •3. Критерії оцінювання знань студентів
- •4. Методичні рекомендації до теоретичної частини дисципліни
- •Предмет, завдання мікробіології та її зв’язок з товарознавством. Історія розвитку мікробіології.
- •Основи класифікації і морфології мікроорганізмів
- •Фізіологія мікроорганізмів
- •Вплив факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми
- •Найважливіші біохімічні процеси, збудниками яких є мікроорганізми, їх промислове використання
- •Поняття про інфекції та імунітет. Властивості патогенних мікроорганізмів
- •Найбільш розповсюджені харчові інфекції. Харчові отруєння: харчові інтоксикації та токсикоінфекції
- •Змістовий модуль 3. Мікрофлора харчових продуктів на різних етапах життєвого циклу
- •Мікрофлора харчових продуктів тваринного походження
- •5. Тематика лабораторних занять і методичні рекомендації щодо їх виконання
- •6. Зміст самостійної роботи студентів
- •7. Варіанти контрольної роботи і Рекомендації щодо її виконання
- •7.1. Загальні рекомендації
- •7.2. Правила оформлення контрольної роботи
- •8. Програмні питання для підготовки до заліку
- •9. Перелік рекомендованої літератури Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Основи класифікації і морфології мікроорганізмів
Вивчення дисципліни починається з морфології мікробів (вивчення форми, будови|споруди|, способу розмноження). Знання морфології допомагає групувати мікроорганізми по спільності ознак і властивостей, що значно полегшує засвоєння їх значення. Систематика мікроорганізмів ґрунтується, головним чином, на ознаках морфологічних. Знання морфології і систематики мікроорганізмів дозволяє орієнтуватися в різноманітті мікроорганізмів і їх використанні для потреб|нужди| людини. Систематика дозволяє також відновити| шляхи|колії| розвитку світу мікроорганізмів. Найбільше значення в практичному| і технічному відношенні|ставленні| мають бактерії, дріжджі і цвілеві гриби, тому на них і слід зосередити свою увагу.
Вивчення бактерій слід почати з розгляду форми, розмірів і будови|споруди| їх кліток|клітин|. Потрібно відзначити дуже малі розміри бактерій і відсутність| у більшості їх диференційованого ядра.
Також необхідно звернути увагу на швидкість розмноження бактерій і здатність|здібність| їх до спороутворення, оскільки ці питання пояснюють|тлумачать|, наприклад, швидкість|прудкість| псування багатьох продуктів. Знання умов утворення|утворення| і проростання спор, їх стійкості до чинників|факторів| зовнішнього середовища|середи| пояснить|тлумачитиме|, чому псуються | продукти, що пройшли|минали| теплову обробку і чому із|із| спорами вести боротьбу значно важче|скрутний|, ніж з|із| вегетативними клітинами|клітинами|.
Ультрамікроби. У цій групі організмів розглядають|розглядують| віруси і бактеріофаги|. Необхідно мати поняття про їх властивості і умови розвитку. При їх вивченні потрібно звернути увагу на їх дуже невеликі розміри, за межами оптичного мікроскопа, а також на їх здатність|здібність| розвиватися| тільки|лише| в живих клітинах і тканинах інших організмів. Віруси є| збудниками багатьох хвороб людини, тварин і сільськогосподарських| рослин. Бактеріофаги використовуються в медичній і ветеринарній практиці з|із| лікувальною метою. Але|та| слід зазначити і негативну|заперечну| роль бактеріофагів| в промислових виробництвах, в технологічних процесах, в яких застосовуються мікроорганізми (молочнокислі стрептококи, що використовують| в заквасках, можуть лізируватися бактеріофагом і втрачають|розгублюють| свою активність|).
Гриби є широко поширеною групою мікроорганізмів|. Одні з них є|з'являються| активними збудниками псування харчових продуктів|, товарів і матеріалів органічного походження (папір, деревина|, тканини і ін. матеріали), а інші використовуються для виготовлення сирів, при виробництві ряду|лави| органічних кислот, вітамінів, ферментів, антибіотиків| і так далі.
При вивченні цієї групи слід приділяти увагу способам безстатевого і статевого розмноження, розібратися, як влаштовані|улаштувати| органи розмноження у представників різних класів грибів, яка будова|споруда| вегетативного тіла гриба.
Гриби ділять на класи головним чином за способом статевого розмноження| і по будові|споруді| міцелія. Способи безстатевого розмноження широко використовують| при розповсюдженні|поширенні| грибів в практичній роботі.
Дріжджі відносяться до голосумчатих грибів, але, завдяки специфічній здатності дріжджів перетворювати цукор на етиловий спирт і СО2, широкому використанню їх в технології ряду виробництв (у хлібопеченні, виноробстві, пивоварінні і ін.), дріжджі зазвичай розглядають як особливу групу мікроорганізмів. При вивченні дріжджів слід звернути увагу на їх морфологічні особливості (форми, розміри, будова клітин, способи розмноження), обов'язково відзначити високий вміст білків і вітамінів в дріжджах і можливість використання їх як харчового і кормового продукту. Далі необхідно з'ясувати, які ознаки використовуються при класифікації| дріжджів на сімейства, роди і види. Зрозуміти, що є расами дріжджів.
Зазвичай|звично| розрізняють справжні|теперішні| дріжджі (спороутворюючі|), що об'єднуються в сімейство сахароміцетів| і дріжджі помилкові (не здібні до утворення спор). У промисловому відношенні|ставленні| особливий інтерес представляє|уявляють| рід «саха|роміцес|». Він об'єднує багато видів дріжджів, у тому числі і так звані «культурні» дріжджі, що використовують в промисловості. Тому головну увагу слід зосередити на вивчення представників цього роду.