3. Типові макроструктурні та мікроструктурні помилки в змі:

1 .Лексична тавтологія в рубрикації в межах сторінки чи розвороту (по­вторення слів і словосполучень): Заголовки на с.6 у №20 СП за 2000 р.: "Наші красуні користуються попитом на Заході" (рубрика "Модельний бізнес"; автор Вероніка Савченко) і "Однієїкраси зама­ло, потрібен ще талант" (рубрика "Конкурси"; автор Лариса Куб-ська).

2. Повторення структури речень, ритмомелодики заголовків і підзаго-

ловків у межах сторінки чи розвороту:Заголовки двох найбільших матеріалів, розміщених поряд угорі на с.6 у "ВЗ" за 19 травня 2000 р.: "Жінка на урядовому кораблі... Чи не піде він на дно?" і "Наші орієнтири: Біловежська пуща чи Прохорівка?"

2. Лексична тавтологія, повторення структури речень, ритмомелодики

назв теле-, радіопередач у програмі одного ефірного дня: Наприк­лад, декілька передач мали у своїй назві слово чи компонент шоу ("Ток-шоу "Табу", "СВ-шоу", "Маски-шоу" на "1+1", "Ток-шоу "Акули пера", "Джентльмен-шоу" на "Інтері", "Маппет-шоу"на СТБ, "Ток-шоу "Аудиторія" на ЛТБ, "Шоу самотнього холостяка" на УТ-1); З програми /СЛ/ на 28 травня 2000 р.; 14.30 Модний час 15.00 Час "Ч".

2. Неузгодженість програми певного каналу з програмами інших кана-

¹ Капелюшний А.О. Енциклопедія афоризмів і крилатих фраз "Журналістика - це спосіб життя": Близько 4100 висловів 1270 авторів. - Львів: ПАЮ, 2004. - С.309.

лів, створення ситуації, за якої найбільш рейтингові передачі йдуть у той час, коли вони просто не можуть зібрати належної аудиторії, а отже, й рекламодавці втрачають до них інтерес: Наприклад, на

.А.О.Капелюшний.

"1+1" донедавна щосереди, о 21.50, в ефірі йшла "Гумористична програма "Повне мамаду"; в той самий час на УТ-1 транслювалися матчі Ліги чемпіонів. 5.Використання прайм-тайму для освітніх, релігійних передач, а не для інформаційних, інформаційно-аналітичних, розважальних, спортивних тощо (як це роблять на інших каналах) і внаслідок цього втрата аудиторії й інтересу рекламодавців: 3 програми ЛТБ на 21 травня 2000 (неділю): 18.30 Спадщина. 20.15 Вічне джерело. 21.10 Хист.

6.Невідповідність одного з текстів концепції сторінки чи номера: На с.5 ("Сім'я") в "СП" №20 за 2000 р. вміщено матеріали "Жертва екрану" (хоч є в цьому номері блок "Телеманія "нас. 9-12), а також "Віртуози Львова" (рубрика "Концерти").

/.Невідповідність однієїз передач концепції циклу передач: Передви­борчі (1999 р.) випуски ток-шоу "Табу" на "1+1".

2. Повторення однотипних передач (передач одного спрямування)

впродовж одного ефірного дня на одному каналі: Розважальні пере­дачі на "1+1", однотипні американські фільми на ІСТУта на "Ново­му каналі". Наприклад, програма ЮТУ на 20 травня 2000 р.: 15.30 Телесеріал "Мандрівний лицар". 17.35 Телесеріал "Молодість Гз-ракла". 18.00 Телесеріал "Чудернацька наука". 18.30 Телесеріал "Вир світів". 19.25 Телесеріал "Альф". 22.40 Телесеріал "Чудернаць­ка наука". 0.10 Телесеріал "Поліція Маямі. Відділ моралі".

2. Розуміння розважальності як потурання найнижчим потребам публі-

ки, як пропаганди масової культури; незалучення до розважальних блоків мовлення творів справжньої літератури й мистецтва: Наприк­лад, донедавна "1+1"з хоча й рейтинговими, але низькопробними "СВ-2000", "Повним мамаду", "Масками-шоу", "Комедійним кварте­том", "Білою вороною". Ю.Нехтування інтересами глядачів, слухачів.

И.Неврахування того, що витіснення з ефіру сучасних українських розважальних передач, зокрема тих, що базуються на пропаганді української поп- і рок-музики, змушує підлітків схилятися до зразків чужої (англо-, російськомовної) молодіжної субкультури.

2. Неврахування в журналістському тексті специфіки радіо (читання в ефірі газетного тексту): Окремі інформаційні випуски ЛОР.

3. Неврахування специфіки телебачення (здебільшого наслідком цьо­го є зайвий закадровий текст): Коментарі футбольних матчів на Інтері й СТБ.

Редагування в засобах масової інформації.

2. Неврахування в газетному тексті різниці між усним і писемним мов­ленням (переписування з диктофона на папір тексту інтерв'ю без урахування особливостей інтонування, логічного наголошування, тону та ін., характерних для усного мовлення): Центральні інтер­в'ю номера в ТП, наприклад з Миколою Савельєвим (ТП. - 1997. -№1),з Мартою Труш (ТП. - 1998. - №3).

3. Спрощення дійсності до певних схем, моделей, символів; нав'язу­вання на радіо "паралельного" світу, в центрі якого перебувають музичні та навколомузичні проблеми, на телебаченні (особливо у випусках новин, в суспільно-політичних програмах) - "паркетної" тематики як чогось найважливішого, того, чим живе країна, і невра-хування повсякденних проблем пересічного телеглядача: РМ-радіо-станції; УТ-1.

4. Культ розважальності; мимовільне чи свідоме насаджування на окремих телеканалах розваг як способу життя: До 2002 року "1+1" впродовж тривалого часу мав щодня в програмі гумористичну передачу і не мав жодної інтелектуальної гри, зникли з ефіру на­віть щотижневі інформаційно-аналітичні програми, які були на інших каналах ("7 днів" на УТ-1, "Подробиці тижня" на "Інтері", "Вікна-тиждень" на СТБ).

5. Перетворення випусків новин на пропагандистське передвиборче шоу одного кандидата: УТН на УТ-1 під час передвиборчих кампаній 1999 та 2004 р.

6. В ід сутність інформаційних випусків на телеканалі впродовж трива­лого часу: ЮТУ, ТНТ (Росія), Новий канал.

7. Не інформування про новини, а роздавання вказівок про те, як на ці новини реагувати: УТН на УТ-1.

8. Неоперативність у подачі інформації внаслідок відсутності інфор­маційних випусків у програмі телеканалу впродовж декількох днів: ЛТБ інформує в понеділок про те, що відбулося в п'ятницю; М ін­формує у вівторок про суботні новини; "Новий канал" і СТБ пода­вали у понеділок спортивні новини за суботу. Наприклад: "Ле Пен дав у суботу прес-конференцію. Репортаж про неї передамо у завтрашньому випуску ""Вісника" (ЛТБ. - 2000. - 22 травня, понеді­лок).

21 .Незнання аудиторії, на яку розраховане мовлення, внаслідок відсут­ності соціологічних досліджень.

22.Нагнітання пристрастей у суспільстві, наголошування на негативних явищах; уживання зворотів на кшталт "незважаючи на труднощі в

А. О.Капелюшний.

суспільстві, на складне становище в країні" навіть тоді, коли йдеться про помітні позитивні зміни, про досягнення в тій чи іншій сфері, внаслідок чого ЗМІ не створюють загального позитивного емоційно­го тла, не забезпечують психологічної рівноваги в членів суспільст­ва.

2. Неврахування того, що навіть досконалий з раціонально-логічного погляду текст може створювати небажаний емоційний стан у слуха­ча, глядача, читача.

3. Надмірне захоплення комп'ютерною графікою, комп'ютерними ефектами на телеканалі й відсутність на екрані людини. Відсутність в ефірі живого людського спілкування. Знелюднення телеканалу: Скажімо, Катерину Андрєєву називають обличчям Першого кана­лу (Росія), але не можна сказати, хто є обличчям каналу ТЕТ

4. Неврахування місцевих особливостей під час верстки програм теле­каналів і радіостанцій.

26.Звуження "географії" повідомлень на телеканалі чи на радіостанції до одного-двох міст: Наприклад, Київ і Львів або Київ і Одеса в ТСН на "1+1"; Київ і Донецьк у "Подробицях" на "Інтері"; тільки Львів у "Репортері" (М на 5-му каналі) та у "Віснику" на ЛТБ.

27.Відсутність ефірної дисципліни, недодержання заявленого хроно­метражу передач.

28.Навмисне завищення показників тиражу видання з метою залучення рекламодавців.