IV. Логічні засади редагування

1. Особливості редакторського аналізу додержання в тексті законів і норм логічного мислення. Аналіз тексту з логічного погля­ду, по суті, зводиться до того, що, розглядаючи твір, редактор переві­ряє, чи не відхилився автор у своїх роздумах, висновках, визначеннях від норм логічно правильного мислення¹. Щоб виконати своє призна­чення, текст має бути досконалим з логічного погляду. "Він повинен задовольняти такі вимоги логіки, як точність, визначеність, несупереч-ливість, обґрунтованість. Він має містити правильні й дійові з погляду логіки висновки, докази, визначення й інші наслідки розумових опера­цій"². Журналіст має виробити рефлекс на порушення логічної норми (К.М.Накорякова)³. Як і будь-який аналіз, логічний аналіз тексту базу­ється на двох операціях: на уявному поділі його на частини й на дослі­дженні зв'язків між цими частинами, між змістовими одиницями тексту й затекстовою дійсністю⁴. У контексті авторського мовлення логічна схема часто прихована: не всі ланки наявні, порядок слів вільний, є багато слів, які уточнюють, передають відтінки значення. Це ускладнює аналіз, а отже, треба оволодіти раціональними його прийомами-нави-ками, які б допомогли подолати труднощі, перевірити думку автора за допомогою логічних правил і законів⁵.

Розгорнутий аналіз конкретного тексту виявляє два основні завдан­ня редактора в оцінюванні твору з логічного погляду і прийоми, за до­помогою яких ці завдання вирішують. Перше завдання - усвідомити, не пропустити повз свідомість випадки логічного зв'язку між поняттями або судженнями в тексті, уявно зафіксувати, виявити кожний такий зв'язок. Друге завдання - перевірити правильність виявлених, зафіксо­ваних логічних зв'язків. Прийоми виявляння логічних зв'язків:

¹ Див.: Мильчин А.З. Методика и техника редактирования текста.-М.: Книга, 1972.-С.188.

² Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. - М.: Вьісш. шк., 1980. - С.206.

³ Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.22.

⁴ Див.: Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.24.

⁵ Див.: Мильчин А.З. Методика и техника редактирования текста.-М.: Книга, 1972.-С.189.

е$ виокремлення слів або розділових знаків, що передають харак­тер логічних зв'язків;

Редагування в засобах масової інформації.

& зіставляння суджень чи понять, логічний зв'язок між якими вер­бально чи пунктуаційно не позначають.

Прийоми, що допомагають перевірити правильність логічних зв'яз­ків:

□чітке виокремлення суджень і згортання їх до якомога простіших; □відновлення пропущених ланок; □зіставляння логічно пов'язаних ланок: ■зіставляння суджень про той самий або про близький предмет

упродовж одного твору; ■зіставляння логічно однорідних членів з узагальнювальним або

загальним словом і між собою; ■зіставляння конкретизувальних фактів з узагальнювальним по­ложенням;

■зіставляння частин у визначеннях - тієї, яка визначається, й ті­єї, яка визначає; ■зіставляння підстави й наслідку; ■зіставляння тези й аргументів¹. У всіх дослідників ідеться про чотири основні закони правильного мислення:

¹ Див. докладніше: Мильчин А.З. Методика и техника редактирования текста. - М.: Книга, 1972.-С.195-218.

² Див.: Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.-С.26.

³ Свинцов В.И. Логические основьі редактирования текста.-М.: Книга, 1972.-С.181.

⁴ Див. докладніше: Свинцов В.И. Логические основьі редактирования текста. - М.: Книга, 1972.-С.185.

2. Закон тотожності. Кожна думка, яку наводять у певному умови­воді, за повторення повинна мати той самий певний стійкий зміст². "Будь-яка конкретна логічна одиниця тексту в процесі його аналізу має розглядатися як тотожна сама собі, скільки б разів у цьому тексті вона не зустрічалася"³. Закон тотожності орієнтує редактора на те, аби бути гранично уважним під час зіставляння логічних одиниць, що наведені в тексті як рівнозначні. Пов'язана з цим законом вимога чіткос­ті мислення зобов'язує також поєднувати в одній текстовій конструкції (організаційно самостійній) думки, які справді подібні одна до одної, а думки, що істотно різняться, композиційно відокремлювати одну від одної⁴.

3. Закон суперечності. Не можуть бути одночасно істинними проти­лежні думки про той самий предмет, узятий у той самий час і в тому

А.О.Капелюшний.

самому відношенні¹. В.І.Свинцов розрізняє контактні й дистантні, ви­разні й імпліцитні суперечності:

В Контактно-виразні суперечності (Степанишин і командир кораб­ля виходили мовчки, про щось перемовляючись між собою)] В Контактно-імпліцитні суперечності (Перший приз здобув досвід­чений гросмейстер, який набрав 10 очок, отримавши 7 перемог і звівши одну партію внічию):

В Дистантно-виразні суперечності (Мистецтво не знає обмежень. А через декілька абзаців: Мистецтво має різні обмеження, зумов­лені християнською етикою, законами жанру тощо); В Дистантно-імпліцитні суперечності (Єгипетський фараонАмін-готеп вступив на престол 14-річним підлітком у 1375 році до н.е. А потім через декілька абзаців; Амінготеп помер у 1336 р. до н.е. на тринадцятому році життя)².

2. Закон виключеного третього. З двох висловлювань, які супере­чать одне одному в той самий час і в тому самому відношенні, одне неодмінно істинне³. Іншими словами, "істину належить шукати серед двох висловлювань, в одному з яких заперечується те, що стверджу­ється в іншому"⁴.

3. Закон достатньої підстави вимагає, щоб усяка думка була об­ґрунтована іншими думками, істинність яких доведена⁵. Особливості застосування й додержання цього закону в журналістських текстах докладніше розглянуто в курсі "Теорії та практики журналістики", у спецкурсі "Аргументація в журналістській творчості" та ін.

¹ Див.: Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.28.

² Див. докладніше: Свинцов В.И. Логические основьі редактирования текста. - М.: Книга, 1972.-С.194-195.

³ Див.: Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.30.

⁴ Свинцов В.И. Логические основьі редактирования текста.-М.: Книга, 1972.-С.193.

⁵ Див.: Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой информации.-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.-С.31.

⁶ Див.: Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. - М.: Вьісш. шк., 1980. -С.206.

⁷ Див.: Абрамович А.В., Лазаревич З.А Практикум по литературному редактированию. -М.: Изд-воМоск. ун-та, 1974.-С.101.

2. Усунення логічних помилок. Дуже серйозною проблемою, по­в'язаною з опрацюванням змісту тексту, є вироблення в редактора навиків усунення логічних помилок. Це питання більш чи менш доклад­но висвітлено в посібниках М.М.Сікорського⁶ та А.В.Абрамович і Е.А.Лазаревич⁷.

Редагування в засобах масової інформації.

Типові логічні помилки:

2. Підміна тези.

3. Зсув плану розповіді з однієї сфери в іншу (переважно з політичної сфери в побутову).

4. Контактно-виразні суперечності в тексті як наслідок порушення зако­ну суперечності: Згодом у міліцейському звіті комітету державної безпеки з'явилися такі слова: "По у лице Любинской шли демонст­ранта и вьікрикивали требования хлеба и колбасьі" (СП. - 1998.

• №2); У Парижі було затримано американського актора Робер-та де Ніро у зв'язку зі справою про проституцію. Хоча володар "Оскара" проходить у цьому питанні як свідок, його все-таки допи­тали (СП. - 1998. - №6).

2. Дистантно-виразні суперечності в тексті як наслідок порушення за­кону суперечності: Група 7. Румунія - Ліхтенштейн 7:0... Андріан Іліє (справа) автор хет-трику у ворота збірної Люксембурга (Е.

• 1998. - 8-9 вересня).

2. Контактно-імпліцитні суперечності в тексті як наслідок порушення закону суперечності: За інформацією, отриманою від керівництва ЛОО НДП, вони переконані, що до них найближчим часом долу­читься і Республікансько-християнська партія, і на виборах блок виступить єдиним тріумвіратом в місті (ВЗ. - 1998. - 23 січня); За повідомленням Центральної виборчої комісії, в одномандатних виборчих округах висунуто кандидатами в народні депутати Ук­раїни 4643 особи. В середньому на один мандат претендують 8 кандидатів. Проте у деяких округах кількість їх перевищує 20 (Т.

• 1998. - №8).

2. Дистантно-імпліцитні суперечності в тексті як наслідок порушення закону суперечності: рука москви ТРІУМФ АБО ФІАСКО Верховна Рада України 305-ма голосами "за" ратифікувала Договір про друж­бу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Договір про дружбу, співпрацю й партнерство між РФ і Україною - шлях до нових цивілізованих відносин обох країн (Т. - 1998. - №4); 1899 року виходить перша збірка його [В. Стефа-ника] новел "Синя книжечка"... а в 1905 році - вибрані оповідання "Моє слово" (тут уміщено лише два нові твори - "Моє слово" і "Суд")... Але сам письменник через певні життєві обставини після 1902 року надовго припинив творчу працю. За наступних 15 років він не опублікував жодного твору (Українська література: 10 клас.

• К.: Освіта, 1992. - С. 257).

А. О.Капелюшний.

2. Порушення причиново-наслідкового зв'язку в уривку тексту чи в тексті загалом: "Ембріональний"стан окремих політичних партій в Україні дає підстави сумніватися у серйозності їхніх намірів справді змінити на краще ситуацію у державі чи працювати на українське майбутнє довше, ніж до 29 березня (СП. - 1998. - №6); Днями в Центрі культури Західного ОК відбувся навчально-мето­дичний збір помічників командирів із фінансової роботи об'єднань, обласних військових комісаріатів, а також інспекторського складу Західного ОК. Так, сьогодні заробітна плата особовому складу Західного ОК не виплачена ще за п'ять місяців 1997-го та за 2 місяці цього року (СП. - 1998. - №8); Ось видали в Канаді Енцикло­педію України англійською -і вічна слава покійному її редакторові Данилу Гузарові-Струку (ПІК. - 7999. -№19.- С.39).

3. Недостатня обґрунтованість тези належною кількістю аргументів.

4. Сплутування причини й умови.

5. Сплутування причини й наслідку.

И.Пропущення потрібної ланки в ланцюзі логічних розмірковувань: Люди мусять знати, що і як робить влада. Саме за це власть імущі недолюблюють пресу (Е. - 1998. -№11); Богдан фактично залишився без засобів до існування і мене дивує: є ж така організа­ція, як Спілка журналістів України (ТП. - 1997. - №1).

2. Подання як істинної тези, істинність якої ще треба підтвердити аргу­ментами: Всім доводиться часто бувати пасажиром Львівської залізниці (ТП. - 7998. - №3).

3. Поєднання якоднорівневих, однопланових, однорідних тих понять, які такими не є: Місячне затемнення найбільше впливає на особис­те життя, сферу кохання, дітей (УШ. - 2000. - №3).

4. Наведення аргументів, які не підтверджують, а, по суті, спростовуть тезу: Чоловіка, мого батька, вона втратила. Він помер від крово­виливу в мозок, коли мені був місяць. Тому я практично ріс один. Тітки, няньки, жінки - з боку мами... (Е. - 1998. - №2).

5. Неналежне розмежування в тексті тези й аргументів.

6. Подання як однорівневих, однопланових, однорідних тих понять, зміст яких частково перетинається, обсяги значення яких частково збігаються: Жертв обирали не випадково, ними ставали так звані незахищені юнки - сироти, напівсироти, із сімей, де батькам бай­дужа доля своїх доньок (УШ. - 2000. - №3).

Редагування в засобах масової інформації.